У селі Садки Бердичівського району різні породи фазанів, перепілки, європейська козуля та декоративні кури живуть поряд з іншими домашніми тваринами. Сім’я одного з місцевих підприємців вирішила зробити свій невеличкий зоопарк, пригледівши у заповіднику Асканія-Нова породистих фазанів: срібного, золотого та угорського.
Про це повідомляє телекомпанія ВІК.
«Ми поїхали до Асканія-Нова і придбали там дві породи фазанів та дві породи декоративних курей, - розповідає господиня Наталія Климчик. - Не можна сказати, що це лише для душі, бо кури несуть яйця, навіть смачніші за звичайні. Є яйця, є м’ясо, завели ще качок. І так воно все уживається».
У вересні 2009-го закупили фазанів та на зиму оселили їх у хліву. Згодом дізналися, що ці птахи можуть витримати сорокаградусний мороз, якщо будуть ситими. Тож побудували для них та для іншої декоративної птиці спеціальні вольєри. До кліток часто приходять інші тварини, та особливо цікавиться життям пернатих європейська козуля Россі. Вона потрапила до так званого зоопарку Климчуків випадково. Після бурі її, зовсім маленьку, знайшов лісник. У нього не було умов для проживання тварини, тому і подарував козулю тим, хто міг нею опікуватися. Спочатку Россі сумувала, розповідає Наталія Климчук, але зараз отямилася, знає, що тут її не образять.
Допомагає батькам доглядати таке велике господарство донька Ірина. Дівчина навчається у Львівському університеті, приїжджає додому.
«Я найбільше люблю козулю Россі, бо вона грайлива, - каже Іра. - Ще люблю маленьких козенят. Вони постійно ходять за мною, як котенята».
Разом із декоративними тваринами та птахами у “зоопарку” є звичайні свійські тварини. Нещодавно з’явився виводок в’єтнамських свиней. Вони ще зовсім маленькі, але виростуть такими, як, наприклад, їхня бабуся Груша.
Аби деякі тварини не сумували, господарі планують купувати для них самців чи самок. Нагальним питанням є придбання пари для козулі. Кошти не були проблемою ні при створенні “зоопарку”, не будуть і зараз.
Микола Климчук, господар: «Кошти довелося витратити невеликі. Є люди, у яких були ці тварини, за певних причин далі господарі не можуть їх тримати. Ми або відкупляли, або нам дарували. Надалі думаємо розширювати породний склад. Людям це завжди цікаво, дехто навіть після роботи зупиняється, щоб подивитися на них, послухати спів курей і перепілок».
Подібних “зоопарків” у Житомирській області немає, говорить Микола Климчук. Він переймає досвід утримання декоративних тварин у господарів Хмельниччини, Київщини, відвідує різні семінари. Родина навіть вже почала планувати наступну поїздку до Асканії-Нова, аби закупити там нові види тварин.
