Уподобання людей щодо вибору місця проживання з часом змінюються. Проте попит на престиж залишається стабільним завжди.
Кожен по-своєму уявляє перелік ознак, які вказують на престижність місця проживання, але зазвичай у ньому присутні: концентрація визначних історичних та архітектурних пам’яток; близькість до природних екологічно привабливих зон (парки, ліси, водоймища); привабливість природного ландшафту; невисока щільність населення та забудови; просторість та органічність прилеглої території; сучасні комунікації й інженерне облаштування; й, звичайно, сусідство з відомими людьми.
Якщо ретельно проаналізувати, які місця навколо Житомира вважаються найбільш престижними, то серед таких села Буки й Тригір’я вирізняються наявністю усіх вище згаданих ознак. Так, наприклад, в 5-10 хвилинах їзди від сіл збереглися руїни справжнього архітектурного шедевру – палацу Терещенків, видатного й багатого роду промисловців, які проживали тут на зламі XIX та ХХ століть. Хоча сьогодні це вже не більше ніж свідчення про колись величну споруду, сюди й досі приїжджають весільні пари для фотографування, а місцеві жителі пишаються своєю причетністю до славної історії України та, водночас, своїм вдалим вибором місця проживання, що співпадає зі знатними вельможами.
Проте головною культурною та історичною пам’яткою тут є Тригірський Свято-Приображенський монастир, побудований у другій половині XVI ст. (за деякими версіями ще раніше). У ті часи за значимістю він вважався другим після Почаївського монастиря. Основною святинею Свято-Приображенського монастиря сьогодні є Тригірська чудотворна ікона Божої Матері, яка, подейкують, має цілющі властивості та завжди надихає прихожан. Мудрі люди не дарма обрали домівкою навколишні поселення, адже все навкруги, що потрапляє на око, просякло аурою чистоти й духовності… Кожен листок на дереві, кожна крапля води у цьому місці надає відчуття причетності до чогось важливого!
Недалеко від монастиря знаходиться незмінний вартовий цих місць —столітній дуб, який був свідком багатьох визначних подій в житті Житомирщини. Існує повір’я, що родина, яка обхопить спільними обіймами це могутнє дерево, назавжди залишиться такою ж міцною, а люди, які часто відвідують ці місця, легше досягають омріяного.
В час, коли практично єдиним місцем спілкування людини з природою стають міські парки, яких щороку меншає, виняткове місце розташування серед первісних лісів робить село Буки тихою оазою, схованою від навколишнього бурхливого життя. Природними кордонами села з одного боку стала річка Тетерів, а з іншого — унікальна лісова зона з могутніми соснами, багатою флорою і фауною. Між Буками та Тригір’ям в Тетерів впадає річка Бобрівка: тут утворився незбагненної краси природний кар’єр з надзвичайно чистою водою.
Казкова природа нікого не залишає байдужим: мимоволі починаєш мріяти про невеликий власний будиночок із затишним садом чи розкішний маєток з природним парком для розведення рідкісних тварин або створення дендрарію.
Село Буки займає територію близько 2 квадратних кілометрів, на якій проживає менше 500 осіб. І вряд чи найближчим часом щільність населення тут значно зросте, адже нові власники будинків, серед яких багато відомих політичних та культурних діячів, надають перевагу просторим володінням. Таким чином, для кожного мешканця в цих місцях дивовижним чином поєднуються приватність та можливість цікавого й корисного дозвілля.
Вирізняючись багатою історичною спадщиною, Буки та Тригір’я тим не менше не відстають від сучасності. Наприклад, за каденції нинішнього голови Буківської сільської ради Шпака М.М. село було газифіковане, а генпланом подальшого розвитку передбачено будівництво декількох спортивно-оздоровчих комплексів, дитячих майданчиків, церкви.
Водночас тут доволі зручне транспортне сполучення: поруч проходить траса республіканського значення М-20, тому можна легко добратися до Житомира громадським транспортом за 20-25 хвилин, а подорож власною автівкою стане приємною прогулянкою по живописним місцинам. Та ще й без нервових заторів! В генплані розвитку села Буки закладено будівництво двох мостів через р. Тетерів, що сполучатимуть їх з Денишами та Тригір’ям. З цього часу, є сподівання, осучаснення території піде ще більшими темпами.
Таким чином, можна констатувати, що сьогодні ця місцевість все впевненіше набуває рис елітного місця проживання. Тому й ціни на земельні ділянки тут відповідні. Але коли мова йде про започаткування певних родинних традицій та цінностей, вартість відходить на другий план!
Олена Ткачук
