15 вересня 2019, 08:45 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

Історичний календар Черняхівщини 22 - 28 жовтня

(Джерела дослідив та систематизував історик-краєзнавець Юрій Малашевич)

 

У жовтні 1646 року -  у Горошках (нині Хорошів) пройшов поділ маєтків між братами Немиричами. Черняхів із волостю дістався наймолодшому Стефану. Проте через неспокійні часи на Київщині процедури введення у право не відбулося, лише було вписано акт поділу маєтків у Торуні в тамтешні книги.  На практиці маєтки ще якийсь час залишалися нерозділеними.

На початку1636 року Немиричі звинувачували вже спадкоємця Острозьких князя Домініка Заславського у зазіханні на городище Славів, а також на  привласнення  черняхівської сіножаті, що сталося ще за князя Януша.

22 жовтня 1636 року - Стефан і Андрій Мощеницькі звинуватили Юрія Немирича в насланні драгунів і норинських підданих на Коптіїв, де було нібито захоплено понад 500 голів великої рогатої худоби. Конфлікт на цій ділянці Норинської волості тривав і в наступні роки. Зокрема подібну скаргу було внесено ще 23 серпня 1646 року до київської ґродської книги.

Про це частково також ішлося у двох апеляціях Немиричів,  уписаних  до  судових  книг від 25  жовтня 1636 року, де пишеться про заволодіння дідом  відповідача  Янушем  Острозьким  черняхівськими землями,  городищем  Славовом, Осниками, Горбашами та Отроковичами, а також урочищами, що розміщувалися на межі між волостями, проте належали до черняхівських володінь.

Ближче до 1647 року знову  згадується славівська земля  як спільне володіння Юрія,  Владислава та Стефана Немиричів.

22 жовтня 1890 року – закінчився відкуп земель в селах Андріївці та Рудні Стиртенській  (заголом у двох селах було 43 двори-господарства, якими відкуплено 266 десятин  1200 саженів присадибної землі. У зоні поселення  для середняка один наділ становив 6 десятин 1200 саженів і коштував  9 крб 45 коп.

22 жовтня 1928 року – на загальних зборах сільськогосподарської артілі «Незаможник», що знаходилася в с. Новополі Черняхівського району під головуванням Петра Бойка його дядька обрано головою ревізійної комісії, а після головою артілі став його батько – Марко Бойко. Сталося це після того, як Марко Тимофійович приєднався до числа фундаторів товариства.

22 жовтня 1950 року - в с. Селянщині  урочисто відкрили колгоспний стадіон. Нагадаю, що 2 жовтня 1950 року – колгоспники селянщинської артілі ім. Леніна, зібравшись на загальні збори, прийняли рішення про створення сільського підрозділу районного добровільного спортивного товариства «Колгоспник» і  вирішили будувати в селі колгоспний стадіон. Під час організованих недільників у його будівництві  брали участь понад 300 чоловік. Футбольне поле, бігові доріжки, два волейбольні майданчики   були зроблені за три тижні. Крім цього,  організували фізкультурний колектив у складі 127 чоловік, членів товариства «Колгоспник».

23 жовтня 1894 року - у селі Горбулеві Радомишльського повіту народився Дмитро Тимофійович Соколовський — повстанський отаман часів Української революції. У повстанському русі брали участь його брати  Олекса, Василь, Степан, сестра Олександра (отаманша Маруся) та батько Тимофій.

23 жовтня 1943 року – група партизан-диверсантів, серед яких були наші земляки: командир групи М.К.Євпак та  А.А.Нечипоренко, підірвавши залізницю (Житомир – Коростень) поблизу Черняхова, пустила під відкіс два ворожі ешелони з живою силою та технікою противника. Підпільників було оточено додатковими силами нацистів, Адам Нечипоренко героїчно загинув, але ціною власного життя допоміг групі в складі 10 бійців вийти з оточення.

Газета «Нове життя» за 23 жовтня 1986 року повідомила, що працівники асфальтного заводу завдяки високій виконавчій та трудовій дисципліні, високопродуктивній праці досягли великих успіхів та перевиконали план. Особливо відзначилися гудроплавильники  О.Кащук, П.Короленко, машиніст змішувача асфальтобетону В.Барашивець, бульдозерист А.Іваницький. Ці працівники щоденно показували зразки трудового сумління.

24 жовтня 1949 року – Черняхівська промартіль «Молот» споруджує свою власну електростанцію для механізації виробничих процесів. На це число було встановлено локомобіль та генератор.

24 жовтня 1950 року – виконком Черняхівської районної ради депутатів трудящих ухвалив рішення про затвердження складу окружних виборчих комісій з виборів до Черняхівської районної ради.

25 жовтня 1657 року -  Юрій Немирич узяв участь в укладанні Корсунського договору між Україною і Швецією на Генеральній Військовій Раді в Корсуні. Від української сторони у виробленні умов договору брали участь Іван Ковалевський, Іван Богун та Юрій Немирич, а зі шведської — Густав Лільєкрона. Договір передбачав створення українсько-шведського політичного союзу, який би гарантував державну незалежність і територіальну цілісність української держави. За умовами договору шведський король Карл Х Густав зобов'язувався домагатися визнання Річчю Посполитою незалежності України.

25 жовтня 1930 року  – в с. Головиному на базі місцевого кар'єру  відкрили школу учнівської молоді (ШУМ), від якої бере початок Головинський ВПУНТ.

26 жовтня 1950 року – на районній сільськогосподарській виставці  представили породистого російського рисака – Іриса. Коня старанно доглядав Григорій Цимбалюк.

27 жовтня 1926 року  – утворено Корчівську сільську раду Черняхівського району.

28 жовтня 1935 року Головинський кар’єр (фабрика) виконав річний план валової продукції на 100%, давши продукції на 1 млн. 140 тис карбованців. Директором Головинської кар’єруправи в цей час був Гладченко.