Події

Молдаванин вывозил за рубеж попрошайничать женщин с детьми из Житомирской области

1 лютого 2010, 14:14

Здається, про поневіряння заробітчан за кордоном відомо всім, однак, дуже часто нам здається, що подібне може трапитися з кимось іншим, тільки не зі мною. Економічно-побутові негаразди, що найчастіше змушують людину шукати заробітку на чужині, зрозумілі, проте вражає інше – наскільки іноді жорстокою виявляється плата за безпечність та правову необізнаність, а отже і незахищеність бажаючих спробовути долю в інших краях.
Найгірше, що в таких ситуаціях страждають не лише вони, але й рідні. Троє молодих жительок Чуднівського району, сьогодні згадуючи свої заробітки, щиро жалкують про прийняте у 2005 році рішення.
А розпочалося все з випадкового знайомства. 31-річний Віталій (ім’я змінено) з’явився у їх селі несподівано, але дуже швидко втерся у довіру. Поспівчувавши їх нелегкій долі (самі виховують дітей, гідної роботи немає, а отже і заробітку теж), чоловік запропонував влаштувати їх працювати у Польщі по догляду за літніми людьми. До того ж, краще дітей тут не залишати, а взяти з собою, там вони зможуть проживати разом з матерями і бути під постійним наглядом, - переконував Віталій.
Допоки жінки роздумували, Марина (ім’я змінено), їх односельчанка, додала жару в вогонь. Дівчина уже декілька разів виїздила на роботу за кордон, і, як видно, справи у неї йшли там непогано. Саме Марина своїми розповіддями та показним достатком остаточо їх переконала.
Наміри взяти з собою дітей, продиктовані найкращими мотивами, обернулися справжньою бідою. Після перетину кордону їх зустріли знайомі Віталія та відвезли до готелю. Документи забрали відразу, нібито для офіційного оформлення. А незабаром з’ясувалось, що працювати їм доведеться жебраками – саме для того необхідні їх малолітні діти, двом з них на той час було по 3 роки, іншим – 5, 6 та 11. Спочатку заробітчани категорично відмовлялися, але після численних фізичних та психологічних знущань і побоїв зі сторони своїх фактично власників довелось погодитись.
Жінки разом з дітьми стояли поблизу релігійних споруд та просили гроші, кожна повинна була заробити чітко визначену суму та ще мусила самостійно подбати про оплату за проживання і харчування. У містечках Польщі довго не затримувались – тиждень-два - і знову переїзд на нове місце.
Залякані заробітчанки намагалися хоча б дітей від себе не відпускати, проте одного разу все ж довелося залишити 3-річну Оксанку у готелі – дівчинка захворіла. До того ж один із їх наглядачів наполягав, щоб дитину не брали. Коли мати повернулася після роботи, дочки у кімнаті уже не було. Лише згодом вона дізналася, що її дитя уже з іншою жінкою жебрачить на вулиці.
Так тривало майже 2 роки, допоки їм вдалося повернутися в Україну, пригніченими, розчарованими та без грошей. Мати Оксанки залишилась у Польщі і ще майже рік боролася за дочку, яка через деякий час опинилася у притулку.
Віталій же упродовж цього періоду «працював» не покладаючи рук. Ще одним напрямом його діяльності була відправка людей на роботу до Москви. Можливо, у цьому нічого особливого й не було б, якби не певні обставини. Чоловік розшукував інвалідів, в яких не було кінцівок. Пропонував від імені відомої громадської благодійної організації роботу у Києві з пристойним заробітком. А згодом людина, нічого не підозрюючи, опинялася у потязі на Москву. Як правило, фізичні вади ставлять таких людей у пряму залежність від оточуючих, саме це і використовув Віталій. У столиці Російської Федерації їх зустрічали його спільники та відвозили на квартиру. Після певного фізичного та психологічного тиску цих заробітчан також змушували жебракувати. Більшості з них повернутися додому вдалося лише завдяки щасливій випадкостості.
Як розповів начальник відділу по боротьбі зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС України в Житомирській області Михайло Сорока,
наразі встановлено 5 фактів причетності 36-річного громадянина Молдови до торгівлі людьми. Підозрюваний уже двічі притягувався до кримінальної відповідальності за аналочні злочини, проте, як бачимо, це його не зупинило. Можливо, цього разу позбавлення волі на термін від 5 до 12 років, як передбачено санкцією ч.2 ст. 149 (Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини) Кримінального кодексу України, таки змусить чоловіка припинити незаконну діяльність.

Алла Ващенко, ВЗГ УМВС України в Житомирській області

Житомир.info

 

Матеріали по темі