30 вересня 2020, 05:03 Житомир: °C
Олексій Ясюнецький
Перший заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради

Олексій Ясюнецький: Чому я створив блог
До створення блогу мене спонукало передусім бажання довести до відома людей, що коїться у виконкомі міської ради, розповісти, як ухвалюються рішення, які по суті спрямовані на регулювання важливих питань життєдіяльності обласного центру.
Рішенням Житомирської міської ради від 29 грудня 2011 року був сформований новий виконкому, до складу якого увійшли крім мене ще п’ять нових члени.
Пам’ятаю критичні зауваження дописувачів у коментарях стосовно спроможності нових членів виконкому щось змінити, якось вплинути на прийняття та підготовку рішень. Варто визнати, що вказаний скепсис є небезпідставним.
Річ у тім, що не дивлячись на зміну персонального складу виконкому міськради, нові члени виконкому не можуть забезпечити необхідну кількість голосів, яка не дозволить приймати рішення запропоновані мером. 
Питання не в намаганнях мера узурпувати владу у виконкомі, а у законодавстві, яке дозволяє міському голові сформувати виконком «під себе». Так, згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» персональний склад виконкому затверджується радою за пропозицією міського голови. При цьому Законом встановлено, що виконком утворюється у складі міського голови, заступників, керуючого справами, керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. 
А відтак, я, як член виконкому, можу критикувати проекти рішень, голосувати проти них, утримуватися, пропонувати альтернативні варіанти вирішення спірних питань, але не дивлячись ні на що у мера наявна необхідна кількість голосів, яка дозволить йому «протягнути» будь-яке питання на виконкомі.
Такий стан речей є неприпустимим. 
Втрачається сама ідея колегіального органу, яка передбачає наявність альтернативних варіантів рішень та реальну можливість їх прийняття.
Разом з тим, як показав нещодавній приклад з новим автомобілем мера, активна громадська позиція здатна стати на заваді явно безглуздим ініціативам міського голови.
Я буду висвітлювати окремі проекти рішень виконкому, розповідати про те, як вони приймалися та які можливі наслідки їх прийняття. Також буду інформувати читачів, які проекти рішень були внесені мною та іншими членами виконкому та яка їх подальша доля.  
Регламент виконавчого комітету передбачає ініціативу члена виконкому, але процедура реалізації цього права у регламенті не прописана. 
Перший проект рішення, який був запропонований мною стосувався внесення змін до регламенту, - доповнення регламенту статтею, яка регулює порядок внесення проекту рішення членом виконкому.  На момент написання цієї статті проект вказаного рішення вже понад двох тижнів «гуляє» управліннями, департаментами, відділами міськвиконкому (вивчається на предмет доцільності та можливості прийняття).
Переконаний, що мені вдасться знайти небайдужих людей, які змусять владу прислухатися до думки громади і спільними зусиллями ми перетворимо виконком міської ради на орган місцевого самоврядування, який здатен вирішувати життєво важливі питання для нашого міста. 
При цьому доцільність прийняття тих чи інших рішень буде визначатися не лише мером та його оточенням, а й простими мешканцями Житомира. Впевнений, що лише спільними зусиллями ми зможемо забезпечити урахування думки та дотримання прав та законних інтересів житомирян.
Крім того, пропоную читачам долучитися до обговорення деяких рішень, а також сподіваюся на ініціативу у тому числі і щодо розробки проектів рішень, які я зможу вносити від Вашого імені на засіданні виконкому.  

Погодження програми на минуле?
18 січня 2012 року на засідання міськвиконкому був внесений проект рішення «Про роботу комунального підприємства «Міський інформаційний центр» Житомирської міської ради та погодження Програми інформаційної взаємодії, координації та контролю роботи підприємств, установ, організацій міста, задіяних в життєзабезпеченні населення м. Житомира на 2011-2013 року».
Відразу викликає подив щодо погодження програми у 2012 році на 2011 рік! 
Адже програма це план діяльності, - визначення мети та низки заходів для її досягнення, які плануються на майбутнє. 
Можна припустити, що це описка, технічна помилка… 
Але у додатку до цього рішення зазначено, що для реалізації вказаної програми КП «Міський інформаційний центр» потребує наступний обсяг фінансових ресурсів: 2011 р. – 478 000 грн. (!), 2012 р. – 632 500 грн., 2013 р. 700 000 грн.
Таким чином міськвиконком погодив у 2012 році виділення коштів у розмірі 478 000 грн. на витрачання їх  у 2011 році. Абсурд!?
 Можливо у 2011 році мало місце нецільове використання бюджетних коштів і для того, щоб обґрунтувати ці витрати виконком погоджує програму та її фінансування «заднім числом»? 

Дещо про фінансування міської владою служб, які опікуються соціальними питаннями 
Житомирський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді є спеціальним закладом, що входить до сфери управління Житомирської міської ради та проводить у місті суспільно важливу роботу – надає соціальну підтримку сім’ям, дітям та молоді, які знаходяться у складних життєвих обставинах, проводить велику роботу з профілактики негативних явищ та впровадження здорового способу життя.
Так, після доповіді на засіданні міськвиконкому 01 лютого 2012 року директора вказаного центру Юрченко Ольги Іванівни, я задав їй питання щодо обсягів фінансування діяльності центру з міського бюджету за останні три роки. У відповідь Ольга Іванівна зазначила, що фінансування за 2011 рік у порівнянні з 2010 роком значно зменшилося. При цьому вона не змогла назвати точні цифри. 
Провладні члени виконкому на чолі з Дебоєм В.М.  втрутилися в обговорення та зробили декілька зауважень. Не берусь дослівно їх відтворити, але приблизно суть цих зауважень зводилося до наступних тез:  питання про зменшення фінансування з міського бюджету ставити некоректно, оскільки  центр лише дофінансовується (дотується) з міського бюджету, а основні кошти на діяльність центру виділяються з державного бюджету. Оскільки 2009, 2010 роки були кризові, фінансування з державного бюджету не вистачало, тому і дотації з міського бюджету у зазначені роки були більші. Натомість у 2011 році криза минула, обсяги фінансування з державного бюджету, що призначені для фінансування центру значно збільшилися, а відтак і дотації з міського бюджету були меншими ніж у 2009, 2010 роки. 
Ніби обґрунтоване зауваження та переконливі аргументи. Але… насправді все виглядає не так, як говорить міська влада.
 Для того, щоб яскраво продемонструвати ставлення влади до соціальної сфери я наведу цифри. Сухі цифри без емоцій і пафосних слів розставлять усі крапки над «і» та доведуть цинічність та брехливість міської влади.
Так, для отримання даних щодо обсягів фінансування моїм помічником було подано запит до Житомирського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
І ось, що вдалося з’ясувати… 
Таким чином, якщо у кризовому 2009 році з державного бюджету на фінансування центру було виділено 430 000 гривень то дотація з міського бюджету склала 64 400 гривень. Якщо виразити ці цифри у відсотках то можна сказати, що у 2010 році місто виділило на утримання центру дотацію у сумі, що дорівнює 15% від суми, яку виділив державний бюджет.
У посткризовому 2010 році з державного бюджету на утримання центру було виділено 449 400 гривень, що на 19400 гривень більше ніж у попередньому році. А дотація з міського бюджету склала 123 600 гривень, що складає 27,5% від суми коштів виділених з держбюджету. 
А тепер увага!
2011 рік - рік повноцінного правління Володимира Михайловича Дебоя та його команди, рік зростання економіки і реального покращення життя людей.
У 2011 році з державного бюджету було виділено на фінансування центру 458 500 гривень, що на 9100 гривень більше ніж у посткризовому 2010 році. А дотація з міського бюджету склала аж 12 500 гривень! Тобто 2,7% від коштів виділених з державного бюджету.
Отже фінансування з міського бюджету Житомирського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді у 2011 році зменшилося  майже у десять разів у порівнянні з 2010 роком!!!
Така турбота міської влади про соціальну сферу вражає. Особливо, якщо врахувати, що не дивлячись на десятикратне зменшення фінансування соціальної сфери у міської влади без проблем знайшлося, у тому ж 2011 році,  600 000 гривень на придбання автомобіля для міського голови.  
З повагою, Олексій Ясюнецький