3 березня до Чуднівського райвідділу міліції надійшов тривожний сигнал. Телефонував житель одного із сіл району, який повідомив, що 2 березня о 7.30 год. двоє його синів:11 та 12 років пішли зранку до школи, і до теперішнього часу їх місце знаходження невідоме.
На місце події відразу виїхала посилена слідчо-оперативна група, яка з’ясувала, що протягом всього дня у навчальному закладі діти не з’явилися, не прийшли вони на ніч і додому.
До пошуків зниклих було залучено працівників кримінальної міліції у справах дітей Управління МВС України в Житомирській області, дільничних інспекторів та оперативників карного розшуку. Правоохоронці зробили подвірний обхід, ретельно прочісували околиці населеного пункту, проте позитивного результату це не дало. Ніхто хлопців не бачив.
Як зазначає оперуповноважена відділу кримінальної міліції у справах дітей УМВС України в Житомирській області Людмила Нестерук, міліціонери відпрацьовували різні версії щодо причин зникнення неповнолітніх та можливі місця їх перебування. Особливе занепокоєння викликало те, що на вулиці підвищилася температура повітря, а отже, крига на річці стала тонкою. Тобто, зниклі могли бавитися на льоду й просто втопитися.
Як з’ясувалося, напередодні зникнення хлопці пізно повернулися додому, пояснивши, що загулялися. За запізнення батько їх насварив. Можливо, цей факт став причиною того, що діти пішли геть. Як виявилося, діти вже не раз залишали домівку і їхали у Житомир, Київ та до інших обласних центрів. І робили це лише із цікавості, заради подорожей.
Враховуючи ці обставини, орієнтування про зниклих дітей було направлене в усі регіони.
Заходи по розшуку дітей продовжувалися і вдень, і вночі. Зранку 4 березня втікачів було знайдено на одній із вулиць Житомира.
Один із братів, 12-літній Віталій, розповідає : «Ми з братом хотіли знайти хрещену матір, яка живе у Житомирі. Коли тільки сюди приїхали, пішли гуляти до парку ім. Ю.Гагаріна, де заховали портфелі з книгами. Тут зустріли знайомих хлопців, які теж раніше втікали з дому. Коли захотіли їсти, пішли до магазину, де у незнайомих людей просили милостиню. За день зібрали десь гривень 20. Спочатку пішли купити настільні часи, лише потім булочки та кефір. Вночі спали у КАМазі, який стояв на одній із вулиць. У вантажівці було розбите скло у дверях, через яке ми і потрапили до салону машини. А вранці хотіли йти до хрещеної, але нас піймали...».
Після з’ясування всіх обставин втікачів було доставлено до Житомирського обласного притулку для дітей Житомирської обласної ради.
- Це специфічні хлопці, - розповідає Валентина Сінько, директор цього закладу. – Ми добре знаємо цих мандрівників, вони у нас не перший раз. Скільки рідні плакали, просили їх, а який результат... На жаль, багато таких дітей, як ці брати, і виростають на наших очах, час від часу потрапляючи до притулку. Прагнучи свободи, незалежності й романтики, ці діти можуть потрапити у жахливі й часто кримінальні ситуації, стаючи або об’єктом злочину, або вдаючись до протиправних дій. На жаль, цього вони ще не розуміють, а потім може бути пізно.
- Лише минулого року в розшуці перебувало 136 дітей, - наголошує оперуповноважена ВКМСД УМВС України в Житомирській області Людмила Нестерук. – Кожна подія, пов’язана із зникненням дітей, органами внутрішніх справ розглядається як надзвичайна. Міліціонери знайшли всіх дітей і повернули батькам або до інтернатних закладів, де ті навчаються чи проживають.
У переважній більшості випадків діти йшли з дому через недостатню увагу з боку батьків, через складний морально-психологічний клімат у родині.
Інна Базилюк, ст. інспектор ВЗГ УМВС України в Житомирській області.
