Нема підпису на інформаційному запиті — не буде відповіді. Приблизно з таким формулюванням житомирській журналістці Марії Кравчук двічі відмовляли у КП «Житомиртранспорт» Житомирської міської ради. Дізнавшись про цей випадок, ми вирішили розібратися, з’ясувати, чи законною є така відмова відповідати на запит.

Історія одного запиту на інфорсмацію

Свій інформаційний запит журналістка видання «20 хвилин» надіслала на електронну пошту комунального підприємства. Згідно з Законом України “Про доступ до публічної інформації” розпорядник повинен надати відповідь протягом п’яти робочих днів, але замість відповіді Марія отримала лист про те, що у зв'язку із відсутню підпису автора, запит розгляду не підлягає відповідно до Закону України «Про звернення громадян".
Журналістку попросили повторно надіслати вже підписаний запит.

Марія Кравчук відіслала той самий файл з уточненням, що «відповідно до Статті 5 Закону України «Про звернення громадян» застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається». Але і цього разу відповіді на свої запитання не отримала, у комунальномі підприємстві продовжували стояти на своєму:

«Щодо Статті 5 Закону України «Про звернення громадян», а саме електронного цифрового підпису. «Електронний цифровий підпис (або скорочено – ЕЦП) за правовим статусом прирівняний до власноручного підпису або печатки.
ЕЦП – це дані в електронній формі, отримані за результатами криптографічного перетворення, які додаються до інших даних або документів і забезпечують їх цілісність та ідентифікацію автора.
За допомогою послуг ЕЦП можна підписувати електронні документи, користуватися електронними послугами, реєструватися на державних порталах тощо. Документи, підписані за допомогою ЕЦП, мають таку саму юридичну силу, як і звичайні.
Отримати послуги ЕЦП фізична або юридична особа може в одному з Акредитованих центрів сертифікації ключів (АЦСК), повний перелік яких наведено в Електронному реєстрі суб’єктів, які надають послуги, пов’язані з ЕЦП».

КП наголошує на тому, що інформаційний запит має бути належно оформлений відповідно до Закону України «Про звернення громадян», а саме: підписаний автором у зручний для нього спосіб, власноручний підпис чи електронний цифровий підпис, для подальшого розгляду», — йшлося в листі.

Щоб встигнути підготувати матеріал вчасно, журналістка все ж підписала запит і відправила відсканований варіант, після чого їй надали відповіді на поставлені запитання.

Ми звернулися до юриста Інституту масової інформації Романа Головенка з проханням прокоментувати цю ситуацію

«У даному випадку ми бачимо, що транспортне підприємство загалом готове надавати інформацію на запит, але там не достатньо розбираються в процедурному аспекті доступу.

По-перше, право на звернення і право на доступ до інформації — це різні речі. Закон «Про звернення громадян» не регулює питання доступу й не може визначати вимоги до запитів на інформацію. Сам Закон «Про доступ до інформації» (ч. 2 ст. 2) визначає: "Цей Закон не поширюється на відносини щодо отримання інформації суб'єктами владних повноважень при здійсненні ними своїх функцій, а також на відносини у сфері звернень громадян, які регулюються спеціальним законом»

Щодо оформлення запиту, то наскільки я розумію, він був спершу надісланий як файл в електронній пошті. Для цього не вимагається власноручного підпису (і тим більше не можна було починати мову про цифровий підпис). Закон про доступ до інформації вимагає підпис і дату в запиті лише за умови подання запиту в письмовій формі (п. 3 ч. 5 ст. 19). А запит електронною поштою — це «інша», не письмова форма запиту, якщо уважно вчитатися в ч. 3 ст. 19 того ж Закону», — пояснив Роман Головенко.

Ми неодмінно донесемо цю інформацію до керівництва КП «Житомиртранспорт» і невдовзі перевіримо, чи змінять свої підходи щодо опрацювання запитів на підприємстві.

Житомиряни рідше пишуть інформаційні запити до влади

Ми звернулися з інформаційними запити до Житомирської міської ради та до Житомирської обласної військової адміністрації, щоб з’ясувати наскільки часто житомиряни використовують цей інструмент отримання інформації.

Нам повідомили, що у 2022 році кількість запитів знизилась, припускаємо, що на це могла вплинути повномасштабна війна.

У міській раді поінформували, що за минулий рік отримали 317 запитів, а з початку 2023 — 84 і зазначили, що порівняно з минулим роком їх кількість не збільшилась.

До Житомирської обласної військової адміністрації 3 січня по грудень 2022 року надійшло 158 запитів на інформацію, що на 195 запитів менше, ніж у відповідному періоді 2021 року (353 запити). Серед них тільки 17 запитів надходило від засобів масової інформації.

Також у військовій адміністрації повідомили про результати розгляду запитів на інформацію:

«Задоволено 126 запитів або 79,7% від загальної кількості; відмовлено в розгляді відповідно до пункту 1 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» 18 запитам або 11,4% від загальної кількості», — повідомили у Житомирській ОВА.

Також ми поспілкувалися із багатьма житомирськими журналістами, які розповіли, що рідко пишуть запити, оскільки для них значно простіше, швидше і зручніше домовитись про особистий коментар. Ті, хто писали запити, не мали претензій щодо оперативності і повноти відповідей.