28 March 2024, 20:12 Житомир: °C
Андрій Евін
Партнер адвокатського об'єднання "АСПЕКТ"

Заплутані правила обрання місцевих депутатів

 Новий Закон «Про місцеві вибори» запровадив низку новацій, продиктованих курсом на побудову європейської моделі місцевого самоврядування. Бажано, щоб  все було просто, прозоро та зрозуміло, але як завжди маємо те що маємо... Засоби масової інформації вже неодноразово висвітлювали його основні приписи, але з огляду на те, як деякі мастодонти виборчих перегонів спотикаються на старті, спробуємо розібрати прискіпливіше  деякі новації.

Серед таких – введення гендерної квоти: обов'язкова присутності у списку партії не менше 30% представників однієї статі. Цією нормою права не забарились скористатися представники «Об’єднання «Самопоміч», звернувшись до суду з вимогою скасувати реєстрацію кандидатів від ВО «Батьківщина» до Житомирської міської ради через сповідування поліськими послідовниками Тимошенко гендерного тоталітаризму.

Спробуємо розгледити інші парадокси, які чекають житомирян за результатами їхнього голосування:З виборами депутатів сільських, селищних рад, які проводяться за мажоритарною системою,  нібито все зрозуміло.

Але з виборами депутатів обласних, районних, міських, районних у містах рад, які проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатному виборчому окрузі за виборчими списками місцевих організацій політичних партій із закріпленням кандидатів за територіальними виборчими округами, Не все так просто!  Як бачимо, лише цитата процедури з закону змусить пересічного громадянина відчувати себе повним дурнем! А яке ж поле для маніпуляцій криється в самій суті цієї процедури!

Кандидати у депутати обласних, районних та міських рад висуваються виключно через списки місцевих політичних партій. Самовисування можливо тільки для  кандидатів на посаду сільських, селищних та міських голів, а також кандидатів у депутати  сільських та селищних рад. Закон передбачає, що усі списки кандидатів повинен погодити центральний орган партії. За списками політичної партії балотуватися можуть або її члени, або безпартійні громадяни.

Отже, не варто клеймити всіх кандидатів від певної партії, за минулі «здобутки» цієї політичної сили чи її лідерів, вони цілком можуть бути безпартійними. «Вина» останніх лише в відсутності коштів на розкручений партійний бренд.     

Кількість кандидатів у депутати, включених до виборчого списку місцевої організації партії, не може перевищувати кількості депутатів відповідної ради плюс один (лідер списку).  У кожному територіальному виборчому окрузі по виборах депутатів обласної, районної чи міської ради політична партія висуває не більше, ніж по одному кандидату.

Якщо не висунуто жодного кандидата, тоді виборець голосує лише за партію та за лідера списку відповідної партії.

Право на участь у розподілі депутатських мандатів у відповідному багатомандатному виборчому окрузі набувають кандидати в депутати, включені до виборчих списків від місцевих партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, у відношенні до сумарної кількості голосів виборців, відданих за місцеві партії.

 Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандату у певному багатомандатному виборчому окрузі (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за  місцеві організації партій, що отримали п’ять і більше відсотків голосів виборців, на число, що дорівнює кількості депутатських мандатів у цьому багатомандатному виборчому окрузі. (Житомирська міська рада – 42 депутатських мандатів).

Кількість депутатських мандатів, що припадає на відповідну партію розраховується шляхом ділення кількість голосів виборців, поданих за  неї,  на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати в депутати від цієї організації партії. Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими відповідно до закону.

Лідер списку  має право гарантованого проходження у  раду при подоланні партією виборчого бар’єру ( 5%  голосів виборців), інші кандидати в депутати мають право на участь у розподілі депутатських мандатів в залежності від відсотку голосів виборців, поданих за відповідну партію у територіальних виборчих округах, за якими були закріплені кандидати, від загальної кількості голосів виборців, поданих за всі місцеві організації партій у відповідних територіальних виборчих округах. У разі, якщо отримані відсотки є рівними у кількох кандидатів у депутати, вони розміщуються у виборчому списку в порядку зменшення кількості голосів виборців, поданих за місцеву партійну організацію. 

Отже при розподілі депутатських мандатів в списку відповідної партії спочатку застосовується відсотковий показник, а потім кількісний. Можлива ситуація коли депутатський мандат отримує кандидат за якого проголосувало менше виборців за  абсолютним кількісним показником, оскільки територіальні виборчі округи на початковому етапі не рівні за кількістю виборців та взагалі не прогнозована явка виборців, яка може залежати від погоди та зручності розташування виборчої дільниці. Тепер вже не потрібні виборчі каруселі, достатньо знизити явку виборців на сусідньому територіальному виборчому окрузі.  

І головне  цілком можливий випадок коли кандидат в депутати  на відповідному територіальному виборчому окрузі набере абсолютну більшість голосів виборців за кількісним показником, але не отримує депутатського мандату, оскільки місцева організація партії до списку якої він включений не подолала виборчий бар’єр.

Ви щось зрозуміли??? Якщо ні, то швидше йдіть на черговий передвиборчий концерт, де роздають гречку та соки. Там Вам розкажуть за кого і як проголосувати.