24 вересня 2021, 19:07 Житомир: °C
Владимир Гребёнкин
Владимир Гребёнкин, Social media & Digital PR-specialist, columnist, SMM coach

Україна понад усе, бо в нас іншої нема
Після роботи пішов на Майдан - неймовірна атмосфера! Тусуються добрі, цілеспрямовані люди.

Смішать ці прикольні барикади з елементів невстановленої йольки, лавок, ментівських згорож - як у дитинстві халабуди :)

Відчуваю гордість за людей, які несуть мішки з теплими речами у бік будинку профспілок, які виносять з вагону метро на станції Майдан Незалежності з десяток новеньких матраців - упевнений, понесуть туди ж.

Радію майже відсутності політичних прапорів й великій кількості українських прапорів: на людях, у руках людей, які не розлучаються із ними навіть розраховуючись у ресторації на касі.

Посміхаюся про себе молодикові, який клеїться-знайомиться із дівчатами на роздачі у цій же ресторації :) Уважно невимушено підслуховую розмову дівчини й двох хлопців, які говорять про те, що детальніше вивчати політиків перед тим, як їх обирати - на роботу ж, мовляв, коли влаштовуєшся твій психотип вивчають тестами, вконтактік-профіль дивляться, навіть за астрологічним гороскопом пробивають, якою ти є людиною... а й справді - щось у цій думці є.

Приємно, що після цього Майдану червоно-чорний прапор, із яким ішли за Україну козаки й вояки УПА, перестане асоціюватися тільки із ними і буде символізувати новонароджену українську націю. Так думаю, бо у метро, на ескалаторі, лунають гасла, не повязані з певною особою чи політсилою, - "Слава Україні! Героям слава!", "Україна - понад усе" (теж предки так казали), "Разом - і до кінця". І ці гасла повторюють не тільки молоді люди, а й літні люди.

Останніми днями мозок не залишають слова пісні Ротару (особливо останній рядок):

Одну калину за вікном
Одну родину за столом
Одну стежину щоб додому йшла сама
Одну любов на все життя
Одну журбу – до забуття
І Україну, бо в нас іншої нема

Радію, що на бекфоні прямого включення журналістки плюсів молодики співають гімн України... Радію, що деякі журналісти почали швидше переходити на бік добра, що чиновники, посли, консули, депутати заявляють свою позицію й сміливо обирають точку неповернення. Що українці вже мудрі, бо не ведуться на провокації. Що прогресивне людство Росії починає доносити правду своїм зашореним співгромадянам.

Про політиків-опозиціонерів хочу промовчати. Бо "або добре, або нічого".

Я в захваті! Дякую, що я живу саме в цей час! Дякую, що я був на Майдані у 2004 році, і що я є на Майдані-2013!

Все вже добре, буде краще! Ми всі стали іншими, країна стала іншою - подякував за це.

Героям слава!

Світлина https://fbcdn-sphotos-e-a.akamaihd.net/hphotos-ak-ash3/1474500_661790647174922_1950324133_n.jpg