24 вересня 2021, 17:37 Житомир: °C
Владимир Гребёнкин
Владимир Гребёнкин, Social media & Digital PR-specialist, columnist, SMM coach

Cтежте за «знаками»
Зараз розкажу вам про нещодавню сніжну стихію, але не так, як усі. Я не стояв у сніжних заметах, не діставався героїчно декілька годин додому – зі мною трапилася інша історія.

У суботу я запланував поїхати до батьків у Житомир. Думку не змінив, коли вийшовши із під’їзду і не побачив тротуару, яким йшов іще вчора. Настирливо попрямував дещо розчищеною проїжджою частиною до метра. Мав намір доїхати до станції Житомирська – думав, що трасу чистили, тож звідси легше буде поїхати.

Це сталося на перегоні між станціями Вокзальна й Політехнічний інститут. «Постріл», «вспышка справа», засмерділо горілим, згасло світло, у вагон потягнуло дим. У тунелі простояли здається хвилини дві. Потім якось доїхали до Політеху й рух поїздів на всій червоній гілці зупинився. Хтось (або щось) мені однозначно натякнув – їхати не треба.

Меседж я зрозумів і, як тільки відновили рух поїздів, повернув назад. Але чи то жага пригод, чи то самовпевненість, змусили вийти на наступній же станції й спробувати поїхати з автостанції біля залізничного вокзалу. Порожні платформи остаточно мене переконали.

Між іншим мав дослухатися іще до першого «знаку»: у п’ятницю телефонувала мама й радила не їхати «бо тут таке робиться»…

Пізніше я дізнався про те, як дехто по шість годин діставався додому, як водії кидали автівки на проспекті Перемоги, про транспортний колапс у житомирському, чернігівському, сумському напрямках…

Я вірю, що Всесвіт дружній до нас й усіляко намагається допомогти нам, надсилає різноманітні «знаки». Маємо лише навчитися їх «читати» і буде краще. Відчуваю, як комусь уже свербить у коментарях сказати: «дурниці це все!» і назвати мене ідіотом. Ясна річ, відмахнутися комфортніше. З іншого боку нам так часто казали «свиня», що власне залишається тільки рохкати. Проте, мабуть, ви помітили, що останнім часом сумніву піддається навіть теорія Дарвіна, котру у школі все ще подають як беззаперечну аксіому походження людини.

Спробуйте вийти за рамки, повернути гранчак й подивитися через інші грані, наприклад, на інтуїцію. Між іншим, ми даремно нехтуємо цим корисним інструментом нашої підсвідомості. На сторінках ділової літератури я все частіше бачу тексти про те, що інтуїція відіграє чималу роль у прийнятті рішень при побудові й розвитку бізнесу.