1 червня 2020, 16:27 Житомир: °C
Давиденко Роман
Заступник керівника Житомирської міської організації Політичної Партії УДАР" Віталія Кличка. Політик, журналіст, професор права

КОНТРОЛЬна робота, для освітян

Бажання влади, все тотально контролювати, це ознака, сьогодення. Лише контролювати,а не створювати необхідні і важливі речі, не розуміти суті поточних проблем, не слухати і не чути людей. Контролювати фінансові потоки, відпрацьовану роками систему, зони впливу, своїх-чужих, контролювати все, ламаючи через коліно, сподіваючись на безкарність, що загоїться, та забудеться. Нова мітла мете по-новому. Якщо ти не можеш змінити систему - треба її очолити, ось дивіз нинішньої влади. Але мітла далеко не нова, і навіть не оновлена, а та ж сама, лише замість мотузок, що скріплюють прути - металеві дроти під напругою злості, жадібності, з додаванням вдаваного, штучного відчуття страху.

Перша моя зустріч з пані Валентиною Весельскою відбулась напередодні 1 вересня 2012 року.У той час я був кандидатом у народні детутати України по 62 округу  м. Житомира. Оскільки, у свій час, я навчався у середній школі № 8 м.Житомира, то ж мав бажання привітати батьків та учнів цієї школи зі святом знань. З таким проханням я попрямував до директора рідної школи, яким виявилася пані Весельська. У роки мого навчання, директором вищезгаданої школи була дуже чесна, порядна і принципова людина, вчитель з великої літери і просто гарна жінка -Варьоха Ніна Антонівна. Вона і зараз такою залишається.  То ж я сподівався зустріти гідного правонаступника. Власне так і стало. Відкривши двері кабінету, я побачив її, Валентину Весельску, яка склала враження гідного директора "моєї" школи. Однак, думка моя швидко змінила в протилежний напрямок. На безвинне прохання, щодо привітання учнів, я отримав пропозицію-умову - за виступ я мав віддячити школі цінним подарунком, або матеріальним внеском, так званий "вхідний білет". Розмова відбувалась у її кабінеті у присутності голови батьківського комітету, що ще більше мене здивувало. То ж очевидно, що така поведінка директора школи мене образила і обурила, оскільки, відповідно до Закону України "Про вибори народних депутатів", кандидат у народні депутати обмежений в обов'язках і правах, щодо подарунків. То ж будь-якиймій внесок міг бути розцінений, як підкуп виборців, що автоматично мене знімало з перегонів. Певна річ, я відмовився, що поставило під загрозу мій виступ.

Цю зустріч я запамятаю надовго. Керівник школи здивувала мене своєю прямотою і безпечністю. Звісно ж, для цієї влади, це абсолютне нормальне явище, і мова йшла не про лірику, а про конкретику.  Не буду, вдаватися в подробиці, краще запитайте саму В.Весельську, але зустрічатися, бажання більше не виникало, скажу більше, коли її бачу то стараюсь, уникати і не тому, що посварився, чи пережіваю, за наслідки. Так якось,таке....не приємне відчуття. Моє враження, що для цієї людини, не існує, "неможливого" слова ні, бачу мету, не бачу перешкод, якраз цей самий випадок. Так,  перед учнями і батьками я виступив, привітав, судячи по відгукам, досить вдало, без "вхідного білету", але прикрий "післясмак" від знайомсва, залишився.

> > > > Робити аналіз, того, що зараз відбувається з освітою і освітянами Житомирщини не буду, про це добре описують Володимир Піньковський в своії статті "Профком «рулює» освітою міста…", та багато інших видінь, скажу одне, як сказав в свій час Гарант Конституції , на прес-конференції для журналістів  "Я вам не заздрю....", щодо освітян.

Розбираючи суть помилок і досягнень влади, можу сказати, головна помилка, діючиєї влади, перше- абсолютно відсутнє відчуття інстинкту самозбереження, по-друге, контролювати фактично немає чого, все і так під контролем, і ті, хто це контролює, не хочуть, втрачати напрацьоване, по-третє намагаючись зламаючи систему, відбувається певний конфлікт інтересів, а людей ображати- мяко кажучи собі кар'єру ламати, власними руками. І зупинитися їм неможливо, і вже і не можуть. Якщо, керівництву дозволено, чим ми гірше, ось, чим керуються, ті хто "схопив владу за бороду". І з приходом нової влади, всім (не тільки освітянам ),задали контрольну роботу з багатьма невідомили, і час обмежили, поставивши невиконанні умови, так що, хто не вирішів завдання-тому незалік, ціною роботи, здоров'я, (у деяких заступників і підлеглих від неочікуваних, непередбачених стресів, серьозний розлад зі здоров'ям), а може й ціною життя, яке не витримує цього шоку. І скажіть, де ти самі реформи освіти? Чи може відібрати приміщення, вивільнені земельні ділянкі, ласі шматки і центрі міста, шляхом "оптимізації" та скорочення, це і є реформування. Мені завжди здавалось, що збільшення сучасних предметів, викладання перспективних іноземних мов, посилення якості знання і посилення ролі профсоюзу освітян, це і є реформи, тобто інакше, ніж впроваджується зараз. А ВАМ так не здається?