Політика

Віктор Развадовський: Я нічого надзвичайного не роблю, тільки прагну сумлінно виконувати взяті на себе депутатські обов’язки

21 August 2011, 12:42

Далеко не буденна подія не лише для населеного пункту, а й району та області відбулася 19 серпня у селі Ясногород Романівського району – в помешкання місцевих жителів по газомережах поступив довгоочікуваний газ. І хай ціна на даний теплоносій залишає бажати кращого, переваг від голубого палива куди більше. Навіть за умови, що прокладання п’ятикілометрового підвідного та розвідного газопроводів його користувачам вилилося у недешеві майже п’ять тисяч гривень.
Але і цих грошей виявилося замало, відтак знадобилася стороння допомога. Так, понад 60-ть тисяч гривень спонсорських та з обласного бюджету коштів залучив до цієї доброї справи народний обранець Віктор Развадовський. Ще половину зазначеної суми, завдячуючи його зусиллям, вдалося вишукати у районній казні. Чи не тому кожен виступаючий на урочистому заході введення в експлуатацію газопроводу не скупився на добрі слова на його адресу?...
У своєму вітальному слові почесний громадянин Романівського району Віктор Развадовський подякував за розуміння та сприяння в реалізації даного проекту керівництву області та району, начальнику Чуднівського управління експлуатації газового господарства Володимиру Роспотнюку, високо оцінив професійні якості місцевого сільського голови Валерія Мазуркевича, ініціатора і керівника сільського кооперативу з газифікації Володимира Самчука, які вже після першого їхнього спілкування не залишили у нього сумніву в тому, що підведення за шість місяців газу до осель жителів Ясногорода – цілком реальна справа. При цьому зауваживши, що особисто він нічого надзвичайного не зробив, а лише прагне сумлінно виконувати взяті на себе депутатські обов’язки.
Користуючись нагодою, Віктор Развадовський привітав присутніх зі святом Яблуневого Спаса – Преображенням Господнім - та прийдешньою 20-ю річницею незалежності України, наголосивши на тому, що бути учасником творення новітньої Української Держави – це велика честь і відповідальність перед власним сумлінням, родиною та прийдешніми поколіннями.
Відразу після офіційної частини заходу Віктор Йосипович опинився у щирих обіймах ясногородців, серед яких, як з’ясувалося, пройшли найщасливіші роки його шкільного дитинства. Вчитель рідної мови та літератури Любов Тихонівна Шкуратюк повідала, що клас, у якому навчався тодішній Вітя, запам’ятався їй як найдружніший та найкращий. Значною мірою, як було сказано, завдячуючи їхньому нинішньому депутатові, який навіть тоді вирізнявся не лише любов’ю до спорту, а й високим рівнем відповідальності. А Лідія Павлівна Романюк свою несподівану появу у центрі села на 94-му році життя, витерши сльози, пояснила «прагненням ще хоч раз побачити нашого Вітю, який своєю увагою та добром не обминув жодної людини». Для цього їй довелося подолати відстань у півтора кілометри.
Після тривалого зворушливого спілкування випускники та педагоги Ясногородської ЗОШ навідалися до своєї альма-матер, нові приміщення якої теж зводилися завдячуючи Віктору Развадовському, та пожарили на газовій плиті яєчню на салі в будинку 88-річного вчителя-пенсіонера трудового навчання Степана Семеновича Янчука.
Родзинки святкуванню додала подарована цього дня дуетом Петра та вже згадуваної Любові Шкуратюків, троїстими музиками, народним вокальним ансамблем «Сузір’я» та маленькими зростаючими хореографами концертна програма.


Григорій Подорожний

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі