19 жовтня 2021, 01:25 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Громадський діяч

Сьогодні Хорошівському «Кварц самоцвіту» - 85

Cьогодні, 1 квітня виповнюється 85 років від дня заснування геологопошукової топазної партії українського геологорозвідувального управління, від якої бере початок підприємство «Кварц самоцвіти» колишнього Володарського-Волинського району, що на Житомирщині.

Мінерали, що потрапляють під поняття дорогоцінного каміння, зустрічаються в Україні тільки в двох місцях: в околицях містечка Хорошів (раніше Володарськ-Волинський), як я вже зазначив та в Рівненській області.

До розвалу СРСР в масовій свідомості бурштин намертво асоціювався з Балтійським морем. У радянські часи там працював комбінат на базі найбільшого в світі Калінінградського родовища.

Цей комбінат заполонив країну мільйонами виробів. І в тій ситуації факт, що геологи знайшли прояви бурштину на Рівненщині, нікого не цікавив.

Так що історія українського бурштину починається з незалежністю країни.

Запаси цього мінералу знаходяться в основному в Рівненській і потроху в Житомирській і Волинській областях. Розвіданих родовищ зараз три - Клесівське, Вільні і Володимирець Східний.

Гетит

Кварц з дентритами марганцю

У Хорошеві є єдине в Україні родовище, де у промислових кількостях видобували кварц, берил, топаз. Кварц мав особливу цінність, адже із нього вилучали п’єзокварц – це мінерал, з якого виготовляли резонатори частоти для космічної галузі, літаків, підводних човнів. 70% всього п’єзокварцу для оборонної промисловості колишнього СРСР постачало саме наше Волинське родовище. З початку 1990-х років мінерал утратив свою цінність, а на п’єдестал вийшли коштовні берил і топаз»

На Волинському родовищі, що сягає 20-25 км у довжину та 1,5-2 у ширину, виявили камерні пегматити, які утворилися 1 млрд 700 млн років тому. Ці геологічні тіла, багаті унікальними мінералами та гірськими породами, і стали метою експедицій.

Розробка родовища У Хорошеві розпочалася ще у 1930-х роках. Відомо, що під час Другої світової війни німецькі окупанти залучали до пошуків п’єзокварцу полонених геологів. А от потужний розквіт видобувної промисловості на теренах Хорошівського району розпочався вже після війни.

Кожна геологічна розвідка приносила унікальні зразки корисних копалин, а з часом їх назбиралося так багато, що виникла потреба впорядкувати колекцію. Крім того, молодих фахівців, які приходили працювати на родовище, потрібно було вчити на конкретних зразках. Так у 1951 році геологи В.Клочков і О.Салманін створили музей з експонатів Волинського родовища. На екскурсіях згадують, що перша колекція мінералів існувала ще перед війною у селі Писарівка, але жоден її зразок до нашого часу не зберігся.

Справжній розквіт у видобутку самоцвітів в цьому регіоні припав на 80-ті роки минулого століття. Зобов'язані цим ми радянському військово-промисловому комплексу. Коли електроніка зажадала комплектуючі, то по всьому Союзу почалися пошуки родовищ кварцу.

В околицях Володарськ-Волинського для цієї мети вивчили егматитові поля, тобто ділянки особливих порід.

Коли стало ясно, що запаси п'єзокварцу тут промислові, почалася його видобуток. Не рахуючись з витратами, у гранітному масиві пробивалися гірничі виробки. Разом з кварцом, який служив головною метою для гірників, з надр витягували кристали інших мінералів - топазу і берилу.

Геологи обмінювалися зразками порід з іншими підприємствами і так колекція поступово розширювалася. У 1992 році всі експонати перенесли у нове приміщення, де вони зберігаються й досі. Згодом, у 1996 році, Міністерство фінансів викупило у підприємства «Західкварцсамоцвіти» музей з усією колекцією і він отримав статус державної установи.

Як не дико це звучить зараз, але до 1980-х років ці скарби йшли у відвали, які з часом рекультивували - простіше кажучи, засипали грунтом і насаджували лісу.

Крім кварцу, звертали ще увагу тільки на кристали-гіганти, яких з житомирських штолень витягли чимало.

Так, ще в 1945 році підняли на поверхню кристал кварцу вагою 10 т!

Деякі з унікальних знахідок досі благополучно зберігаються в вітринах музеїв, а деякі чекала сумна доля. Так, знайдений в 1976 р. вогненний топаз вагою 39 карати з Національного науково-природничого музею НАН України в 1997 р. У ті ж дикі 1990-ті з музеїв стягнули чимало інших дорогоцінних каменів цього родовища.

Знакова подія для Музею коштовного і декоративного каміння сталася у 2001 році, коли йому присвоїли статус наукового об’єкта, що становить національне надбання України. Його фонди формували рядові геологи, шахтарі, буровики, які видобували цінні породи, а тому й цей заклад заклад є надбанням усіх, хто тут працював.

Берилій з Хорошева дуже схожий на знаменитий бразильські - за формою кольором і т. д. - І цінуються у світі. Адже родовище добре розпіарили в останні десятиліття СРСР, і про нього провідали знаючі люди не тільки в Союзі. Топази теж схожі з бразильськими, зі знаменитого своїми мінералогічними багатствами штату Мінас Жерайс. Але зараз, крім окремих кристалів в музеях, цих дорогоцінних каменів не залишилося. Адже родовище не розробляється, а те, що зрідка знаходять любителі на поверхні, - це мізер. На жаль, зараз незрозуміло, чи є економічний сенс відновлення робіт на Володарськ-Волинському родовищі. Більш того, ніхто чітко сказати не може, наскільки вичерпані запаси, що і де ще є під землею. А значить, на промисловому видобутку українських дорогоцінних каменів на довгі роки поставлений хрест.

Але ж одного зразка мало, щоб говорити про родовище. Але шанс роздобути власні алмази в України все-таки є. Знахідки окремих кристалів в річкових наносах обчислюються сотнями. А будова земної кори на Кіровоградщині і в Приазов'ї схожа з регіонами, де є знамениті родовища. Наприклад, з Південною Африкою. Так, в Приазов'ї давно відомі трубки вибуху - структури, в яких формуються алмази. На жаль, всі вони поки порожні.

Флюорит

Тигрове око

Зональний топаз

Берил

Берил «Апостоли Петро і Павло»

Топаз

Зал 4

Зональний кварц

Зал 2

Зал 1

Електронна адреса: yuriy.malashevich78@ukr.net

тел (вайбер) 0982257110

офіційна публічна сторінка у фейсбуці: https://www.facebook.com/YuriMalashevich

акаунт у фб: https://www.facebook.com/Malashevich.Yuriy/

офіційний телеграм-канал https://t.me/YuriyMalashevich

профіль в linkedin https://www.linkedin.com/in/%D1%8E%D1%80%D0%B8%D0%...