Обійнявши третє місце в першому турі, він багатьма одразу був названий можливим прем’єром за будь-якого Президента. Однак із часом шанси Тігіпка посісти цю посаду практично зникли.
Саме тому головне завдання Сергія Леонідовича зараз – не дати про себе забути. Тактика, яку для цього використовує політик – це якнайбільше інтерв’ю та інших появ у ЗМІ. Стратегія ж, за його власним запевненням – це створення власної партії, з прицілом на майбутні місцеві та парламентські вибори.
В останньому Тігіпко, що позиціонує себе як «новий політик», іде цілком традиційним шляхом. Напередодні зустрічі з кореспондентами «Главреда» його партія «Сильна Україна» провела з’їзд, котрий дав старт творенню іменного Блоку Сергія Тігіпка. Хто стане активістами блоку, політик поки не зізнається.
Тобто Тігіпко, котрий так полюбляє говорити про необхідність приходу до влади ідеологічних політичних сил, розраховує, як і інші, провести у владу табун «темних конячок» за рахунок своєї особистої популярності. Хоча поки місцеві вибори відкладено, ці перспективи лишаються туманними.
В інтерв’ю «Главреду» Сергій Тігіпко також розповів, чи образився на нього Віктор Янукович за 2004 рік, в чому історична роль Ющенка, і хто та як може призвести Україну до нової революції.
Сергію Леонідовичу, дорогою до вас ми бачили по всьому Києву біг-борди Арсенія Яценюка, на яких він повідомляє своїм виборцям, що його перемоги ще «попереду». Ви посіли на виборах третє місце, зібравши більше за нього голосів – чому б і вам не розмістити подібні біг-борди?
Я відпрацюю кредит довіри роботою та позицією. Вважаю, що коли люди голосували, то вони мали надію на певну позицію свого кандидата у майбутньому.
Тобто все-таки кулуарні домовленості для вас зараз важливіші, ніж суспільна підтримка?
Ні на які кулуарні домовленості йти не збираюся. Я надзвичайно ціную довіру людей, які за мене голосували, і не буду ображати їх закулісними інтригами. Є суспільний запит на прозорість у політиці – і я буду дотримуватись цієї лінії. Загравати ні з ким не буду.
Ви прогнозували, що нова парламентська більшість буде створена під нового Президента одразу після виборів. Наразі цього поки що не відбулося. На вашу думку, більшість буде створена, чи буде розпуск парламенту?
Мені здається, що більшість і не могла створитися до повноцінного входження в свої права Президента. Проте я вважаю, що попередні розмови вже пройшли, і після інаугурації Віктор Янукович зможе достатньо швидко створити більшість.
Проте, як на мене, створення ситуативної тимчасової більшості у нинішньому парламенті – це помилковий шлях, який не приведе до реформ, до серйозних змін у країні. Я боюся, що це будуть компроміси, які врешті-решт похоронять надії на модернізацію країни.
Я би сьогодні йшов на те, щоби якісно змінити Верховну Раду через нові вибори, сформувавши більшість, провести за рік-півтора непопулярні реформи в країні. А вже через три-чотири роки можна отримати позитивні наслідки цих змін. Після покращення ситуації той самий Президент міг би йти і на другий термін: за таких умов у нього буде підтримка народу.
Ми правильно розуміємо, що переговори з Партією регіонів стосовно вашого прем’єрства закінчилися нічим?
Ми й не починали таких переговорів, мені не надходило ніяких пропозицій. Ми зустрічалися з Віктором Януковичем, але говорити про прем’єрство до інаугурації Президента було передчасно і недоцільно.
Ви спілкувалися особисто з Януковичем? Скільки зустрічей у вас було після другого туру?
Якщо не помиляюся, після другого туру ми двічі зустрічалися й розмовляли.
Якщо ви не говорили про ваше прем’єрство, тоді про що йшла мова?
Ми говорили перш за все про зміни, які потрібно буде проводити в державі, про певну програму дій, перспективи створення парламентської більшості. Крім того, я привітав його з переможним результатом на виборах.
Це ви його вітали, чи він вас?
Після другого туру я його вітав. Мене ж Віктор Федорович привітав з моїм результатом одразу після першого туру.
А ви намагалися йому донести ту думку, що ви висловили нам: про необхідність нових виборів до Верховної Ради?
Так, ми розмовляли про це.
І що він відповідав?
Це я би залишив за кадром.
Це ваше право. Як ви зараз оцінюєте свої шанси стати прем’єром за президентства Януковича?
Чесно кажучи, не дуже високо. Чому? Тому що я переговорив з представниками різних фракцій. На мій погляд, нинішній парламент не готовий до радикальних змін. Думаю, що хтось новий там не з’явиться. Будуть намагання все ж таки провести кандидатуру від фракції «Партії Регіонів», і це зрозуміло. Зміни еліти у нас поки що не відбудеться.
Місцеві вибори відклали на невизначений термін, позачергові парламентські вибори теж під питанням. Як ви маєте утримувати за таких умов свій рейтинг? Що ви для цього робитимете?
Я не буду дуже турбуватися про рейтинг. Треба робити роботу. Потрібно будувати партію, реальну партію. Ми всі повинні зрозуміти, що одним виходом на Майдан країну вже не змінити.
Безумовно, це був дуже гарний сигнал для влади, але, на жаль, влада швидко приходить до тями і забуває про Майдани. І тому потрібно робити дійсно системні зусилля — для мене це насамперед розбудова партії «Сильна Україна».
Ми вже створили Блок Сергія Тігіпка «Сильна Україна». І для мене зараз це тема номер один.
Можу сказати, що я негативно сприйняв перенесення місцевих виборів, тому що так влада працювати не повинна. По-перше, в Основному Законі чітко записано, що повноваження місцевих рад закінчуються у травні. І я боюся, що почнуться судові процеси, адже будь-який громадянин на будь-яке рішення місцевої влади після травня може подати в суд – і виграє .
Влада, в принципі, це розуміє, тому надовго вибори не перенесуть.
З іншого боку, для нас це плюс, бо інакше нам довелося б дуже швидко формувати списки у місцеву владу. Був ризик, що туди потрапить чимало випадкових людей. А так ми маємо час для того, щоб спокійно розбудовувати партію.
Крім того, через два-три місяці влада вже буде мати багато проблем. Тому що два-три місяці ще можна критикувати Тимошенко, а вже за три місяці всі проблеми в країні будуть проблемами влади. І тому, якщо хтось розраховує за допомогою адміністративного ресурсу отримати якісь плюси під час місцевих виборів — то це марні сподівання.
Ви створили блок власного імені. Але вже довгий час в Україні піддається критиці тенденція створення саме іменних блоків, тоді як в розвинутих суспільствах партії роблять ставку, перш за все, на ідеологію. Чому ви також робите ставку на особистість, а не на ідеологію? І, взагалі, яку саме ідеологію ви сповідуєте?
Ми чітко заявляли під час виборів, що є класичною правоцентристською силою. І ми сьогодні говоримо, у першу чергу, про ліберальні реформи в економіці.
Я один, якщо не помиляюся, на цих виборах говорив про приватну власність на землю з правом продажу, дерегуляцію економіки, підтримку малого та середнього бізнесу, зменшення кількості перевіряючих організацій.
Сьогодні допоможуть тільки ліберальні реформи в економці. Безумовно, нам потрібно відпрацьовувати і покращувати свою демократію, адже ми фактично усунули виборців від впливу на владу – за рахунок закритих списків у парламенті й на місцевому рівні, та за рахунок того, що мери у нас обираються в один тур.
Ми нічого не зробили для місцевих громад. Багато говорили, але поступово все централізували, централізували, і врешті-решт на місцевому рівні ми маємо споживачів, а не ініціаторів добрих справ.
Переконаний, що сьогодні Україні потрібні саме ліберальні ідеї.
Тобто реформа правил формування місцевого самоврядування, яку зараз підняли у парламенті — про вибори до місцевих органів влади по мажоритарній чи змішаній системі, про двотурові вибори мерів — ви це все підтримуєте?
Двотурові вибори мерів – так. А що стосується мажоритарної системи виборів, то я категорично проти, тому що завершиться це все тільки одним — корупцією. Я знаю, що таке депутати, обрані за мажоритарною системою. Я бачив випадки, коли такі депутати за свій депутатський термін могли поміняти фракцію сім чи вісім разів. І кожного разу їм платили так звані «підйомні» в доларах. Ми хочемо отримати таке в країні?
Але ж зараз теж за долари купують місця в прохідній частині списку будь-якої партії!
Якщо ми хочемо персоніфікувати відповідальність, то зробіть систему, яка працює в Великобританії, де відкриті списки партій, і партійці прив’язані до округів. І все — ви маєте переваги «мажоритарки» і поступово формуєте відповідальні партії.
Зараз ми побачимо, що буде на місцевому рівні під час місцевих виборів. Там теж з’являться нові фракції, яких до цього не було. З’являться вони тому, що діючі депутати розкрадали займалися розкраданням землі, нічого не зробили в комунальному секторі ... Політична конкуренція зробить свою справу.
Перед тим, як ви сказали про скасування місцевих виборів, ви також сказали, що будь-хто подасть у суд і виграє справу. Нещодавно бізнесмен Ігор Коломойський подав у Конституційний суд щодо пропорційних виборів до парламенту. Він стверджує, що це звужує права громадян бути обраним до Верховної Ради. Наскільки реально таке скасування пропорційної системи виборів?
Я думаю, що це нереально. І якщо ми зараз підемо на це, то ми отримаємо олігархічний парламент.
А для чого ж такі кроки роблять великі бізнесмени?
Мабуть, вони цього й хочуть — побачити в парламенті багатих людей.
А ви взагалі спілкуєтеся з паном Коломойським? Бо подейкують, що багато в чому вашому переговорному процесу з НУ-НС, із Партією регіонів перешкоджало саме те, що вас пов’язують з Ігорем Коломойським.
Ви знаєте, пов’язувати мене ні з ким не треба. Я сам себе можу забезпечити всім, що мені потрібно для політики. Я провів переговори з багатьма людьми з «Нашої України», я всім висловлював свою абсолютно незалежну позицію, всім сказав, що ніяких розмов зі мною сьогодні не буде по створенню більшості, і всіх направив до Президента Януковича.
Якщо Президенту Януковичу буде цікавий прем’єр-міністр Тігіпко, і це буде цікаво парламентській більшості, тоді можна розмовляти. Зараз – слово за Президентом.
А з Коломойським ви все-таки спілкуєтеся?
З Ігорем Коломойським у мене була нещодавно розмова…
Після другого туру?
Так, після другого туру. Але про прем»єрство ми не говорили.
Розбудова партії потребує системних інвестицій. Щоб конкурувати з такими силами, як Партія регіонів та Блок Юлії Тимошенко, треба мати фінансування на рівні не менше, ніж у них. Де ви плануєте залучити такі гроші?
По-перше, конкуренція не завжди виграється тільки грошима. Це знає будь-який бізнесмен, а політик тим більше повинен це знати. По-друге, гроші, які потрібні на вибори, все одно краще залучати з середнього бізнесу. Тобто краще мати сто чи двісті фундаторів, які допоможуть і проінвестують демократію в країні.
І вже зараз ми такі розмови ведемо. Багато людей будуть підтримувати нашу партію на регіональному рівні, на центральному рівні. До речі, я можу сказати, що коли не ведеться виборча кампанія, то це не такі великі гроші. Конкуренція — це, в першу чергу, ідеологія.
Але ж середній бізнес у нас у країні, так склалося, дуже часто залежить від крупного бізнесу. Де ви будете шукати таку кількість середнього бізнесу, який зможе забезпечити необхідний рівень фінансування?
Таких людей багато. І вони абсолютно незалежні від великого бізнесу. Абсолютно. Вони мають свої ніші, в яких працюють, тому говорити, що вони залежні від когось, не можна – вони самостійні. Більше того, вони все зроблять, щоб не залежати від великого бізнесу.
Сергію Леонідовичу, а як рухається справа створення так званої міжфракційної депутатської групи «під Тігіпка»?
Я не хочу зараз її створювати. Я хочу дочекатися дій Президента, а після цього така група буде створена.
Ви знаєте, я вибрав зараз спокійну тактику — я не хочу заважати діям Президента. Я не хочу створювати перешкоди роботі Президента. Навіщо? Під час наших зустрічей розмови він говорив правильні речі. Зараз потрібно подивитися на дії. Будуть дії — тоді будемо вирішувати, підтримувати його чи йти в опозицію.
Між іншим, Президент у нас по Конституції взагалі не повинен мати відношення до формування більшості в парламенті.
Все покажуть дії фракції Партії регіонів. Наскільки я розумію, Президент відходити від своєї партії не буде, і скажу відверто, на мій погляд, це правильно.
Скільки, хоча би приблизно, «багнетів» буде складати ця ваша група?
Я буду розраховувати буквально на одиниці людей. Чому? Тому що основна мета цієї групи буде не підтримка чи блокування якихось рішень у Верховній Раді, а те, щоб ці люди мали трибуну в парламенті, і, скажімо, від міжфракційної групи «Сильна Україна» робити відповідні заяви. Для цього не потрібно велике представництво.
Ви, формуючи свою партію, маєте якісь плани щодо тих лідерів електоральних симпатій, які теж стоять на ваших ліберальних позиціях? Таких, як Яценюк, як Гриценко? Ви з ними вже про щось говорили?
Ми зустрілися з Арсенієм Петровичем і мали достатньо довгу розмову після першого туру. Ми будемо розбудовувати свої політичні сили, йти на місцеві вибори чи на вибори у парламент окремо. Це не буде заважати нам , скажімо, у Верховній Раді об’єднати зусилля при необхідності. З іншими учасниками виборів переговорів я не вів.
Ви вже напевне усвідомлюєте, що, не ставши зараз прем’єр-міністром, ви будете змушені піти в опозицію. Вочевидь, вам доведеться конкурувати з Юлією Тимошенко, яка має потужний опозиційний досвід. Не боїтеся, що вона вас переграє на цьому полі?
Мені здається, що досвід — це гарно, але щось нове внести в українську політику я зможу. І організувати роботу в опозиції — це не найважче, набагато важче організувати роботу у владі.
Якщо я піду в опозицію, то візьму за основу нормальний європейський підхід: коли опозиція чітко контролює дії влади, інформує суспільство про її помилки і підтримує корисні для суспільства її починання. Найголовніше — створити ефективний уряд в опозиції, щоб тримати владу в тонусі без нагнітання напруги та істерії.
Мені здається, що таку роботу я можу організувати не гірше за будь-кого в Україні.
У вас вже є кандидатури в опозиційний уряд?
Так.
Хто до нього увійде?
Ми свою команду представимо одразу ж після рішення про перехід в опозицію.
Чому ви не можете назвати свою команду? Хто буде тіньовим прем’єр-міністром, міністром економіки? Хто очолить міністерства фінансів, закордонних справ, внутрішніх справ?
Люди є, давайте не будемо поспішати зараз.
Громадськість любить усе знати наперед, ви самі це знаєте.
Я розумію, що журналісти теж люблять усе знати наперед, але це не завжди доцільно . Ми достатньо швидко рухаємося, і зараз багато людей хотіли би вступити в нашу партію. Тому кожного разу ми залучаємо до команди нових цікавих фахівців.
Це якісь нові обличчя?
Будуть і нові, а будуть і люди, які вже мають певний досвід.
Ви вірите в можливість того, що Віктор Янукович через суд скасує політичну реформу та знову набуде повноважень Кучми?
Я вважаю, що такі бажання у людей, які оточують Віктора Федоровича, будуть. Але це було б дуже великою помилкою. Це зруйнує стосунки нового Президента зі світовою спільнотою.
Але найголовніше — це створить одразу ж колосальний спротив у самій країні. Мені здається, що ще раз іти шляхом Майдану не потрібно – а такі непродумані дії дуже швидко можуть призвести саме до цього.
Україна має рухатися іншим шляхом. Якщо хтось хоче впливати на ситуацію, це треба робити через публічні дії, через зміни, через модернізацію економіки, формування політики.
Крім того, для повернення повноважень потрібна надзвичайно велика довіра у суспільстві. Таку політику можна проводити, маючи сімдесят-вісімдесят відсотків підтримки.
Сергію Леонідовичу, що ви будете робити, якщо з часом знову станеться те, що було минулого року, коли Тимошенко та Янукович домовились?
Я можу сказати, що тоді для моєї політичної сили прийдуть світлі часи. Не потрібно буде нічого робити, а тільки підбирати той результат, який загублять Янукович і Тимошенко.
А якщо до того часу вже буде змінена Конституція?
То ми знову підемо по шляху, який закінчиться Майданом.
Але ж у новий Майдан уже ніхто не вірить.
Ви знаєте, ніхто не вірив і до 2004-го. Але люди вже ковтнули певної свободи, і нехай вона ще не закінчилася якимось порядком, справжньою демократією, нехай вона не закінчилася ще позитивними економічними наслідками, але це не означає, що це невірний шлях.
Шляхом демократії ми тільки почали йти, і в нас були дуже погані проводирі. Але все ж таки, ми живемо в Європі, ментально ми європейці, особливо молоді люди – і орієнтуватися нам потрібно на європейські підходи.
Що ви можете сказати про можливість перевиборів у Києві, й конкретно про свою роль у цих перевиборах, якщо вони відбудуться?
На мій погляд, вибори в Києві повинні пройти у той самий час, коли будуть призначені всі місцеві вибори. І це повинно увійти в систему – адже ми не можемо бути країною перманентних місцевих виборів.
Безумовно, Київ потребує зміни влади, зміни мера, і не тільки того через те, що ми бачимо сьогодні на вулицях – сніг і все інше.
Найголовніше, що ми не зробили змін в основних послугах: у наші лікарні вже страшно заходити, комунальний сектор усе більше й більше нам надає погані послуги. А подивіться, що робиться з транспортом чи будівництвом. Я вже не говорю про малий та середній бізнес, який практично весь затиснутий.
Мені Київ цікавий, і я не виключаю можливості, що спробую свої сили на виборах мера. Але сьогодні говорити про це передчасно.
Тобто, якщо дострокових виборів до Верховної Ради не відбувається, і прем’єром ви теж не стаєте, то ви готові поборотися з Черновецьким?
Готовий.
Можливість позачергових виборів мера залежить від рішення парламенту. Чи обговорюєте ви це питання у Верховній Раді?
Ні. Мені здається, що зараз потрібно займатися абсолютно іншим - розбудовою партії .
Перенісши місцеві вибори, депутати порушують Конституцію і морочать людям голову тим, що немає грошей, немає затвердженого бюджету… Для демократичної країни це абсолютно не аргумент.
Але скільки б депутати не переносили вибори, все одно політичної конкуренції із «Сильною Україною» їм уже не уникнути.
Вас влаштовує чинна Конституція та розподіл владних повноважень, який вона містить?
Я є прихильником більшої централізації влади. Але коли ми надаємо більше повноважень Президенту, то ми він має нести й більшу відповідальність. Тому повинен бути прописаний чіткий закон про імпічмент Президенту
Як ви оцінюєте роль Віктора Ющенка в історії України?
Мені здається, що він так і не зміг визначитися з головними пріоритетами свого президентства. Віктор Андрійович не повів Україну у напрямку демократичних змін і не посилив демократичні інститути за свою каденцію.
Він не зміг провести ліберальні реформи та затвердити стандарти ринкової економіки. А це потрібно було країні у першу чергу, і всі передумови у нього для цього були.
Чому так сталось? Не хочу це коментувати. Головне, що він цього не зробив. Тому я вважаю, що роль його була дуже незначною.
Те, що, Ющенко порушував спірні питання щодо певних політичних чи історичних подій чи постатей … Мені здається, це дуже слабко для Президента, тим більше, що це постійно розколювало Україну.
Коли ви останній раз бачилися з Ющенком?
Я з ним бачився після першого туру для того, щоб зрозуміти, чим він буде займатися і що буде робити надалі.
Повертаючись до Януковича: коли ви з ним бачились, він не висловлював нічого з приводу 2004 року, коли ви очолювали його штаб, і відмовилися від цієї роботи під час Помаранчевої революції?
Ні, ця тема не обговорювалася.
Тоді, у 2004-му, ви пішли з політики і повернулись тільки зараз.
Так, повернутися до політики мене змусила бездіяльність влади.
Чи припускаєте ви, що можете знову прийняти рішення покинути політику?
Ні, зараз я такого не припускаю. Я людина вперта. Мені важко приймати рішення, але коли я їх прийняв, то це вже все — це для мене вже остаточно.
Я повинен оцінити свою конкурентоздатність в українській політиці. У мене є чіткий принцип: я повинен бути самостійним, мати певний політичний простір. Тому я і не зв’язуюся ні з ким, не хочу зв’язувати собі руки.
Я повернувся у політику, маючи досвід перемог і поразок минулого. І знаю, що буду ефективним.
