Фейки, зібрані в Житомирі

У квітні СБУ разом із Нацполіцією ліквідували в Житомирі підпільну ботоферму. Її організатор щомісяця продавав до трьох тисяч фейкових акаунтів у Telegram. Через них поширювали російську пропаганду і розсилали анонімні повідомлення про «мінування», щоб сіяти паніку. Загалом заблокували понад 20 тисяч таких акаунтів.

Ця історія важлива не лише як новина про безпеку. Вона показує, наскільки буденною стала інфраструктура для фейків. Тисячі акаунтів, які створюють ілюзію, що «про це говорять усі», можна купити так само, як рекламу. І ті самі інструменти, які працюють на ворожу пропаганду, так само легко розвертаються проти звичайного бізнесу: забудовника, логістичної компанії чи приватної клініки...

110 публікацій за два місяці

Як це виглядає на практиці, добре показує історія IT-групи Fractal. Цього літа анонімні Telegram-канали і сайти випустили про її співзасновника Артема Бородатюка майже 110 матеріалів. За підрахунками компанії, вони зібрали близько 3 мільйонів охоплень. Звинувачення лунали від неокреслених претензій до його участі в Раді підприємництва при президентові до нібито роботи в Росії.

Тиск вийшов і оффлайн. Працівники отримували листи нібито від колишнього колеги, під офіс приїжджали телекамери. Хто за цим стоїть, невідомо досі.

Сам Бородатюк сформулював висновок, який варто повісити над столом кожного власника бізнесу: «Кожен український підприємець має бути готовим, що колись із ним це відбудеться. Поки в нас не регулюються анонімні медіа, такою є плата за підприємництво».

Я з ним погоджуюся частково. Готовим бути справді треба. Але платити за це репутацією, клієнтами і командою зовсім не обов’язково.

Чому це працює і скільки коштує

Анонімна атака працює тому, що б’є саме туди, де українці читають новини. За останніми дослідженнями, понад 70% українців отримують новини із соцмереж, і головна серед них Telegram. Примітно, що Telegram-каналам українці довіряють більше, ніж будь-яким іншим медіа, хоча в абсолютних цифрах ця довіра невелика.

І це може бути недорого. Цього року журналісти «Залізного нардепа» зробили контрольну закупівлю в одного з великих анонімних каналів: три публікації протягом тижня в Telegram коштували 3 000 доларів, з Instagram 3 500, оплату просили переважно криптовалютою. Це ціни загальнонаціональних «мільйонників». У локальних міських каналах, за нашими спостереженнями, запустити атаку можна в рази дешевше.

Друга доба

Найчастіше мені в агенцію пишуть не в першу годину атаки, а на другий день. За цей час власник уже встиг відповісти анонімному каналу в коментарях. Хтось із менеджерів написав емоційний пост у Threads чи на особистій сторінці. Юрист підготував лист із погрозою позову. А канал все клепає і клепає з кожного такого кроку новий допис, і історія, яка могла згаснути за добу, живе тижнями.

Перше, що ми робимо в таких випадках, звучить парадоксально: зупиняємо всі реакції. Далі з’ясовуємо, хто з людей, важливих для компанії, вже це побачив і що саме вони мають почути від нас, а не від каналу.

Питання «кому це вигідно» ми теж ставимо, але чесно: найчастіше точної відповіді немає. Якщо ж замовника вдається встановити, а це нерідко колишні партнери, конкуренти чи учасники корпоративного конфлікту, з’являється інструмент, якого анонімна атака не передбачає. Тоді можна створювати власний інформаційний тиск на того, хто її оплачує.

Відповідати треба не каналу. Відповідати треба клієнтам, працівникам, партнерам. Ті, хто атакує, добре це розуміють. У випадку Fractal листи отримували саме працівники, бо команда, яка засумнівалася у власниках, руйнує компанію зсередини.

Шість правил на випадок атаки

• Не сперечайтеся з анонімом. Кожен ваш коментар під дописом дає каналу новий привід і нове охоплення. Ваша аудиторія не там.
• Шукайте вигоду, але не чекайте відповіді. Тендер, переговори, конфлікт власників, розрив із партнером: майже кожна атака має мету. Навіть без імені замовника розуміння мети підказує, чого насправді боятися і в якому напрямку працювати.
• Почніть із власної команди. Працівники мають дізнатися вашу позицію від вас, і раніше, ніж від друзів у месенджерах. Вони ваш найпереконливіший голос.
• Говоріть фактами і своїми каналами. Спокійна, конкретна позиція на власних майданчиках і в редакційних медіа працює краще за гучне спростування. Документи, цифри, імена: усе, чого бракує анонімам. Водночас не намагайтеся охопити всі медіа одразу.
• Фіксуйте все. Скриншоти, посилання, дати. Ці матеріали знадобляться і для заяви до поліції, і тоді, коли атака повториться.
• Кіберполіція: звертатися? Так, але… Це одне з найчастіших питань. Самостійно знайти замовника анонімної атаки майже неможливо. З кіберполіцією і правильно зібраними доказами шанси зростають, але лишаються невеликими. І все ж заяву варто подавати: для анонімних замовників, особливо посеред триваючої кампанії, сам факт, що ними почали займатися правоохоронці, є відчутним тиском. Житомирська ботоферма показала, що такі схеми таки знаходять. Головне подати заяву правильно, щоб звернення до поліції не стало новим приводом для дописів про вас.

Не плата, а ризик

Головне правило спрацьовує ще до атаки: заздалегідь визначте, хто в компанії говорить від її імені, підготуйте базову позицію на випадок типових звинувачень і налаштуйте моніторинг згадок. Компанія, яка дізнається про атаку з Telegram, уже запізнилася.

Анонімні канали в Україні найближчим часом нікуди не зникнуть, і законодавство їх не наздожене. Тому інформаційну атаку варто сприймати не як «плату за підприємництво», а як звичайний операційний ризик, поряд із пожежею, кібератакою чи перебоями зі світлом.

До пожежі бізнес готується заздалегідь: вогнегасники, план евакуації, страховка. До атаки на репутацію готуватися так само. Житомир невелике місто, де репутація передається з вуст у вуста швидше, ніж у мегаполісі. Тут один вдалий фейк може коштувати бізнесу більше, ніж будь-де. Ті, хто має план, переживають атаку за тиждень. Ті, хто імпровізує, розплачуються за неї роками.

Про автора

Ален Бобров, консультант зі стратегічних і кризових комунікацій, засновник Bobrov Communications. Працював на ТСН (1+1), керував комунікаціями в МВС, Мін’юсті та офісі Віцепрем’єрки. Автор Telegram-бота «Як це прочитають» (@stratcommsbot), який показує, як заяву компанії сприймуть п’ять різних аудиторій ще до публікації.