08.11.2015 я отримав у свій поштовий ящик екземпляр газети «Субота». І, мабуть, можна було б, вкинути її на макулатуру, якби не потоки дуже особливої інформації, які містяться на сторінках цієї «газети».
Хочу поділитися своїми думками з приводу деяких статей - відвертої джинси, як на мене…
Лейтмотив їх у тому, що Цимбалюк погана і крапка.
Я свічку не тримав, і не знаю хто і на скільки хороший чи поганий, але мене обурює те, як цинічно відбувається жонглювання фактами, а також те, що мене, цільову аудиторію цієї «Суботи», мають за недоумка, що мною намагаються маніпулювати….
А тепер по матеріалам статей. На першій сторінці велика стаття у якій проводиться аналогія між власністю, яку асоціюють з прізвищем Цимбалюк і про те, що матір загиблого в зоні АТО не може отримати земельну ділянку. Аналогія досить образлива та недолуга. Чи є вільні землі у Глибочиці, де проживає матір загиблого? Якщо є – згідно чинного законодавства, повинні видати, якщо немає – як можна дати те, чого немає?
Слід відзначити, що «ділянки Цимбалюк» їх власники не ховають, як це роблять інші добродії, їх можна побачити у реєстрі, всі процедури проходять прозоро. Чи є кримінал в тому, що хтось має земельні ділянки? Якщо є – передавайте докази у прокуратуру… якщо немає – це, вибачте, заздрість і передвиборчі спроби облити брудом.
У статті зазначено, що 95% «наших» громадян (не знаю, які це вони «наші») не можуть отримати навіть 10 соток землі у власність. Припустимо, що «наші», це житомиряни. Отже 95% з 250 тисяч населення це скільки? 237.5 тисяч громадян. А скільки заяв написано про виділення таких ділянок? Я запитав у деяких своїх знайомих і сусідів, загалом, близько 50 чоловік (не діти і не глибокі старці). Так ось, жоден з них не просив виділити йому ділянку. Хоча, якщо б 95 % хотіли б собі землі, тоді, як мінімум, 47 чоловік з опитаних мною, повинно було б написати відповідні заяви. І серед них були б і діти, які також є житомирянами. Тож, на скільки ці 95% правдиві – у мене великий сумнів.
Далі автор заходиться жовчу щодо статків родини Цимбалюк. Скажіть, 2 автівки яким вже 7 і 8 років це так багато? Чи 5 квартир, в середньому, по 60 метрів кожна? Погоджусь, не кожен має стільки майна, але подібних власників не так і мало. Чи нормально мати дачний будинок? Чи нормально мати власний житловий будинок аж на 100 кв.м, як пише авторка? Особисто я, вважаю, що Цимбалюк слід поважати хоча б за чесність. Бо ми вже знали одного «бідного», у власності якого був причеп. Цікаво, він забрав його з собою у Росію разом з тими камазами "зелені"?
Чомусь, у авторки статті дуже велику заздрість викликає чоловік пані Цимбалюк. Він, як пише авторка – підприємець і засновник фірми. Що в цьому поганого? А що поганого у тому, що і Сухомлин - також успішний підприємець? Фірма по звітності показує «0» у прибутку, чи сплачує податки і дає роботу людям? Може, краще було б, щоб не було цієї фірми і безробітних було б ще більше? Людина працює і заробляє. Що в цьому поганого? Якщо є зловживання – йдіть з доказами у відповідний орган.
Я не розумію, чому в нашому народі так багато заздрості, безвідповідальності, відсутності ініціативи, навіть, показної тупості, коли людина не має розуму і замість того, щоб помудрішати, починає хвалитися своїм невіглаством? Дещо з цього відображено у народній творчості.
«В душу влізе, а за гріш продасть»,
«Дурість і тупість далеко один від одного не пішли»,
«Заліз у багатство, забув і братство»,
«Моя хата з краю, я нічого не знаю»,
«Подав ручку, так підставив ніжку»,
«Хвалько - шкідливіше молі».
Чому авторка заговорила про статки Цимбалюків саме у вибори? Чому у неї тоді не виник «праведний гнів», через статки гаранта, коли вій йшов на вибори? Чому її не обурюють статки перших осіб держави, чий приклад альтруїзму міг би стати гарним знаком для всього народу? Питання краще було ставити про те, яку долю, скільки і хто віддає своїх власних зароблених коштів на розвиток міста, на персональну допомогу, на підтримку армії та інші благородні справи…
Хто, на її думку, повинен бути міським головою? Обірванець без власності, бізнесу, засобів до існування? Такий, який не зміг скерувати своє власне життя, хіба зміг би керувати містом? Чому не опікувалась авторка так сильно воїнами АТО до виборчого протистояння?
Авторка звинувачує Цимбалюк у тому, що її син не воював в АТО. Вона що, не може вибачити Цимбалюк те, що її син живий…. У неї, чомусь, не виникло бажання зробити запит у військкомат і дізнатися чи була повістка, а, може, у нього є якісь причини, які не дозволяють йому служити, і він, допомагає воїнам, беручи на себе функції держави, яка не в змозі їх виконати в повному обсязі, як волонтер? А хіба волонтери застраховані від шальної кулі чи полону там? Чому авторка дозволяє собі чорнити людину своїми припущеннями? Це така журналістика у нашій країні?
Цікаво також те, що на першій сторінці розміщені 2 фотографії де зображена Любов Цимбалюк, ймовірно, на робочому місці, і утераюча сльозу, мама загиблого в АТО. А чому тут немає фото Сухомлина чи нашого гаранта? Адже те, що відбувається у державі, як і результати ефективності проведення АТО, перш за все, заслуга нашої верховної влади, яку ми всією країної «в першому турі» вибрали, і яка нам забезпечила і швидку перемогу і достойну зарплату і свободу слова і т.д.
У другій статті, автор, як на мене, такий самий, тільки «у профіль». Там зазначається, що Цимбалюк, начебто, «байдужа до міста». Вона звинувачується в тому, що у місті брудно, що вона сама живе у чистому обійсті (чи не характеризує її це як гарну господиню), що місту потрібний господарник…. Що в Цимбалюк «дорогущий джип» (якому 8 років, згідно попередньої статті)… Який же він після цього дорогущий?
Вдумайтесь, про що говорить авторка!!!
Хто нам, громадянам, лікар, що ми самі, словами Станіслава Івановича Щербатих, або Тризубого Стаса, «паскудить там де їсть»…. Скільки разів бачу у місті курців, які кидають недопалки там, де їм заманеться, а коли їм робиш зауваження, вони, у кращому разі, дивляться на мене як на ідіота… А діти, яких батьки не навчають тому, що обгортку від цукерок чи морозива слід кидати у смітник… І так само, мами дуже ображаються, коли роблю зауваження. "Європа? -Ні, не чули!" А я не хочу жити у брудному місті, і тому, іноді, «доношу» за «недоносками» сміття до смітника. Авторка, мабуть, забула, що чисто там, де не смітять, інакше звідки беруться «розбиті пляшки» чи «використаний шприц», який «може підібрати дитина». Чи, на думку автора статті, мер міста повинен бігати з мітлою і дивитися де хто кинув папірець чи пляшку? За що тоді відповідають комунальні служби?
За думкою авторки статті, більшість містян гуляють у дворі міськради…. Більшість це скільки? Понад половину? Цікаво, люди, ви таку інформацію про себе знали? Я – ні.
Чомусь, авторка ставить у провину Цимбалюк те, що у під’їздах не горять лампочки… А чи не КВЖРЕПів і ОСББ це завдання? А з іншого боку, кому ця лампочка потрібна? Людям, які живуть у своїх будинках? То якими байдужими до самих себе треба бути, щоб собі не вкрутити цю лампочку… Вибачте, автор, це маячня. У своєму будинку я особисто поставив діоди і звичайні лампи розжарювання працюють у мене понад 2 роки, споживаючи при цьому менше електроенергії. Якщо хтось не знає як це зробити – пишіть особистого листа – допоможу.
І ще раз наголошую, я не знайомий з жодним кандидатом у мери Житомира, але мені огидно коли мене мають за дурня, виливаючи на мою голову подібну нісенітницю та ще й на сторінках поважної газети.
Тож, благослови Господь-Бог Житомир і його мешканців, щоб нам жити благопристойно і чинно, щоб вибори ці пройшли мирно, щоб правда Твоя торжествувала, і дай нам, Господи, мудрості, розуму, і страху Божого, щоб відрізняти добро від зла і чинити добро!
