Як засвідчує досвід попередніх років, ефективність діяльності керівника МВС великою мірою залежить від його співпраці з іншими правоохоронними структурами, а крім того – від нормальних конструктивних відносин всередині уряду. Щодо правоохоронних структур, то це в першу чергу стосується відносин з Генеральною прокуратурою, про це неодноразово казав сам Луценко.
На мій погляд, якщо Луценко знайде баланс між піаром і нормальною роботою, тобто, не буде приділяти занадто багато уваги резонансним заявам, то він може бути достатньо ефективним міністром. Він вже має певний досвід. Я навіть від деяких представників фракції Партії регіонів чув такі оцінки, що якщо порівнювати роботу Цушка і Луценка, то Луценко був кращим міністром. Крім того, в Луценка є власна політична сила, а для ефективності на цій посаді в роботі коаліційного уряду це достатньо багато.
Звичайно, може бути певна настороженість, конкурентні відносини між прем’єром та міністром, якщо прем’єром буде Тимошенко. Крім того, багато залежатиме від того, чи буде Луценко і далі користуватися довірою Президента. Оскільки зараз уже є домовленості, що саме Президент буде подавати кандидатуру міністра внутрішніх справ, це є дуже важливий чинник.
Загалом, від Луценка можна очікувати розкриття резонансних справ. Він схильний до цього. Резонансні справи, крім того, - один з елементів піару на посаді міністра внутрішніх справ. Інша справа, що Луценку, якщо він буде працювати на цій посаді, потрібно буде зробити висновки з досвіду 2005 року. Треба розпочинати ці резонансні справи таким чином, щоб довести їх до судового фіналу, щоб звинувачення були ретельно обґрунтованими. Ось з цим були проблеми за часів першого перебування Луценка на посаді міністра. А так я думаю, що він здатний до цього. Щоправда, треба буде шукати необхідний баланс, на відміну від 2005 року треба буде робити менше акценту на політиці і більше на таких справах, які б мали резонанс в першу чергу з точки зору професійної діяльності.