Село Іванківці Бердичівського району чи не єдине в Україні, де є вулиця, названа на честь священика.
Протоієрея Ігоря Поліщука - так звучить повна її назва. До того була вулиця Польова.
Як повідомляє телекомпанія ВІК, духовник 10 років працював у місцевій церкві настоятелем. Разом із селянами навів у храмі лад, придбав багато ікон, хоругв.
31 грудня 2009 року у лікарні 46-річний отець Ігор помер від важкої хвороби. Мешканці села, особливо люди похилого віку, розповідають: світ втратив дуже хорошу людину, а вони - найкращого священика. Сам він був родом із Рівного, до Іванковець приїздив на вихідні, аби відправляти служби Божі.
2 роки протоієрей Ігор проживав у церкві, а потім його забрала до себе мати нинішнього сільського голови Марія Шеретун.
«Іду я ввечері до церкви, а він з електрички з ліхтарем йде. Я його і забрала до себе, - каже Марія Шеретун. - Він був мені, наче син. Дрова рубав, не сидів без роботи. Почну роботу - він завжди допомагав».
Якщо хтось із прихожан хворів, він завжди приходив, провідував, розпитував про здоров’я, допомагав, чим міг.
Фріда Пікуль, мешканка села Іванківці: «Він тільки приїде, біжить до мене по воду. Сидить зі мною, балакає. Діти мої приїдуть, він і з ними балакає, розпитує, як вони живуть. Такого батюшки ми не бачили і не будемо бачити. Зараз у нас є батюшка, але йому далеко братися до отця Ігоря».
Окрім освіти духовної, отець Ігор мав ще й вищу технічну освіту. З ним завжди було цікаво поспілкуватися, говорить селянка Неля Бойко.
Неля Бойко, мешканка села Іванківці: «Ми жили в Бердичеві і їздили з ним автобусом. Всю дорогу розмовляли: він розповідав про сина, про дружину. На похорон завжди його запрошували тому, що такси не мав. Хтось щось дасть, він і подякує. На обід не заходив, бо горілки не визнавав».
Настільки сильно любили селяни свого священика, що коли у місцевих депутатів виникла ідея перейменувати вулицю Польову на протоієрея Ігоря Поліщука, ніхто не був проти. У лютому 2010-го на будинках цієї вулиці з’явилися сині таблички з новою назвою.
Микола Шеретун, селищний голова Іванковецької сільської ради: «Депутати сільської ради пройшли вулицею, опитали людей, чи не проти ті, щоб перейменували вулицю. Зробили відповідні списки. На черговій сесії сільради прийняли рішення, щоб перейменувати. Подали всі документи у відповідні комунальні служби».
Один знайомий священник якось повідав Миколі Шеретуну: Іванківці — єдине село на Україні, де назвою вулиці увічнили пам’ять богослужителя.
