Президент Лех Качиньський був незручним політиком. Незручним для Європи та Росії, для частини польського суспільства та для українських патріотів. Його трагічна загибель може суттєво змінити політичну ситуацію в Польщі. Хоча зараз не відомо, в який бік. Адже разом із президентом загинули десятки представників польської еліти, і наслідки цих втрат Польща буде відчувати ще дуже довгий час.
Катастрофа під Смоленськом має безпрецедентний характер. Траплялося, що в авіакатастрофах гинули лідери держав, але важко пригадати випадки, коли в одному літаку гинули сенатори та депутати, керівники спецслужб, церковні ієрархи, ветерани дисидентського руху, керівники громадських організацій, провідні гуманітарії та усі керівники військових структур країни (!).
Схоже, що любов до спецоперацій зіграла злий жарт із керівництвом Росії. Можливо, що трагедія з польським урядовим літаком дійсно є випадковим збігом обставин, який стався через помилки пілотів, погану погоду та занедбаний стан аеродрому. Але до кінця свого життя Путіну вже не вдасться уникати гострих запитань про цю трагедію.
Навіть якщо польська спеціальна комісія визнає цю трагедію нещасним випадком, у багатьох прибічників Качинського сумніви все одно залишаться.
Адже який збіг обставин! Президент Польщі, який все життя присвятив боротьбі проти СРСР та Росії, гине на російському літаку Ту-154, який у грудні минулого року ремонтували на заводі у Самарі (!). Трагедія відбувається на території РФ, у 800 метрах від російського військового аеродрому (!), який до того ж не мав спеціального обладнання для прийому літаків у важких погодних умовах.
А летіла польська делегація на вшанування пам’яті жертв Катинської трагедії. Злочину, про який не полюбляють згадувати у сучасній Росії.
Адже згадка про нього руйнує новітній міф про «ефективного менеджера» Сталіна.
Втім, версія про замах з боку російських спецслужб видається сумнівною. Такі речі все одно надовго не сховаєш, а якщо виникнуть сумніви, то Росія опиниться у становищі гіршому, ніж Північна Корея, і всі зусилля Путіна по «газпромівській» експансії у Європу підуть нанівець. Та й який сенс збивати літак з майже усією польською елітою якраз у той час, коли налагоджуються стосунки між країнами? Коли «катинська справа» була майже вирішена, прізвище Сталіна знов заплямовано, а Росія могла отримати нового союзника у Європі. Останнє припущення виглядає доволі ризикованим, але усі бачать як гнучко Путін вибудовує стосунки із різними керівниками різних західних країн. Вміє, коли хоче…
Така трагедія просто приречена ще довго залишатися у тіні конспірологічних припущень. От, зокрема, КПРФ у своїй заяві двозначно натякає, що така катастрофа була вигідна тим, хто хоче ізолювати Росію від усього світу. Тобто, зюганівці вважають, що літак із польською делегацією знищили натівські шпигуни?
Помилкою польських спецслужбістів стало таке велике скупчення вищих урядовців в одному літаку.
За усіма елементарними правилами держбезпеки таку кількість депутатів та силовиків треба було хоча б у два різні літаки… Тут або ніхто про це не подумав, або просто літаків відповідного класу не вистачило. Польща ще у 1989 році вийшла з радянської зони впливу, але двадцять років потому її лідер-«русофоб» все одно літав російським літаком, який навіть ремонтували у Росії. Чому так сталося? Спитати нема в кого, бо керівник польських спецслужб теж був на цьому літаку і загинув разом із усіма.
У житті Леха Качиньського вже були випадки, коли він ризикував власним життям, виконуючи свої президентські обов’язки.
23 листопада 2008 року біля кордону з Південною Осетією стався інцидент з обстрілом кортежу президентів Польщі і Грузії. Потім, щоправда, репортери польського телеканалу TVN24, які знаходилися в кортежі президентів, і опитані ними військові експерти, заявили, що інцидент міг бути імітацією.
Журналісти тоді відзначили, що програма візиту Качиньського до Грузії, який прибув на свята з нагоди 5-ої річниці «Революції троянд», не передбачала поїздки в район конфлікту між Грузією і Південною Осетією. Відвідати район конфлікту запропонував сам Саакашвілі, а Лех Качиньський погодився. За даними репортерів, які посилалися на анонімного представника польської делегації, про зміну планів і намір відвідати зону конфлікту не знали навіть представники приймаючої грузинської делегації (!). Весь світ тоді побачив кадри, на яких президенти Польщі та Грузії стояли під пострілами в оточенні охоронців.
Інший драматичний випадок стався з Лехом Качиньським трохи раніше, але знов-таки у Грузії. Конфлікт президента з командиром екіпажу одного з Ту-154 стався після того, як льотчик ухвалив рішення замість аеропорту Тбілісі сісти в Азербайджані. Це було зроблено з міркувань безпеки під час російсько-грузинського конфлікту, що отримав згодом назву «П’ятиденна війна». Тоді Лех Качиньський заявляв, що він хотів приземлитися «прямо в Тбілісі, щоб можна було якнайскоріше зустрітися з президентом Грузії Михайлом Саакашвілі».
Можливо, що Лех Качиньський занадто полюбляв ризиковані ситуації і це зіграло таку трагічну роль у небі над Смоленськом, коли з невідомих для нас причин екіпаж літака Ту-154 прийняв рішення про посадку в умовах туману.
Тепер у поляків виникає питання – як жити далі?
І багато що в наступних стосунках із сусідами залежить від реакції на цю трагедію. Жалобу за жертвами катастрофи Ту-154 оголосили ЄС та Литва, Росія та Грузія, Бразилія. Лише після цього, більше ніж через день після трагедії, жалобу оголосила Україна. Що заважало зробити це вчасно? Тим паче, що у деяких питаннях, зокрема у ставленні до постатей Бандери та Шухевича, позиції Леха Качиньського та Партії регіонів збігалися.
