12 жовтня, під стінами Житомирської держадміністрації сотні студентів студенти влаштували акцію протесту проти новоприйнятого рішенням Кабінету Міністрів, а саме постановою № 796 “Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності”.
Активісти «єдиного Центру» також вийшли під стіни облдержадміністрації аби підтримати ініціативу студентів, щодо відміни постанови №796.
Протестувати вийшли як студенти-контрактники, так і ті, що навчаються за кошти держави. Студенти вважають, що така постанова Кабміну – це перший крок для узаконеної корупції у вищих навчальних закладах. Адже так звані «платні послуги» розраховані лише на те, щоб закривати дірки в освітянському бюджеті. Тим паче вона суперечить принципу доступності освіти, що закріплений в Конституції України.
– В минулому році була прийнята постанова, згідно з якою вузи мали право встановлювати платні послуги, – пояснила один із лідерів Єдиного Центру. – Наприклад, прогуляв пару – платиш, не здав лабораторну – платиш, не здав іспит – платиш. І не важливо: чи ти вже заплатив за навчання, чи за тебе заплатила держава. Зрозуміло одне: таким чином хтось намагався залатати дірки в бюджеті, що виділяється на освіту.
Дійсно, в квітні 2009 року Кабінет Міністрів прийняв постанову №369, якою планувалось запровадити платні послуги у навчальних закладах. Але, враховуючи звернення студентських та молодіжних громадських організацій, та неконституційність рішення Уряду – попередній Президент відразу ж скасував частину платних послуг. А через місяць, в червні, через масові акції протесту студентських та молодіжних організацій були взагалі скасовані всі додаткові платні послуги.
– Здавалося б, урок засвоєно, – зазначила Леся Оробець. – Але ж з подачі Табачника прийнято аналогічну, тільки ще абсурднішу постанову. І вона знову дає можливість вузам встановлювати ціни не на навчання, а на огріхи студентів. Більше того, є університети, які вже встановили свої розцінки: прогуляна лекція – 140 грн, перездача нескладеного іспиту– 900(!) грн. Таким рішенням ми наближаємося до Оксфорду – тільки не в плані якості навчання, а в плані його ціни. Теперішня влада наступає на ті самі граблі, і доказує, що без якісного громадського і політичного контролю за її діями та адекватної критики, вона діяти не може.
