20 April 2024, 09:07 Житомир: °C
Герун Анна
Засновниця освітнього центру WinWin

Профорієнтація. Забаганка чи необхідність?

Близько 40% випускників не працюють за фахом. Тобто, витративши 5 років часу та приблизно 80 тис батьківських коштів (або бюджетних), людина йде в зовсім іншу сферу. Це відбувається через відсутність ефективної профорієнтації.


В програмі інтегрованого розвитку Житомира 2030 був проект на 2019-2020 рік зі створення Центру Профорієнтації.

Такий центр вирішив би багато великих проблем, які переростають в глобальні. Я вважаю, що місту потрібно почати з одного центру, який поступово буде покривати усі школи Житомира і, таким чином, формувати спеціалістів, які згодом будуть в кожній школі.

1. Роботу з профорієнтації потрібно починати і з дітьми, і з батьками. Занадто часто батьки втручаються в процес самовизначення дитини, і цим лише шкодять їй.

Під тиском батьків (так-так, постійне сподівання впродовж років, що дитина стане лікарем, як мріяв її дідусь - це теж тиск) дитина обирає професію не до душі, не до потреб ринку праці, а до того, що мама з татом сказали буде приносить гроші.

Ми вже провели перший воркшоп для батьків, і ми не маємо наміру на цьому зупинятись. Таких воркшопів повинно бути більше, частіше. Щоб батьки нарешті усвідомили, що ринок айтішників через 5-7 років вже буде переповненим.

2. Школам вже варто почати знайомити дітей з існуючими професіями. Скільки професій знаєте ви і ваші діти? 10? 15? 30? А скільки їх існує? Національний класифікатор професій України налічує біля 9 000 професій. Спробуйте познайомити дитину з ними всіма без профорієнтації.

3. Розробити ефективну систему тестування дітей і спрямування у відповідні класи.

На сьогодні є безліч ліцензійних систем тестування, багато фондів готові допомагати. Але одного лише тестування мало.

Повинні бути консультації з дитиною, з батьками, і пропозиція навчання надалі у профільному класі. Де буде приділятись увага потрібним, актуальним предметам. Де буде можливість взаємодії з підприємствами, які допоможуть познайомитись з потрібними професіями не лише теоретично, але і на практиці. Аби на першій роботі за спеціальністю їм не казали "забудьте все, чому вас вчили".

4. Заохочувати підприємства до співпраці.

Екскурсії, розповіді працівників, можливість спостерігати за тим чи іншим процесом вже допоможуть дитині зрозуміти, хоче вона бути сантехніком, чи перукарем, чи юристом.

5. Та найнеобхідніше - це навчитись батькам прислуховуватись до своєї дитини, до її бажань, до її вмінь і дозволити їй обрати те, що їй подобається. Людина може стати успішною в професії лише тоді, коли відчуває пристрасть до своєї справи.