Суспільство

В Бердичеве возле стелы «Они спасли мир» прошел митинг. ФОТОрепортаж

27 April 2010, 09:28

24 роки минуло відтоді, як аварія на Чорнобильській атомній станції сколихнула Україну і світ, забрала тисячі людських життів, нанесла величезну шкоду природі. Щороку біля стели “Вони врятували світ” у Бердичеві збирається громадськість міста, звертаючи свої серця і пам’ять до тих, кому завдячують можливістю мирно жити, повідомляє ВІК.

Василь Толочко, секретар Бердичівської міської ради: “О першій годині 23 хвилини 53 секунди відбулась найбільша катастрофа. Вже через дві хвилини після вибуху на ЧАЕС приїхали пожежники під командуванням Володимира Правика, а через 12 хвилин приїхали військові та пожежні з Чорнобиля на чолі з Віктором Кібенком. Ці молоді хлопці першими взяли на себе удар та вступили у боротьбу з атомом”.

Ці перші померли за одинадцять днів після аварії, не доживши до Дня Перемоги. Але саме вони і сотні інших врятували світ. Чорнобильське пекло пройшли 24 бердичівські пожежні, трьох з них вже нема серед живих. 43 вдови і донині оплакують своїх чоловіків. Світлу пам’ять загиблих вшанували хвилиною мовчання.

Чорнобильське лихо стало пересторогою для майбутніх поколінь. Зі шкільної лави сучасна молодь вчиться не повторювати помилок минулого.

Анастасія Ляденко, учениця ЗОШ №6: “Чорнобиль наробив багато лиха. Загинули люди, велика радіація тепер, від якою виникають хвороби. Люди шукають шляхи, як з нею боротися”.

Дарина Радомська, учениця ЗОШ №6: “Чорнобиль — це велика трагедія, яка згубила багатьох людей. В нас у школі проводився такий захід, ми згадували загиблих. Людям потрібно дивитися за навколишнім, бути дбайливим”.

Вибух на 4-му енергоблоці показав, наскільки небезпечним буває атом. Цю небезпеку відчули на собі ліквідатори, для яких Чорнобиль назавжди став частиною життя.

Іван Осіпчук, начальник ППЧ-56, ліквідатор аварії на ЧАЕС: “Будь-яка пожежа — це страшно, а тим паче на атомному реакторі, котра сколихнула плиту вагою у 3 тисячі тон і підняла її у повітря. Пожежу було ліквідовано 26-го, але на цьому для працівників пожежної охорони проблеми не закінчились. 8-9 травня була відкачка важкої води з-під реактора. Якби її не відкачали, то наслідки цього важко було б передбачити. Це була б водородна бомба, котра у радіусі 300 км не лишила нічого живого”.

Загалом у ліквідації аварії брало участь майже 750 мешканців Бердичева, включаючи військових, працівників промислових підприємств, автоколони та автопарку. Ліквідаторам на мітингу присвячували пісенні та віршовані твори.

Увага громадськості має бути прикута не лише до ліквідаторів аварії, а й до постраждалих від неї. Нехай серця не збідніють на доброту і чуйність у відношенні до цих людей, говорили на мітингу. Завершився він покладанням квітів.

Продовженням заходу став тематичний вечір у міському Палаці культури. Там лунали слова про Чорнобиль, який спочатку був райцентром, потім містом та атомною станцією, і який зрештою став загальнонародним лихом.

Скільки б років не минуло, Чорнобиль завжди полум’янітиме чорним вогнищем скорботи. З болем і смутком згадуть ліквідатори квітень 1986-го року.

Юрій Кашперський, голова Спілки ветеранів Чорнобиля, ліквідатор аварії на ЧАЕС: “Ми згуртовані були. Ми не бачили радіацію, вона не має ані запаху, ані кольору. Але з нею треба було боротися”.


Слід зламати стереотипне уявлення про Чорнобиль як про невиліковну рану на тілі України, говорили на вечорі. Це земля, яку треба відновити, аби вона знов забуяла різнобарв’ям квітів. Таких, що їх традиційно на знак уваги і шани дарують ліквідаторам.

Автор: Інна Покотилюк

Камера: Віталій Сінєльніков

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі