10 грудня 2019, 15:58 Житомир: °C
Олена Білошицька-Костюкевич
Письменник. Незалежний оглядач. Лауреат літературно-мистецької премії імені Лесі Українки

Чи все у спадку творчому Шекспіра відомо добре горе-штукарям?

27 березня − Міжнародний день театру. Саме час говорити про причетних до театральної справи − і живих, і спочилих… Не сумніваюся, що живим в цей день належно віддадуть належне. А тим, хто відійшов у засвіти? Скільки ж їх там! Згадувати і згадувати…

А чому б не обрати для спомину Шекспіра і його настанови-напучування акторам? Можна було б запропонувати читачам своєрідну загадку із серії «Що? Де? Коли?», та все ж не будемо витрачати час.

Отже − Вільям Шекспір, «Гамлет, принц данський»!

Дія ІІІ Сцена 2 Замкова зала Входять Гамлет і троє Акторів.

Гамлет

Проказуйте монолог, будь ласка, так, як я вам показував, легко й невимушено, а не горлайте, як часто ви, актори, робите. Бо тоді краще вже хай мої вірші виголосить оповісник на майдані. Не пиляйте повітря руками − отак. Легше, легше. Адже в потоці, в бурі, сказати б: у самому смерчі монологу вам треба знайти міру й дотримуватися її, щоб надати йому плавності. Мене аж вивертає, коли чую, як голосистий кретин у перуці роздирає на шмаття суть нещасного монологу, а оглушена прибита гальорка вже нічого не годна втямити в усьому цьому смиканні та верещанні. Випарити б різками отакого лобуря, що пнеться перевершити самого Термаганта, переіродити Ірода. Уникайте, будь ласка, цього.

1-й актор

Будьте певні, ваша честь.

Гамлет

Але дивіться, щоб не вийшло надто мляво. Покладайтесь на здоровий глузд. Погоджуйте жест зі словом і слово з жестом. Особливо пильнуйте, щоб не переступати меж натуральності. Адже всяка надмірність перечить мистецтву гри, що й раніш і тепер мала й має на меті держати дзеркало перед природою, показувати чесноті її власне лице, гидоті − її справжній образ і кожному віку й стану − їхній вигляд і відбиток. І от, якщо тут перебрати міру чи не добрати її, то цим хоч і втішатимуться нетямущі, та воно засмутить людей тямущих, а думка однієї такої людини повинна для вас переважати думку цілого театру, повного глядачів. Ох, траплялися мені актори, − і я бачив їхню гру і чув їм хвалу, та ще й високу, − що ні голосом, ні ходою не нагадували, прости господи, ні християн, ні язичників, ні будь-кого іншого. Вони ходили, мов на ходулях, і ревли, мов бугаї, так що я вже дивувався, який це партач-поденник природи їх змайстрував. Надто вже потворними зображували вони людей.

1-й актор

Сподіваюсь, принце, що ми вже дечого такого позбулись.

Гамлет

То позбудьтеся й решти! А ті, що грають комічні ролі, хай кажуть не більше, ніж їм написано. Адже дехто з них сміється лише для того, щоб найдурніші серед глядачів і собі реготали за ним. А тим часом якийсь важливий епізод вистави проходить повз їхню увагу. Гидке видовище і свідчить про вельми вбогу амбіцію того блазня, що таке витіває. Ну, йдіть, приготуйтесь.

Завіса…

P.S. Всім причетним, і тим хто на сцені, і тим, хто для сцени, − здоров’я і натхнення, а глядачам-театралам − таких вистав, щоб і уму, і серцю.