Анатолій ВДОВИЧЕНКО, акад. АТН України
Олена РЕМЕЗОВА, доктор геологічних наук
Петро ЄРМАКОВ, доктор технічних наук
Микола ЕРМАКОВ, кандидат технічних наук
Група українських науковців здійснивши глибокий аналіз думки відомих вчених світового рівня з урахуванням сучасних досягнень встановили, що широко визнанні та розповсюджені концепції виникнення живого із неживого (Олександра ОПАРІНА, 1924) та еволюційного розвитку (Чарльза ДАРВІНА, 1859) є антинауковими і підлягають спростуванню [1].
Головним переконливим аргументом для спростування вказаних концепцій є відсутність в роботах Опаріна і Дарвіна навіть згадувань про головне - закономірності і механізми процесу виникнення життя та його еволюційного розвитку, не описано як відбувається видоутворення в результаті випадковості. Є лише домисли позбавлені елементарної логіки, а інколи навіть здорового глузду.
В роботах Опаріна в центрі уваги перебуває не наука, а антирелігійна і антиімперіалістична пропаганда. Науку і релігію він вважав непримиренними і ворожими один до одного. За його висновками життя виникло в результаті тривалої еволюції в процесі історичного розвитку матерії. На жодне питання стосовно виникнення життя роботами Опаріна не отримано. Жодної закономірності виникнення життя поки що до нинішнього часу наука не розкрила.
Найбільшу плутанину у поглядах на розвиток життя створює некоректне застосування терміну «еволюція». Узагальнивши широкий перелік сучасного використання цього терміну запропоновано найбільш вивірене і однозначне його формулювання:
Еволюція це процес безперервного, поступового, спрямованого та незворотного удосконалення всього живого і неживого, матеріального і духовного світу [Ред. авторів].
Так звана «теорія» еволюції по Дарвіну не відповідає таким вимогам, тому що передбачає революційний процес видоутворення, механізм і закономірності якого, ні сам Дарвін, ні його послідовники і прихильники більш ніж за 160 років так і не змогли описати та науково обґрунтовано пояснити. Є лише не підтвердженні домисли про те, що так може відбутись. Характерними прикладами, про які розповідають викладачі школярам і студентам, є подовження шиї жирафа та чарівний хвіст пави внаслідок еволюції.
Словосполучення «Еволюція Землі», яке широко вживається в наукових публікаціях та підручниках, також не має ознак еволюції, по-скільки у розвитку Землі не спостерігаються спрямованні, послідовні та незворотні удосконалення. Земля розвивається циклічно і наступне не є більш досконалим ніж попереднє. Жодного нового елементу, кристалу, мінералу, гірської породи і геологічної структури за мільярди років не утворено. Все періодично повторюється.
Аналіз останніх наукових досліджень переконливо доводить існування розумового задуму в роботах таких видатних вчених:
Стівен Маєр, доктор з філософії науки, керівник Центру науки і культури в Інституті відкриття в Сієтлі, штат Вашінгтона у своїй книзі «Повернення гіпотези про Бога: три наукові відкриття, які виявляють розум, що стоїть за Всесвітом» (2021), виявляє нові наукові докази існування Бога на основі сучасних досягненнях у фізиці, космології та біології. Він дійшов приголомшливого висновку, що наукові докази підтверджують не просто існування якогось розумного задуму, а і існування особистого Бога. Серед відгуків стосовно цієї книги необхідно відзначити таких видатних науковців:
Майкл Джон Дентон, англо-австралійський біохімік, генетик, доктор медицини; Девід Геловей, професор Коледжу медицини, ветеринарії і наук про життя Університету Глазго, доктор медицини, доктор наук; Ентоні Футерман, професор біохімії Інституту наук Ізраїля, доктор наук: Дін Рей Кунц, американський письменник.
Французькі математики Олів’є Боннассі та Мішель-Ів Боллор у своїй новій книзі «Бог. Наука. Докази» (2021) зібрали думки 62 лауреатів Нобелівської премії та понад 100 провідних вчених світового рівня, які переконливо стверджують, що сучасні наукові відкриття (великий вибух, ДНК, тонке налаштування Всесвіту) доводять існування Бога, перетворюючи науку із супротивника на союзника віри. Вчені надали такі переконливі аргументи:
- докази існування Бога є «численними, чіткими та раціональними», а їхні аргументи ґрунтуються на розумі та ретельному аналізі;
- теорія відносності Альберта Ейнштейна інтерпретована як доказ існування Бога, порівнюючи світло й Бога — обидва незмінні константи;
- неймовірність величезного стрибка від інертної матерії до життя запаморочлива, і сама лише випадковість не може пояснити появу життя;
- життя на Землі існує лише завдяки точному поєднанню і стійкому дотриманню таких факторів як температура, захисне магнітне, гравітаційне і електричне поле, частка кисню та інших складових атмосфери, ідеальний нахил осі обертання, товщину озонового шару та багатьох інших параметрів;
- незначне відхилення хоча би одного із цих параметрів призвело б до невпізнанного Всесвіту. Такі точно налаштовані числа можуть походити лише зі складних розрахунків високо інтелектуального Творця і не можуть бути випадковими;
- життя виникло завдяки природним законам, встановленим Богом на самому початку, або як результат спеціального втручання того ж Творця [6].
Джеррі Бергман, доктор наук з біології, біохімії і психології, професор Медичного університету Огайо у своїй статті «Дарвінізм як основа комунізму" на підставі вивчення робіт основоположників комунізму показує, що теорія еволюції зіграла значної роль у формуванні комунізму у його сучасному вигляді. Фундаментальна ідея комунізму насильницької революції, в ході якої сильні скидають слабких, – природний та неминучий наслідок погляду на історію крізь призму дарвінівських ідей.
Дон Баттен, доктор філософії з фізіології рослин, експерт з вирощувань тропічних рослин Університету Сіднея в Австралія в процесі тривалих експериментальних і практичних досліджень адаптації рослин та екофізіології дійшов висновку, що природній добір не є еволюцією, а просто фільтр, який нічого не створює, а лише прибирає зайве. Не поява нових генів, а відбір тих, які вже мають потрібні механізми виживання. Це підтверджено дослідженнями мікроб, виявлених на залишках кісток стародавніх захоронень. Бактерії без захисних функцій гинуть, а з ними – виживають. Ось це і є природній добір.
Наведені доводи не є вичерпними, їх можна розвивати нескінченно, проте поки що не знайдено жодного переконливого наукового доказу на підтримку антинаукових домислів Опаріна і Дарвіна.
Головною причиною системного гальмування процесу визнання ідей Дарвіна антинауковими є те, що дарвінізм став основою ідеології комунізму, яка у свій час заполонила майже весь світ. Апологети комунізму не стали поглиблюватись в суть теорії, а відразу її визнали, тому що вона була проста, доступна і зрозуміла для широких мас трудящих, а також співпадала з комуністичними ідеями.
Опарін був непримиримим атеїстом і комуністом і тому свою «теорію» він побудував на основі діалектичного матеріалізму та ідей марксизму-ленінізму в угоду радянської влади в період переслідування релігії і репресій і тому критика подібних ідей розглядалась, як посягання на основи влади.
Багато авторитетних і впливових вчених, які побудували свою наукову кар’єру на основі вчення Дарвіна і Опаріна, не зможуть так просто визнати їх антинауковими.
В результаті опитування широкого кола представників освіти і науки (вчителів, викладачів коледжів і університетів, академіків НАН України) не встановлено жодного, який ознайомився хоча би із однією роботою Дарвіна і Опаріна.
Таке над важливе питання розвитку науки і суспільства залишається поза увагою науковими установами НАН України, що свідчить про потурання псевдонауки.
Особливе занепокоєння викликає відношення до піднятої проблеми представників богослов’я, які з 2010 року визнані науковою спеціальністю прирівняною до державних стандартів. Проте їхня наукова діяльність не зосереджується на глибокому науковому обґрунтуванню розумового задуму. Такі обґрунтування повинні бути доступними для розуміння широким колом фахівців, науковців та громадскості з метою навернення їх до справжньої віри.
Головним завданням богослов’я, як науки в сучасних умовах, є глибоке наукове обґрунтування теорії розумового задуму у виникненні і розвитку життя, матеріального і духовного світу із залученням широкого кола фахівців точних і природничих наук.
Широко розповсюджені антинаукові концепції украй негативно впливають на формування світогляду суспільства та виводять його на хибний шлях розвитку, який може привести до тяжких наслідків.
Враховуючи важливість піднятої проблеми пропонується розпочати широке її обговорення, створення групи науковців для ретельної перевірки робіт Дарвіна та Опаріна та розробки відповідної програми досліджень.
