15 грудня 2019, 22:51 Житомир: °C
Валерій Головатенко
Архітектор

Довга пауза скінчилась.

Постскриптум перед…

 

Здесь с копьями кресты святые сходны,

Кровь Господа здесь продают в розлив,

Благие чаши в шлемы превратив,

Кончается терпение Господне.

Когда б на землю Он сошёл сегодня,

Его бы окровавили, схватив,

Содрали б кожу с плеч его святых

И продали бы в первой подворотне.

Мне не нужны подачки лицемера,

Творцу преуспевать не надлежит.

У новой эры – новые химеры.

За будущее чувствую я стыд:

Иная, может быть, святая вера

Опять всего святого нас лишит!

 

Кончину чую. Но не знаю часа.

Плоть ищет утешенья в кутеже.

Жизнь плоти опостылела душе.

Душа зовёт отчаянную чашу!

Мир заблудился в непролазной чаще

средь ядовитых гадов и ужей.

Как черви, лезут сплетни из ушей.

И Истина сегодня - гость редчайший.

Устал я ждать. Я верить устаю.

Когда ж взойдёт, Господь, что Ты посеял?

Нас в срамоте застанет смерти час.

Нам не постигнуть истину Твою.

Нам даже в смерти не найти спасенья.

И отвернутся ангелы от нас.

 

Краще не скажеш чим це зробив у своїх сонетах геніальний Мікеланджело – художник, скульптор, архітектор п’ятсот років тому; переклав тексти  п’ятдесят років тому геніальний поет, архітектор Андрій Вознесенський. Якщо історія нас нічому не навчила – чекай і вона тебе наздожене. Нажаль, ми виявились не гідні тих титанічних жертв Майдану і Сходу. Нажаль…

І, здається, ми самі одвернулись від наших нових Янголів. Нажаль…

 

P.S.

Користуючись нагодою – декілька слів з приводу.

Ідуть вибори, починають подекуди з’являтись старі обличчя молодих професіоналів, а саме міських голів. Прошу!!! Дайте спокій! Дайте місту, нашому рідному місту, відпочити від ганебних історій УКБ міськради з будівництвом будинку по вул.. Щорса, 155,  у виконанні Тарнавського з Буравковим; смердючі історії з АТБ по вул. Київській, 6, які переколотили увесь Житомир, під неприхованим сприянням (до речі як і будівництво житлового будинку на розі Старого Бульвару та Фещенка-Чопівського) тодішнього міського голови Дебоя.

 Це усе на очах у громади міста, за мовчазним потуранням депутатського корпусу. Зараз усі звітують, та ще більше обіцяють, не виконавши елементарного: представляти інтереси житомирян, захищати і розвивати наше рідне місто. Якщо не умієте, або…не хочете – не беріться!