09-05-2011 1129
Напередодні великого свята - Дня Перемоги, вітчизняний політикум пропонує кожному українцю долучитися до суспільного обговорення таких “життєво важливих” питань як, наприклад, підняття червоного прапору над державними установами; проведення військового параду в столиці та інших містах; єднання тих, хто воював в радянській армії і тих, хто воював в лавах ОУН-УПА тощо.
Питання дискусійні і важливі, але ж ветерани знову залишились поза увагою! Я знаю про що кажу. Близько півроку тому, з моєї ініціативи, в ЖФ Київського інституту бізнесу і технологій силами студентів була створена волонтерська організація по допомозі членам Міської організації інвалідів війни, яка допомагає провести переоблік членів організації, надає літнім інвалідам фізичну допомогу, вітає їх зі святами... Ми відвідали більше сотні інвалідів війни і, спілкуючись з ними, виділили основні проблеми, що турбують цих людей:
- Ветерани зневірені і розчаровані, що вони нікому не потрібні.
- КВЖРЕПи не зважають на їх звернення.
- “Живі” коридори на 9 Травня та святкові концерти вже не викликають у них особливого захоплення, адже переважна більшість з них вже не в змозі виблискувати десятками нагород, оскільки ледве пересуваються по квартирі.
- Вони чекають на допомогу від держави та місцевої влади.
- І головне - їм потрібна УВАГА, як з боку влади, так і громади. Вони терпляче чекають на неї не тільки на свято, але й протягом року.
Повертаючись до розмови про організацію інвалідів війни, скажу, що лише в цьому році міська влада виділила на її потреби 5 тис. грн. (хоча я неодноразово звертався в управління бюджету і фінансів з вимогою збільшити цю суму принаймні вдвічі). Керівники організації, а це - герої-визволителі, яким за 85 - змушені, як жебраки, ходити з простягнутою рукою по різноманітним установам і просити спонсорські гроші на своє існування.
Один із них розповідав, як на його звернення до власників одного з ринків в місті, він почув наступне: ”Дед, ты какое государство защищал? Советский союз? Вот, к нему за помощью и обращайся!!!” Коментарі зайві!
Нам всім треба зробити все можливе, аби оточити цих людей турботою і увагою. Завдяки ним ми живемо! Не маємо права на бездушність і забуття! Давайте діяти і жити проблемами ветеранів ПІСЛЯ 9 ТРАВНЯ! Зі свого боку буду робити максимум. Тільки тоді ми з вами зможемо справедливо вважати себе нащадками переможців! Дякуємо ветеранам!
