22 вересня 2019, 21:43 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

Історичний календар Черняхівщини 1 – 16 червня

Джерела дослідив і результати дослідження систематизував Юрій Малашевич

У червні 1657 р. -  інтереси шведів були співзвучними з настроями української шляхти. Юрій Немирич за 2 -3 тижні до смерті Б. Хмельницького перейшов на бік союзників шведського короля  - козаків. При цьому приїхавши до Чигирина, охрестився в православ’я та дістав чин козацького полковника. Згодом обійняв вакантну посаду генерального писаря оскільки Виговський був обраний Гетьманом.

01. 06. 1949 – методом «народної будови» розпочалось фактичне будівництво черняхівського ставка. Будівництво великої водойми в центрі смт. Черняхова було ключовим в програмі перетворення природи. В першу чергу було розгорнуто побудову греблі ставу в районі сучасного стадіону. В роботі брало участь понад 200 чоловік. За тодішнім планом став мав би займати площу понад 40 га. (джерело - газета «Колгоспник Черняхівщини № 47 ( 2823) за 12 червня 1949 р.)

01. 06. 1954. – в сільгоспартілі ім. Шевченка с. Новопіль розпочалось виробництво цементної черепиці на ручному штампувальному станку. Що доби тут виробляли по 500 ш., що давало можливість артілі за короткий термін перекрити більшість своїх приміщень. («Колгоспник Черняхівщини №48( 3344)13 червня  1954 р.)

З 1 червня 1954 р. правління артілі ім. Ворошилова (смт. Черняхів) почало застосовувати на той час  новий прогресивний метод оплати праці. На прополці зарплата платилась поденно у відповідності до зробленої роботи, так за один день колгоспники заробляли 15-20 крб. («Колгоспник Черняхівщини №51 (3347) 24 червня  1954 р.)

02. 07. 1658. – І. Виговський разом з Ю. Немиричем розгадавши задум, придушують заколот Мартина Пушкаря, останнього знищують відтинаючи  голову, яку подають Виговському.

02. 06. 1953. -  борючись за високі врожаї хмелю, члени хмельової бригади т. Мелешка з артілі ім. Берія с. Окілок своєчасно та на високому агротехнічному рівні завершили весняні роботи на хмільниках. Зовсім протилежний стан проведення весняних робіт був зафіксований за підсумками компанії в артілі ім. Сталіна с Андріїв-Український (бригадир т. Бездітко). (джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 45 (3238) 4 червня 1953р.)

03. 06. 1930. – від Пулинського національного району до Черняхівського перейшли села: Березівка, Дубовець, Колодіївка, Крученець, Новопіль, Окілок тощо.

03. 06. 1944. – Івану Степановичу Саєнку посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

04. 06. 1943. – житомирськими гестапівцями за підривну антинацистську діяльність було заарештовано Софію Миронівну Верещак – одного з організаторів та провідних діячів антинацистського підпілля в Житомирській області. Підпільну роботу проводила на території Черняхівського району. Завдяки підкупу німецької влади її було відпущено.

04. 06. 1948. – в с. Плехів Черняхівського району народився Микола Арсентійович Кондратюк, відомий в усьому світі шаховий композитор, бронзовий призер чемпіонату світу з шахової композиції, майстер спорту міжнародного класу, бронзовий призер чемпіонату СРСР.

05. 06. 1925. – Черняхівський районний КНС прийняв рішення (протокол № 13), щодо затвердження протоколів загальних зборів сілських КНС Черняхівського району про прийняття нових членів.

05. 06. 1951. – відбулось засідання   5 сесія районної ради депутатів трудящих на сесії головним питанням було ремонт та будівництво доріг, по цьому питанню виступив завідуючий райшляхвідділу Кліх. В обговорені взяли участь Нестерчук, Рубан, Степанюк, Лерман, Слюсар, Розумович, Степаков, Твердохліб, Клинчук, Кузь, Янчевський Бурнейко, Протасевич. джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 45 (3029) 7 червня  1951р.)

05. 06. 1953. – районна газета «Колгоспник Черняхівщини» повідомила про недопрацювання деяких сілських рад та колгоспів району в питанні організації дитячих ясел, зокрема на той час проблема з вихованням немовлят в дитячих яслах була в с. Троковичах де головою місцевої сільськогосподарської артілі був т. Прокопчук. 

06. 07. 1944. – директором районної бібліотеки стала Шмуклярська Рива Хаїмовна (Раїса Юхмівна).

06. 06. 1953. – льонарі артілі ім. Молотова с. Забріддя зобов’язались виростити в поточному році високий урожай волокна та льону. Своєю стаханівською працею, запровадженням найпередовішої агробіологічної науки і досвіду передовиків як показали майбутні результати з честю виконали взяті зобов’язання – повідомила газета «Колгоспник Черняхівщини» № 46 ( 3239) за 7 червня 1953 р.

06. 06. 1954. – в цей день в Черняховівському районі завершив свої гастролі колектив Бердичівського драмтеатру. («Колгоспник Черняхівщини №47( 3341)10 червня  1954 р.)

07. 06. 1946.  – с. Високо – Чеське перейменовано на с. Високе (18.10.24 в зв'язку із утворенням Високо-Чеської сільради та відділення до її складу колоній.  Високе і Чуранда перейменована Високо- Українську сільську раду. 11.08.54 обидві сільради об'єднані у Високівську- село Високе, колонії Високе і Чуранда. Назву с. Ворів замінено на с. Очеретянка Черняхівського району.

07. 06. 1953. – черняхівська промартіль «Молот» почала приймати замовлення на виготовлення виробів з дерева, а також на розпил лісоматеріалу. Вартість розпилу 1 м. куб. лісоматеріалу була на той час 37 карбованців.

08. 06. 1949.  -  було змонтовано 1,5 км електролінії і встановлено 120 точок в селі Вільськ. Колгоспники с. Вільськ будували в цей час власну міжколгоспну електростанцію силою 65 кіловат для обслуговування колгоспів, що знаходились на території Вільської сільської ради

09. 06. 1952. -  інженера технологічного відділу О. І. Чарліна було призначено керівником бюро раціоналізаторства та винахідництва  Головинського гранітного кар’єру.

В червні 1949 р. в Черняхівському районі кипіла робота по будівництву шляхів і доріг народним методом. Зокрема газета «Колгоспник Черняхівщини № 46 ( 2822) за 9 червня 1949 р. розповідає на своїх шпальтах про роботу шляхобудівникі клітищинської артілі  ім. Петровського по будівництву дороги Черняхів – Потіївка, а особливо звертає увагу на перебіг соціалістичного змагання клітишинців та щеніївців.

Протягом червня 1951 р. в Черняхівському районі зокрема в селах: Селянщина, Клітище, Новополі відкрились нові культурно – просвітницькі заклади – сільські бібліотеки та клуб в с. Очеретянка. Книжний фонд бібліотек становив на той час понад 7 тисяч книг.

В червні 1954 року працівники черняхівської районної кантори зв’язку фактично вийшли на фінальну стадію радіофікації району. Було радіофіковано села: Новопіль, Ксаверівка, Федорівка та ін., де встановлено понад 525 радіоточок. («Колгоспник Черняхівщини №47( 3341) 10 червня  1954 р.)

В червні 1954 року було зафіксовано повне падіння трудової дисципліни в артілі ім. Тельмана с. Новосілки Черняхівського району (голова Цверк). З 109 членів двох рільничних бригад на роботу виходило тільки половина. Обідня перерва розтягувалась від 12 до 17 год. Поля заростали бур’янами, повністю бездіяла первинна парторганізація яку очолював Смірнов. («Колгоспник Черняхівщини №50 ( 3346) 20 червня  1954 р.)

09. 06. 1956. – народився І. В. Бабицький – Черняхівський селищний голова.

10. 06. 1951. – на стадіоні колгоспу ім. Ворошилова в смт. Черняхові в урочистій обстановці відбувся перший районний огляд фізкультурних організацій.

10. 06. 1953. – завершилось соціалістичне змагання  між МТС №1 (директор т. Ковальчук)  та МТС №2 (директор т. Мусієнко), що знаходились на той час  в смт. Черняхові, результати соціалістичного змагання не виявили явного переможця. («Колгоспник Черняхівщини» № 41 (3244) 14червня 1953р.)

10. 06. 1954. – в Черняхівському районі з причини безвідповідальності тодішнього директора МТС 2 Мусієнка,  виникли певні проблеми з підготовкою техніки до збирання врожаю, з 35 комбайнів було відремонтовано лише 15. Головний інженер МТС 2 Міневич пояснював такий стан речей недостатньо кількістю запасних частин та кадровим голодом. Тракторні бригади в цей час були недоукомплектовані комбайнерами. Як відомо в цей час значні контрольні та мотиваційні функції були покладені на первинні партійні організації КПУ які існували в кожному господарстві та підприємстві району. («Колгоспник Черняхівщини №48( 3344)13 червня  1954 р.)

11. 06. 1952. - виконком Черняхівської районної ради депутатів трудящих та РК КП(б)У зобов’язало своїм рішенням кожен колгосп та артіль району брати участь в будівництві мостів доріг та шляхів району які в першу чергу повинні будуть слугувати збиранню врожаю, як пріоритетну діяльність на червень 1952 року. («Колгоспник Черняхівщини № 49 ( 3136 ) 15 червня 1952 р.)

11. 06. 1954. – за високі врожаї хмелю колгоспники артілі ім. Тельмана ( с. Новосілки): ланкова Ємілія Пирогівська, Ксенія Павліченко колгоспниці: Ельза Кондрацька, Ганна Тищенко, Тетяна Бельчик були затвердженні кандидатами на Всесоюзну сільськогосподарську виставку. («Колгоспник Черняхівщини №49( 3345)17червня  1954 р.) 

12. 06. 1949. - в Черняхівському районі відбувся колгоспний недільник по будівництву шляхів і доріг народним методом. В заході прийняло участь 1829 чоловік, і було задіяно 432 підводи коней. До прикладу колгоспники вільскої артілі (голова Прокопчук) спрацювали найкраще, в кількості 260 чоловік та 30 підвод  за один день зробили понад 170 погонних метрів шляху.

12. 06. 1954. – колгоспники артілі ім. Маленкова с. Крученець побудували льоносушку та льонотіпальний цех. («Колгоспник Черняхівщини №48( 3344)13 червня  1954 р.)

13. 06. 1930. – наказом Волинського ОВК по Волинському окрузі № 38 «Про утворення нових сільських рад було утворено Щеніївську сільську раду.

13. 06. 1953. – льонарі Черняхівщини взяли на себе високе зобов’язання в договорі на соціалістичне змагання з хліборобами Володарсько-Волинського (нині Хорошівського) району – виростити в поточному році на кожному гектарі посіву по 4,2 ц. льононасіння та по 5,8 ц. волокна. («Колгоспник Черняхівщини № 47 (3240) 14 червня 1953р.)

Станом на 14 червня 1830 року маєток, землі та кріпосні селяни належали дворянам, рідним братам Мартіну Людвіковичу Куровському і Ксаверію Людвіковичу Куровському (від імені другого брата ймовірно пішла назва села Ксаверівка). Мартину Куровському належало 106 душ чоловічої статі, а штабс – капітану Ксаверію Куровському - 81 душа. Землі, що в селі і навколо села Новопіль вони купили у поміщика Йосипа Калясантія Бачинського ( ЖДА, фонд 17, запис № 369).

15. 06. 1951. – на базі колгоспу «Прогрес» (с. Клітище) пройшла науково – виробнича конференція хмелярів району разом з науковими працівниками Житомирського науково –дослідної станції хмелярства. 

15. 06. 1952. - на стадіоні смт. Черняхова відбулась районна шкільна спартакіада. Перші місця здобули учні черняхівських шкіл.

14. 06. 1951. – в приміщенні РБК пройшли комсомольські районні збори з доповіддю виступила секретар РК ЛКСМУ Тартасюк, відмітила таких комсомольських керівників: Кравченка, Красовського, Герасименко – зав клубом Крученець, Батанова – секретар комс. Орг.артілі ім. Леніна (Селянщина), Супрункнко – трактрист МТС1. по закінченню зборів виступив секретар житомирського обкому ЛКСМУ  Міщенко, та секретар РК КП(б)У Писарець.  Передовикам –комсомольцям: ланковим зороківського колгоспу ім Кірова: Логвинчук, Москальчук, Петрук, доярці колгоспу ім. Ворошилова, трактористу МТС1 Конончуку були вручені грамоти. (джерело: районна газета «Колгоспник Черняхівщини № 49 (3033) 17 червня 1951р.)

16. 06. 1600. -  Люблінський трибунал виніс ухвалу за позовом Андрія Йосиповича Немирича  та його дружини Маруші до свого рідного брата Матвія Йосиповича, де предметом спору був Черняхів. Тимчасом Матвій, незважаючи на «віддалення» від Черняхівської волості, продовжував користуватися тамтешніми маєтками і після смерті батька, що призводило до конфліктів із братом Андрієм (очевидно, йшлося про передання застави). Андрій та Матвій були рідними братами, дітьми Йосипа Немирича. Матвій Немирич (роки життя невідомі) — син Йосипа  Немирича; фундатор Люблінського братства, родоначальник Олевської гілки роду Немиричів. Її представники підтримували православ'я, але в другий половині XVII століття сполонізувалися і прийняли католицтво. Андрій Немирич (роки життя невідомі) — син Йосипа  Немирича; київський земський суддя, родоначальник Черняхівської гілки роду, представники якої були прихильниками протестантської течії социніан, був рідним дідом  Юрія Немирича. Слід зазначити, що відносини між двома лініями роду були доволі напруженими, і не в останню чергу через розбіжності в релігійному питанні. По суті, на прикладі Немиричів можна якоюсь мірою відстежити ті тенденції, що були характерні для українських регіонів Речі Посполитої кінця XVI – третьої чверті XVII ст. загалом. Якщо Олевські Немиричі зберігають вірність православ’ю, попри те, що на початку XVII ст. у Києві не було православного братства. Тертя фіксуються поміж старших братчиків спочатку функціонування Люблінського братства. Збереглося зобов’язання волинської шляхти очевидно від 1601 р. захищати Люблінське та Луцьке Хрестовоздвиженське православні братства від усіляких кривд, під яким є підпис і “судича” земського київського Матвія Немирича. ( Jabłonowski A. Вказ. праця. – T. X. – С. 47; Шляхетський рід Немиричів у справах церковних: волинські акценти (кінець XVI – третя чверть XVII ст . Ігор Бурнейко. )

16. 06. 1949 - в с. В. Горбаша працівниками Черняхівського радівузла було завершено будівництво та відповідно запущено в експлуатацію радіолінію, таким чином радіоточка з’явилась майже в кожній хаті села. («Колгоспник Черняхівщини № 44 ( 2820)  2 червня 1949 р.)

16. 06. 1954. – виконком Житомирської облради депутатів трудящих своїм рішенням за № 727 призначив на 4 липня 1954 р. довибори до Черняхівської районної ради депутатів трудящих) замість вибулих депутатів) по Зороківському ВО 11, Городищансткому ВО 7 та Черняхівському ВО 38. – Голова виконкому облради -  З. Богатир, секретар виконкому М. Скульський. («Колгоспник Черняхівщини №50 ( 3346) 20 червня  1954 р.)

16. 06. 2014.  - помер від поранень Олександр Голяченко, уродженець с. Славів Черняхівського району. Звання: Солдат. Посада: Водій. Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада. Обставини загибелі: За півтора кілометра від Слов'янська 13 червня колона українських військовиків була обстріляна терористами. БТР Олександра було підбито і коли його витягли, то він отримав 80% опіків. Олександра відразу доправили на лікування у Харків, проте через 3 доби він помер у лікарні від отриманих опіків. Залишилися батьки і двоє старших сестер. Місце поховання: с. Славів, Черняхівський район.