24 вересня 2019, 11:54 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

Історія Бежівської ЗОШ І-ІІ ст.

Бежівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів бере свій початок в далекому 1885 році, коли 15 жовтня зусиллями протоієрея Павла Дашкевича було відкрито в селі Бежів однокласне сільське училище. За архівними даними в 1909-1915 роках в училищі навчалося від 50 до 70 хлопчиків, і від 12 до 16 дівчаток. При училищі було 1,5 десятин землі, город, сад. Учні займалися співом, хор складався з 28 учасників.

За даними архівних документів в 1901 році збудоване окреме приміщення для школи. На 1909-1910 роки навчанням в селі було охоплено 76 дітей. Кількість класів - 2. В 1912 році державна казна виділяла 129 рублів на утримання школи. З 1922 року діяла трьохлітня початкова школа, навчання в якій розпочиналося 25 жовтня, навчалося 18 учнів. Завідуючим був Микола Савич Луцик. Крім навчального процесу учні займалися кустарним виробництвом: виробництвом полотна та домашнього посуду.

З 1924 року школа стає п’ятирічкою. Мова викладання – українська. Навчалося в школі на той час 40 учнів, яких навчали 4 педагогічні працівники і 1 робітник по обслуговуванню. При школі діли два гуртки: драматичний і співочий. Дітей навчали: Єсипенко Семен Петрович, Луцик Микола Савич, Войцехівський Кость Йосипович, Хабчук Олександр Михайлович, Слободенюк Олександра Леонтіївна. Вже через рік школа має статус семирічки. В 1936 році спеціально збудовано приміщення під школу, має чотири класні кімнати, вчительську і квартиру.

Після Великої Вітчизняної війни школа мала 5 класокомплектів, навчається 323 учні, але таку кількість учнів не можна розмістити в цих кімнатах, тому постає завдання, щоб церковна община, яка займала приміщення школи під час війни, звільнила приміщення і покладено завдання негайно приступати до ремонту .

З 1952 року школу реорганізовано із семирічки в середню школу. Через рік виникає необхідність побудувати нове приміщення для школи через те, що збільшилася кількість учнів.

У 1986 році школа набуває статусу неповно середньої, а в 1996 році їй присвоєно звання імені

М. П. Дашкевича, яке вона має і до сьогодні.

Бежівська школа подарувала світу двох професорів: М. П. Дашкевич – відомий літературознавець, історик, професор Київського Університету Св. Володимира, дійсний член Петербурзької Академії наук. Написав ряд наукових праць, трактатів, досліджень. Його наукова спадщина стала вагомим надбанням української історичної науки та літературознавства.

Павло Іванович Ляшенко – професор медицини, навчався в Бежівській школі, освіту продовжив в Ленінградській Медицинській Академії (ВМОЛА), де згодом здобув ступінь доктора медицини, написав ряд праць по інфекційним хворобам.

Бежів славиться тим, що тут проживав поет-аматор Яненко Теофіл Петрович. Його поетична добірка нараховує більше 30 творів. Заглиблюючись у кожну строфу поезій, до найтоншої струни нашого серця торкається безмежна любов до рідного краю, села, людей праці.

Учнем Бежівської школи був Сергій Павлович Гарбарчук – заслужений працівник культури, який не забуває своїх односельців і навідується до рідного села.

Бежівська школа випустила у світ десятки вчителів, медиків, агрономів, зоотехніків і просто робочих людей, які працюють на благо свого села.