19 вересня 2019, 14:17 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

ЧЕРНЯХІВ - ТАЄМНА СТОЛИЦЯ МАСОНІВ?!

У березні 1825 року в Черняхів почали з'їжджатися у великій кількості армійські офіцери, до яких приєднувалися якісь цивільні молоді люди. Цей факт пройшов повз співробітників таємної поліції, оскільки містечко перебувало в досить глухому місці, удалині від основних шляхів. Можна сказати, що влада "прошляпила" досить знаменну історичну подію, а саме: з'їзд "Товариство об'єднаних слов'ян", штаб-квартира якого знаходилась в Новограді - Волинському. Дана організація  мала саме пряме відношення до декабристського руху. Є версія, що саме в Черняхові побачила світ "Конституція", написана одним з декабристських вождів Павлом Пестелем, що тоді був командиром Чернігівського полку.

На з’їзді масонів, що проходив в Черняхові обрано голову Товариства - Петра Борисова, заступником - Петра Громницького. До цього часу дійшли лише окремі документи Товариства: «Клятва» (Ю.Люблінський переклав її французькою) та «Правила» або «Катехізис» (він же переклав польською). З цих документів видно, що Товариство прагнуло знищення самодержавства, скасування кріпацтва, запровадження слов’янської федерації, в якій на рівноправних засадах були би об’єднані росіяни, українці, поляки, чехи, білоруси, словаки та інші слов’янські народи. Звідси і назва Товариства.

Зберігся ще один документ «слов’ян» — «Записки» Івана Горбачевського, де він розкрив програмну мету Товариства: «...предполагалось с точностью определить границы каждого славянского государства, ввести для всех народов форму представительного демократического правления, составить конгресс для управления делами Союза и для изменения, в случае надобности, общих коренных законов, представляя каждому государству заняться внутренним устройством и быть независимым в составлении частных своих узаконений…».

Таким чином, кожен із слов’янських народів повинен був мати свою конституцію, яка могла б відповідати його національним традиціям і місцевим умовам. Десь у центрі Федерації мала бути столиця великого слов’янського Федеративного Союзу, де щорічно повинен був збиратися з’їзд представників усіх слов’янських народів для вирішення спільних справ.

Члени Товариства об’єднаних слов’ян уявляли свою Федерацію як могутнє політичне об’єднання слов’ян, сповнене активної діяльності, із розвиненими промисловістю та торгівлею, великими портовими містами. Чотири моря омиватимуть береги Федерації — Чорне, Біле, Балтійське та Адріатичне. Тому символом були чотири якорі, які були зображені на гербі слов’янської Федерації. Цей малюнок зберігся в архіві слідства над членами Товариства.

Необхідно зазначити, що революцію «слов’яни» вважали рухом народних мас і закликали спиратися саме на народ. Вони були противниками військової революції. «Слов’яни» вважали, що «военные революции не бывают колыбелью, а гробом свободы, именем которой свершаются революции». Ці особливості відрізняють Товариство об’єднаних слов’ян від інших товариств декабристів.

Виключно важливою рисою Товариства об’єднаних слов’ян був демократичний характер організації. На відміну від Південного та Північного товариств декабристів, до яких входило переважно вище офіцерство, аристократія, у Товариство об’єднаних слов’ян згуртувалися нижчі офіцерські чини — прапорщики, поручики. Винятком можна вважати підполковника 9-ої артилерійської бригади Олександра Карловича Берстеля та майора Пензенського піхотного полку Михайла Матвійовича Спиридова. У чині капітана були офіцери Чернігівського піхотного полку Веніамін Миколайович Соловйов, Андрій Федорович Фурман та офіцер Пензенського піхотного полку Олексій Іванович Тютчев.

Крім військових, до Товариства було прийнято шляхтичів Тадеуша (Фаддея) Жебрівського — секретаря графа Ільїнського в Житомирі, Іполита Скальмировського, який мешкав у Старокостянтинові, та підпоручика у відставці Миколу Красницького з Новограда-Волинського.

Члени слов’янського Товариства відрізнялися від членів Південного та Північного товариств за своїм майновим становищем. Більшість батьків членів Товариства належала до дворян, які розорилися, не володіли ні землею, ані селянами або мали невелику кількість землі та декілька селян. Частина членів Товариства жила тільки з «одного жалованья», утримуючи на нього своїх рідних/

Усі члени Товариства були приблизно одного віку, що теж сприяло їх зближенню та взаєморозумінню.

Молодший офіцерський склад армії був ближчим до народу, бо мав тісніший контакт із солдатською масою. Лише об’єднані слов’яни розгорнули досить широку кампанію щодо залучення до своїх ідей рядових солдатів. Петро Борисов навіть вимагав зблизитися із солдатами.

Це знайшло свій вияв у діяльності Товариства. Слов’яни домовилися не допускати тілесних покарань у своїх ротах, якомога полегшувати важке солдатське життя, вести з солдатами бесіди, обережно роз’яснюючи їм причини несправедливості і вселяючи віру у зміни на краще.кретарем — Іллю Іванова.

Цікаво, що в січні 1826 року в Черняхові під час обшуку в місцевого жителя Петра Тимофіїнка, вільного селянина, що був неписемним, але статку якого міг позаздрити будь-який поміщик, поліція знайшла книгу російською мовою, що називалася... "Конституція Американських Сполучених Штатів"! Поліції вдалося вирахувати, що саме в будинку Тимофіїнка рік назад і відбувався з'їзд "Товариства об'єднаних слов'ян". Мовляв, це вони залишили американську конституцію - так виправдувався селянин. Згодом селянина обвинуватили в причетності до... масонської лоджії "Брати Хирама" (практично всіх декабристів згодом обвинуватили в масонстві) і запроторили на сибірську каторгу за "вільнодумство". У будинку Тимофіїнка, у підвалі, була виявлена кімната, стіни якої були розмальовані якимись незрозумілими символами, і поліція зробила висновок, що саме в ній і відбувалися зборів членів масонської лоджії.

Борисов Андрій Іванович (1798–1854)Люблінський (Мотошнович) Юліан
Казимирович (1798–1873)Горбачевський Іван Іванович (1800–1869)Тютчев Олексій Іванович (1802–1856),
капітан Пензенського піхотного полкуСоловйов Веніамін Миколайович (1798–1871), барон, учасник повстання Чернігівського полкуГромницький Петро Федорович (1803–1851), поручик,
заступник голови ТоваристваІванов Ілля Іванович (1800–1838), секретар ТоваристваАндреєвич Яків Максимович (1801–1840)Бечаснов Володимир Олександрович (1802–1859)Вигодовський Павло Хомич (1802–1881)

Нашу увагу привертає те , що зв'язки Черняхова з "світовим масонством" не переривалися навіть в "темні" тридцяті роки минулого століття - якщо вірити кримінальним справам того часу, які "клепались" самі знаєте як.

В 1937 році НКВС "вирахувало" у Черняхові (це в селищі із п'ятьма тисячами населення!) цілу "філію масонської лоджії "Смарагдове братерство", яка (цитуємо кримінальну справу) "ставила за мету -  скинення Радянської влади шляхом впровадження своїх людей у радянський партійний і державний апарат. Арештовані жителі Черняхова Ровнейко, Алексіюк і Панченко зізналися, що регулярно читали антирадянську літературу масонської спрямованості й агітували місцеве населення скинути Радянську владу, яку хотіли замінити державним устроєм США...". Протоколи допитів черняхівских "масонів" написані рукою слідчого, а в графі, де повинна стояти підпис арештованого, що ознайомився з написаним, у всіх трьох протоколах коштує хрестик, що вказує на неграмотність допитуваних. Тому й дивно, як арештовані Ровнейко, Алексіюк і Панченко могли читати масонську літературу. Цілком можливо, це всього лише чергова "справа" НКВС, що виконувало план по "ворогах народу". Слідчий, мабуть, був інформований про те, що в XIX столітті в Черняхові проходили збори декабристів - масонів  і на цій основі вирішив сфабрикувати справу.

 

 

За інформацією сайту 

http://www.city.zt.ua/istoriyaoblasti/198-chernyaxiv-tayemna-stolicya-masoniv.html