Шановні жителі Житомирщини!
24 листопада вся Україна в жалобі схилить голову перед нашими співвітчизниками – жертвами голодоморів 30-х років минулого століття. Цього скорботного дня ми згадаємо всіх, хто безневинно поплатився життям тільки за те, що був патріотом своєї землі.
Страшну правду про Голодомор 1932-1933 років в Україні як про спланований акт геноциду мільйонів невинних людей у колишньому Радянському Союзі ретельно замовчували. Десятки років поспіль нам тлумачили, що масові загибелі українців у той час – це збіг об’єктивних та суб’єктивних факторів. Тим часом, у кожній українській родині знали: люди помирали через штучно влаштований голод. Завдяки старанням місцевих партійних активістів із селянських обійсть зникали останні крихти хліба.
Для зміцнення своєї влади тоталітарний режим, керований комуністичною партією, свідомо стирав з лиця землі всіх, хто міг хоч якось порушити його монополію. Українська нація, що була другою за чисельністю в СРСР та мала величезний культурно-історичний потенціал, славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби, становила серйозну загрозу для імперського утворення. З огляду на це сталінський режим і вдався до відкритої війни проти українців.
Люди вимирали цілими селами, підривали своє фізичне й психічне здоров’я. В їхні душі закрадався страх. На Житомирщині немає жодного району, який би не зачепило чорне крило трагедії. Демографічні, соціально-економічні, історико-культурні наслідки тодішніх злочинних діянь Україна відчуває й досі. Але тоталітарній машині не вдалося викоренити в українців бунтарський дух, знищити їх високу моральність, шляхетність, віру та почуття єдності народу.
Українці повинні знайти в собі мужність визнати та переконати інших, що нація стала жертвою страшного злочину, повторення якого неприпустиме. Історичні події 1932-1933 років мають бути публічно засуджені українським суспільством та міжнародним співтовариством як один з найбільших за кількістю жертв у світовій історії факт злочину проти людини. Це має принципове значення для стабілізації суспільно-політичних відносин в Україні. Надання політико-правової оцінки Голодомору 1932-1933 років є певною мірою й виконанням громадянського й патріотичного обов’язку перед пам’яттю мільйонів людей, перед підростаючим поколінням.
Нині Голодомор 1932-1933 років в Україні визнало більше 70 країн світу. Належну оцінку трагічним подіям дає й українська влада – наприкінці минулого року Верховна Рада України ухвалила законопроект „Про Голодомор 1932-33 років в Україні”, поданий Президентом України Віктором Ющенком.
Дорогі земляки! В ці скорботні листопадові дні схилімо голови перед світлою пам’яттю тих, хто потрапив у грізні жорна тоталітарного режиму, кого забрала голодна смерть чи сталінські катівні. Належно впорядкуймо місця масових поховань загиблих. Обігріймо увагою стареньких, яким довелося страждати в ті часи й дивом врятуватися.
24 листопада по всій Україні люди запалять свічки, щоб пом’янути невинно полеглих. Нехай пам’ять про них гуртує нас, живих, додає нам мудрості та духовної сили для зміцнення сучасної Української держави на своїй історичній землі.
Слава Україні!
Голова обласної
державної адміністрації Юрій ЗАБЕЛА
Голова обласної ради Ірина СИНЯВСЬКА
