19 вересня 2019, 13:33 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

ПРО МІСЦЕВІ КОМУНАЛЬНІ ДРУКОВАНІ ЗМІ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ. ЧАСТИНА 2.

 

Продовжучючи тему про стан місцевої преси на Житомирщині та про ту складну і неоднозначну ситуацію в якій опинились сьогодні «районки» слід сказати, що  журналістські  колективи  в  сільських районах Житомирщиши  неухильно  зменшуються.  В  основному – це викликано скрутним  фінансовим  становищем  редакцій.  Подекуди  редактор –  і  адміністратор,  і  творчий  працівник,  і відповідальний  секретар,  і  фотокор,  коректор  та  водій  в  одній  особі.  Звичайно  ж,  усе  це –  на  одну редакторську  зарплату,  яка  хоч  і  прирівняна  до  окладу  державного  службовця,  та  найчастіше  урізана  на премію,  процент  інтенсивності,  а  то  й  доплату  за  вислугу  років,  бо  все  це  заборгованістю  по  зарплаті  не вважається,  на  загальну  картину  з  нею  по  району  не  впливає,  а  відтак,  з  боку  засновників  видання  ніби  й  не повинне гарантуватись.

 Значна  частина  районних  редакцій  Житомирської області уже  не  спроможна  заплатити  за  папір,  послуги  друкарні,  зв’язок, комунальні  платежі,  податки,  не  кажучи  вже  про  зарплату,  якою  журналісти  традиційно «жертвують» Ось  чому,  незважаючи  на  значно  зрослий  обсяг  інформаційної  роботи,  попит  у  ній  суспільства, першою, щоб не допустити припинення випуску газет.

Звичайно,  значною  мірою  сприяло  всьому  цьому «удосконалене»  законодавство –  платежі середньостатистичної редакції до бюджетів і фондів усіх мастей в минулому році значно скоротились і це стало серйозною проблемою редакційних  колективів,  а  не  засновників  комунальних  ЗМІ –  районних  рад  і  райдержадміністрацій – питання  досить  актуальне. Тим  більше,  що  тенденція  перекладати  клопоти  з  пошуку  джерел  фінансування на  плечі  місцевих журналістів  спостерігається  не  перший  рік  і  здобула  вже  навіть  власну  назву:  «інформаційна експлуатація».

Переважна  більшість  районних  рад  Житомирської області  значно  скоротила видатки на комунальні районні ЗМІ. Та й фінансуються вони досить дивно– то за рахунок резервного фонду, то через додаткове вилучення  коштів  із  бюджетів  базових  рад,  якого  часом  доводиться  чекати  мало  не  до  кінця  року.  Бо обласне  фінансове  управління,  як  стверджують  на  місцях,  верстаючи  дотаційні  районні  бюджети,  взагалі  не передбачає в них рядка на засоби масової інформації.

Верстаючи  місцеві  бюджети,  засновники,  вишукавши  якусь  суму  під  засоби  масової  інформації,  досить далеку  від  потреби,  примушують  редакції...  «підганяти»  під  неї  свої  кошториси,  фальсифікуючи  реальну економічну потребу. У результаті, хоч частково компенсувати потім віртуальні, а насправді– цілком реальні збитки, можна тільки тоді, коли місцевий бюджет до кінця року суттєво перевиконуватиметься, що останнім часом буває дуже рідко. «Перехідні» ж борги редакцій,  які неминуче накопичуються при  цьому, бюджетами наступних років не враховуються.

Врегулювати,  бодай  частково,  усі  ці  питання  можна  було  б  за  допомогою  договорів  між  редакціями  і співзасновниками  газет.  Однак,  без  вирішення  головної  проблеми–  впорядкування  і  визначення  основних принципів фінансування комунальних ЗМІ– договори ті нічого не будуть варті.

Нинішня  ситуація  в регіональному та субрегіональному (локальному) інформаційних  просторах,  викликає  досить неоднозначні  відчуття.  З  одного  боку–  практично  ніхто  вже  не  скаржиться  на  переслідування  з  боку  влади за  критику,  а  якщо  й  трапляються  десь  конфлікти,  то  до «кадрових  висновків»  з  боку  засновників,  як правило, не доходить. З іншої сторони місцева влада все нахабніше і нахабніше "експлуатує місцеві редакції", заставляючи останніх працювати виключно на себе кохану.

Але, незважаючи на фінансові та кадрові труднощі, все ж таки значення районної преси важко переоцінити.

 Постійними  на  сторінках  газет  стають  матеріали  про  роботу  районних  владних  структур.  У  газеті «Нове житя» в.о.  редактора Антоніна Свінціцька  подібні  публікації  виходять  щономера. Порівняно  широко  даються  звіти  про  роботу  сесій  райради  та засідань  колегії  райдержадміністрації.  Публікуються  повідомлення (при  потребі –  детальні)  про  прийняті головою  райдержадміністрації  розпорядження  з  актуальних  питань  життя  району.  У  газетах  регулярно виступають керівники району та районних служб, друкуються інтерв’ю з ними. Антоніна Святославівна прагне якомога ширше  показати,  як місцеві органи влади  та трудові  колективи працюють над реалізацією законів України, рішень уряду.  Дійсно,  відсоток  публікацій  у  газеті «Нове життя»,  які  висвітлюють  загальнонаціональні чи  обласні  питання,  тим  паче,  світові,  досить  незначний. Безсумнівно перевагу пані Свінціцька ,  надає  місцевій інформації.  

Слід додати, що районні  газети  Житомирщини звичайно не  можуть  конкурувати  з «великою  пресою»  ні  в оперативності,  ні  в  широті  та  масштабності  висвітлення  діяльності.  Проте  ніяка  інша  газета  не  стоїть  так близько  до  свого  читача,  не  може  претендувати  на  ґрунтовне  й  глибоке  висвітлення  життя  кожного підприємства  або  населеного  пункту.  Районна  преса  незамінна  як  джерело  місцевої  інформації.  А  в  цьому– перевага«малої  преси». 

Районна газета, перш за все, не повинна намагатися дублювати центральну та обласну пресу. Усі дослідники ролі, функцій районної газети згодні в тому, що місцева тема повинна бути провідною в районній пресі. При цьому, звичайно, спираються на факти, що стали  відомими з соціологічних  досліджень: майже немає  такого читача  районної  газети,  який  би  не  користувався  іншими  джерелами  інформації.  Тому  дублювання,  таким чином, стає непотрібним.

На  жаль,  рекомендації  стосовно  того,  як  уникнути  дублювання,  найчастіше  страждають  непевністю. Питання  про  міру  спеціалізації  районної  газети  на  висвітленні  місцевого  життя  залишається  відкритим.

Пошук  оптимальних  рішень  стикається  з  проблемою  відповідності  місцевої  і  немісцевої  тематики  на сторінках  районної  преси.  Якою  повинна  бути  ця  відповідність?  Звернемося  до  матеріалів  соціологічного дослідження.  Основна  гіпотеза  дослідження  формувалася  так:  підвищення  ефективності  районної  газети знаходиться в прямій залежності від того, наскільки газета сконцентровує свої зусилля на висвітленні життя того  району,  у  якому  вона  розповсюджується.   При  цьому  максимальний  позитивний  ефект  досягається скороченням,  а  в  деяких  випадках –  і  повним  виключенням  з  районної  газети  матеріалів,  що  не відображають життя даного району.

Коли  в  газеті  друкувалися  повідомлення  не  місцевого  характеру,  районна  газета  була  для  людини  таким самим  виданням,  як  і  всі  інші,  тільки  з  меншими  розміром,  періодичністю  й  часто –  менш  цікавим матеріалом.

Наріжним каменем має бути абсолютна незалежність районної преси від місцевої влади, що влсне і передбачається досягти роздержавленням місцевих друкованих комунальних ЗМІ (докладніше про це мова піде  в наступній частині блогу).

Патріотизм розчинається з малого: любові до власної домівки, гордості за селищну чи сільську громади, поваги до рідних мови, культури, історії, а також – бажання передплачувати і читати найближчу до Вас газету – «Нове життя».

Часопис «Нове життя» – це єдина громадсько-політична газета в районі, що систематично інформує про найактуальніші проблеми місцевого життя. У газеті – оперативна інформація про рішення, які приймають виконавчі і представницькі органи влади, хід їхніх виконань, діяльність депутатських корпусів різного рівня.

«Нове життя» – громадсько-політичне видання, яке відображає суспільно-політичні процеси в районі, висвітлює основні події життя району, нагадує Вам про події минулого в Черняхівському краї. Газета також проводить цікаву інформативну діяльність у сферах культури, освіти, історії та мистецтва, пропагує здоровий спосіб життя та духовність. Уже не один десяток років «Нове життя» є найближчим другом і порадником своїм дорогим читачам.

Читаючи «Нове життя», люди мають змогу вчасно довідатися про зміни в законодавстві, ознайомитися із кримінальною хронікою, оперативними повідомленнями служб 101, 102, 103.

Тому й просимо: підтримуйте «Нове життя» – газету про Вас і для Вас й надалі.

Передплату приймають усі відділення зв’язку «Укрпошти» району та листоноші.

Передплата на нашу районку найнижча в області!