Для українського Президента 21 квітня став днем жертвоприношень старшому брату, який у вигляді російського Президента Дмитра Мєдвєдєва, відвідав Харків.
Все почалося з того, що кортеж Віктора Януковича поспішаючи на зустріч з Мєдвєдєвим по дорозі в аеропорт Бориспіль вбив людину.
Потім Віктор Янукович приніс в жертву Конституцію України, а також волевиявлення українського народу. Адже те, що він вирішив одноосібно, по закону повинно вирішуватися виключно на референдумі. До цього можна додати незначну на цьому фоні жертву свободою слова – українські журналісти, окрім кількох обраних з пулу, не отримали можливості бути присутніми на прес-конференції Януковича і Мєдвєдєва і поставити Президентам питання.
Отож в Україні мала місце справжня чорна середа.
А тепер про всі жертви Януковича конкретніше.
Аварія на Харківській площі
Люди розповіли, що аварія трапилася через дві фатальні обставини. Перша, кортеж Януковича не їхав однією групою, як він мусить рухатися за правилами. Швидка допомога «Фольцваген» невідомо за яких обставин відстала і стрімко доганяла своїх. Швидкість реанімобілю була така, що вона би догнала кортеж ще біля виїзду з Харківського кільця, якби не друга фатальна обставина. Міліціонер, що регулював перехрестя поспішив розблокувати рух. Як тільки чорна група кортежу пролетіла повз нього він підняв жезл і свиснув, чим відкрив рух автомобілям, що рухалися по колу Харківського кільця. Першими на черзі стояла біла Газель та темна Лада. Водій газелі помітив, що кортеж доганяє автомобіль, що відстав і вчасно загальмував. А таксист на «Ладі» не звернув уваги та різко рвонув вперед. Відбувся страшний удар. Мікроавтобус ввійшов в «Ладу» як в пластилін. Через відчинене вікно назовні вилетіла кепка таксиста, він загинув миттєво… Зчеплені автомобілі тягнуло по асфальту, ще 25 метрів.
Фоторепортаж з місця автокатастрофи дивіться тут.
Всі ці події відбулися за якісь секунди. Свідки стверджують, що основна група кортежу, ще не зникла з очей, як відбулася аварія.
Всі свідки стверджували, що «швидка» належала до автомобілів кортежу, бо інші авто на тій полосі пішли значно-значно пізніше. Однак міліцейське керівництво довгий час цинічно це заперечувала. Однак брехня не змогла прижитися, «Українська правда» встановила, що номери Фольцвагена зареєстровані на лікарню ДУС, що обслуговує Адміністрацію Президента. Цю «швидку» і раніше постійно бачили в кортежі.
Безумовно в цій аварії зіграв свою роль людський фактор – очевидна помилка міліціонера, що регулював рух. Однак також були порушені правила руху кортежем – всі авто мусять їхати в купі і закривати рух має міліцейський автомобіль з мигалками.
Також очевидці вказують на неймовірно високу швидкість кортежу. І треба сказати, це звичка для Януковича пересуватися Києвом швидше всіх.
Коли в 2007 році, група журналістів в тому числі і автор вимірювала швидкість руху владних кортежів за допомогою радару, виявилось, що кортеж тодішнього прем’єра Януковича їздить швидше ніж кортеж Президента Ющенка. Наприклад, повз виставку ВДНГ Янукович тоді проїхав зі швидкістю 116 км за годину.
До речі, окрім загиблого водія в тій аварії є ще кілька серйозно постраждалих пасажирів таксі. Двоє свідків розповіли, що серед тих, хто їхав у «Ладі» була вагітна жінка. Під час аварії на перехресті стояла швидка допомога, яка оперативно відвезла жінку в шпиталь. Чоловіка довелося вирізати з автомобіля. Про їх стан нині достеменно нічого не відомо…
Жертва Конституцією та в перспективі Кримом
Наступна жертва була принесена в Харкові. На зустрічі з Президентом Росії Дмитром Мєдвєдєвим Віктор Янукович пожертвував українською Конституцією . Зроблено це було одним розчерком пера: Віктор Янукович і Дмитро Медведев підписали міждержавну угоду про продовження на 25 років терміну перебування Чорноморського Флоту Росії на території України.
Фото прес-служби президента
Хоча таке підписання згідно Конституції, повинно було відбутися лише після того, як зміни до основного закону підтримає парламент, а згодом на референдумі і народ України. Але Янукович всю цю процедуру замінив куди простішою – своїм особистим волевиявленням і своїм особистим розчерком пера.
Не може не лякати, що справи державності України вирішуються одноосібно, легко та швидко. Адже йдеться не про спільне розведення кроликів, а про іноземну військову базу, про постійну загрозу державної цілісності України в питаннях, що стосується Криму.
При чому ратифікувати цю угоду нова влада збирається так само швидко та легко – вже у вівторок на засіданні Верховної Ради. Про волевиявлення народу на референдумі мова взагалі не стоїть.
Ще вчора, щось подібне уявити було просто не можливо. Тільки в хвору голову, могла прийти думка, що попередній Президент Віктор Ющенко під час візиту Джорджа Буша може раптово підписати меморандум про розміщення бази ЗС США в Трускавці. Нині це реальність. При чому не може не лякати, як це було зроблено. Таємниця зберігалася до останнього. Не відбулося жодного обговорення серед політикуму та громадськості. Хоча команді Януковича точно відомо, що майже половина країни проти таких меморандумів. Виходить плювати Президенту на цю половину. Головне - «період прохолодних стосунків з Росією позаду». Так Віктор Янукович прокоментував свій крок.
Також виправданням здачі Конституції стало зменшення ціни на газ.
Віктор Янукович, надзвичайно радо говорив в Харкові на газову тему йому піддакував Мєдвєдєв.
Фото прес-служби президента
Зокрема Дмитро Мєдвєдєв повідомив, що Росія надає Україні знижку на 100 доларів при ціні на газ 330 доларів за тисячу кубометрів газу. А якщо ціна на російський газ впаде нижче 330 доларів, то знижка буде 30%.
Янукович заявив, що це неймовірне досягнення, що за 10 років така "газова інвестиція" російської сторони для України складатиме 40 млрд. доларів.
"Україна протягом найближчих 10 років отримає реальний інвестиційний ресурс, який, за підрахунками фахівців, буде складати 40 млрд. доларів. Це дуже важливо в цей кризовий період", -радів Янукович.
Хоча такі висновки не лише голослівні, але і просто смішні.
Це по-суті теж саме, що прибігає чоловік додому і кричить дружині: «Мила, кохана ми отримали 10 тисяч гривень інвестицій для нашої родини». Дружина радіє: «Давай гроші», а чоловік уточнює: «Стільки ми зекономимо за 10 років, бо наш супермаркет дав нам знижку на туалетний папір».
Щось подібне, тобто нічого, отримала і Україна.
Адже по-перше, якщо це стосується ціни на газ, який ми купуємо у Росії нічого не можна говорити напевно навіть на наступний рік. По-друге, чи така вже і значна ця знижка, коли в результаті ми отримаємо 234 доларів за тисячу кубометрів (так розрахував Юрій Бойко)?
Адже в першому кварталі 2010 року Австрія купує газ в Росії за ціною 280 доларів, Болгарія 300, Німеччина 240, Італія 235, Польша 302, Словаччина 295. При чому треба зважити, що це ціни для країн куди газ треба транспортувати далі ніж до кордону з Україною. Отже нинішня ціна, яку нам подарувала Москва насправді є звичайною ринковою ціною без будь-яких знижок.
Крім того чому радіти, якщо ця ціна мало відрізняється від минулорічної. В середньому в 2009 році Україна заплатила за газ 235 доларів за тисячу кубометрів. Плюс треба згадати, що в 2009-тому Тимошенко і Путін домовилися роздеребанити газ Фірташа, в результаті великий об’єм газу дістався Україні на шару, і це звичайно здешевило річну закупівлю.
Також не треба забувати, що Україна в газовому питанні російська «палочка- виручалочка», а не бідна родичка. Адже кому, як не нам, Росія буде продавати свій газ, бо об’єми продажу в Європу останнім часом мають тенденцію до зменшення. Бо ЄС все активніше працює з скрапленим газом, що доставляється в європейські порти з Азії та Африки. В день написання матеріалу, такий газ коштував в терміналах Європи лише 148 доларів за тисячу кубічних метрів. Тому не дивно, що лише за останній рік Європа більш ніж подвоїла споживання такого газу і все більше відмовляється від російського.
Фото прес-служби президента
Так в чому тоді хороша новина для України від підписаних меморандумів та договорів? В тому, що ми за якісь ефемерні інвестиції так просто без будь якого торгу віддаємо Росії те, що їй від нас найбільше потрібно – місце для базування її Чорноморського флоту?
Навіщо Україні літаки
Останнім пунктом програми візиту Дмитра Мєдвєдєва в Харків – було частування російського Президента. Мєдвєдєв попоїв борщу. Борщу для російського Президента звичайно не шкода. І дуже б навіть хотілося, щоб цим не лише закінчувались подібні візити, а також починалися та обмежувалися.
Однак в України з Росією вже не «прохолодні стосунки», тому борщем ми не можемо обмежитися. До речі, наступного разу Мєдвєдєв приїде до України скоро - у травні, і очевидно попросить новий подарунок - вітчизняний авіапром.
Авіаційну промисловість України українська влада планувала обміняти на нову газову угоду з РФ вже під час харківського візиту Мєдвєдєва. Проект відповідної угоди навіть потрапив в ЗМІ. Але як стало відомо автору, коли останні деталі візиту російського Президента обговорювалися з Кремлем напередодні вночі, авіапром був замінений на флот.
Очевидно авіапром здався російській стороні недостатньою жертвою, або тою поступкою, яка може трохи зачекати.
Загалом Росія прагне отримати понад 50% авіаційної галузі України шляхом поглинання нашого Авіабудівного концерну "Антонов" російською "Об´єднаною авіабудівною корпорацією". Це досить цікава структура, в яку свого часу, як в колгосп зігнали всі авіабудівні заводи Росії. На 89,04% корпорація належить державі, а інші у власності «менеджменту», подейкують, що це близькі друзі Володимира Путіна.
Згідно договору корпорація "Об´єднана авіабудівна корпорація" збирається застосувати наступну схему поглинання – Україна передає контрольний пакет, а натомість отримує незначну частку в "Об´єднаній авіабудівній корпорації". При чому надзвичайно незначну. За інформацією автора одну двадцяту. Плюс керівником «Антонова» стає російський громадян.
Зрозуміло, що за такої незначної присутності Україна не має жодного впливу на прийняття рішень в корпорації, а це загрожує тим, що будуть тишком нишком саботуватися інтереси українських авіабудівних заводів. Адже навіщо російській стороні підтримувати збиткові українські заводи, якщо є свої, так само збиткові.
Інтерес такого злиття для російської сторони в тому, щоб на шару отримати доступ до конструкторських напрацювань АНТК ім. Антонова. Адже маючи успіхи у випуску бойової авіації, Росія вкрай слабо почувається у виробництві пасажирських лайнерів і транспортних літаків. Їй потрібні розробки Антонова, які не лише успішні, але постійно з року в рік вдосконалюються. Наприклад, тільки нещодавно на «Антонова» презентували новий реактивний літак Ан-158, створений на базі Ан-148.
Отже розробки потрібні, а от виробляти літаки в Україні це вже не вигідно, РФ має інтерес завантажити власні заводи. Вже сьогодні Воронезький авіазавод займається виробництвом Ан-148 ”, самарський “Авіакор готовий випускати Ан-140, а на Ульянівському авіазаводі мріють виробляти модернізованого Ан-124-100 “Руслан”.
А який інтерес Росії піднімати українські заводи? Отже при поглинанні українського авіапрому навряд чи українська сторона зможе на щось сподіватися.
Очікувалось, що договір, щодо інтеграції російського та українського авіапрому буде погоджений під час огляду двома Президентами Харківського державного авіаційного заводу. Однак екскурсія туди була скасована, бо тему відклали.
Однак, якщо в Україні так легко здаються національні інтереси, схоже що скоро до цього питання буде повернено. Певно у травні, під час візиту Мєдвєдєва в Київ. Адже це вже стало традицією для нової влади роздавати розкішні подарунки направо і наліво. Один візит Януковича в США і Україна залишилась без урану, один візит до Януковича Президента Росії – даруємо військову базу. Ще кілька років таких візитів і все за межею паркану «Міжгір’я» буде роздарованим.
Татьяна Чорновил
