29 травня 2020, 16:35 Житомир: °C
Валерій Івановський
Головний редатор газети "Сільське життя", магістр державного управління, політолог, письменник, голова Житомирської громадської організації "Влада - народу!"

Ліщин: як використати 1 млн. 700 тис. гривень?
Ліщин: як використати 1 млн. 700 тис. гривень? ФОТОНещодавно, в ході робочої поїздки по Житомирському району, нам з депутатом Житомирської районної ради Василем Стахом довелося завітати й до древнього Ліщина. Відвідали Будинок культури, який очолює О.Шиманська — після того, як після 40-річного керування ним Т.Тернопольська пішла на заслужений відпочинок, оновлену бібліотеку, де господарює наша постійна дописувачка С.Панченко, поспілкувалися з керівником флагмана аграрного виробництва району СТОВ “Ліщинське” О.Мазуром, а найдовше чаювали у Ліщинського сільського голови Г.Бочковської, з якою відбулася відверта розмова про стан справ у місцевій сільраді та найближчу перспективу. Ось що розповіла очільниця місцевої громади.
 
- Галино Михайлівно, чим вам, як сільському голові, запам'ятався 2015 рік, що вдалося зробити?
 
- Я вважаю, що найбільше, що вдалося нам зробити минулого року — продовження реконструкції дитячого садка “Ластівка” і зокрема перевід його опалення з газу на тверде паливо. Ми на цьому маємо значні заощадження і теплі приміщення.
 
Якщо до цього у зимові місяці нам щомісячно доводилося платити по 30 тисяч гривень за спожитий газ, то нині з сільського бюджету виписано дров на 20 тис. грн. і ми їх ще не випалили. Навіть з оплатою праці чотирьох кочегарів, які самі ріжуть та рубають дрова, це значна економія коштів для нашого бюджету і ці кошти можемо направляти на вирішення інших проблем.
 
У тому ж дитсадку повністю замінено вікна, внутрішню тепломережу, підвідну теплотрасу. І взагалі, що стосується дитсадка, то варто відзначити велику допомогу, яку надав наш земляк депутат райради В.Загладько, зокрема, у виготовленні проекту. У реконструкції дитсадка нам допомогли СТОВ “Ліщинське” (кер. О.Мазур), яке закупило й 40 постільних комплектів, депутат облради О.Білецький, ПАТ “Житомирський комбінат силікатних виробів”, районний та сільський бюджети.
 
Там у нас перший поверх обладнаний повністю, працюють дві групи дітей, але довести ремонт й другого поверху нам конче необхідно, бо у нас 106 дітей дошкільного віку і їхні батьки дуже хочуть, щоб дітки відвідували цей заклад, який колись був споруджений на кошти колгоспу і досі є окрасою села та має вигляд одного з найкращих в районі. Тому ми намагатимемося до 1 вересня відкрити ще хоча б одну групу.
 
На ремонт другого поверху нам потрібно ще до мільйона гривень. Сподіваюся, що нам вдасться найближчим часом домогтися виділення коштів з районного бюджету на цю потребу. Плануємо накрити дитсадок й шатовим дахом.
 
А взагалі, нам вдається забезпечити “Ластівку” опаленням, освітленням, триразовим харчуванням дітей, батьківська плата при цьому становить 40% від фактичної вартості харчування.
 
Важливою справою можна назвати і те, що ми взяли на баланс сільради чотири сверловини, які, через дефіцит води у криницях, забезпечують Ліщин та Тарасівку водою. Їх почищено і проведено капітальний ремонт. 
 
Проблема з водопостачанням нашого села існує здавна. Щоб її вирішити, колишній колгосп “Здобуток Жовтня” у 1975 році збудував водопровідну мережу, яку ми використовуємо й досі. Але вже пройшло багато часу, ця мережа постійно потребує ремонту, а проектна документація, на жаль, втрачена і тепер важко визначатися, де проводити відновлювальні роботи. Наприклад, водогін, що йде до школи десь прорвало, і тепер важко визначити — де?
Будемо вирішувати й це питання. Скоріш за все, будемо будувати окрему гілку водогону до школи.
 
Цього року нам потрібно поремонтувати дороги (бо у 2015 році лише СТОВ “Ліщинське” зробило ямковий ремонт вул. Рад), на що з сільського бюджету виділено 600 тис. грн. Днями ми з депутатами сільради маємо проїхати нашими вулицями і визначити, де це потрібно зробити в пешу чергу.
 
Вже комісія обстежила наш Будинок культури, де потрібно зробити ремонт фасаду, а також внутрішнього приміщення, де вхід до бібліотеки. До речі, минулого року нам вдалося за рахунок благодійників зробити поточний ремонт великої читацької зали бібліотеки, яка зараз має сучасний вигляд. Тут зараз йде оформлення кімнати бойової та трудової слави Ліщина та Тарасівки.
 
Також, згідно Програми соціально-економічного розвитку, затвердженого на сесії сільради, у нас заплановано провести ремонти мосту між вул. Ставецької та Пухтаєвича, Братської могили та постамента у с. Тарасівка, ритуального майданчика на кладовищі (Тулин), цокольної огорожі вул. Рад, Л.Українки, водопровідної мережі у Ліщині, провести грейдерування вул. Косіора, Приберегової, освітлення вулиць Рад, Шкільна, Головачова, Л.Українки - згідно проектної документації (тут нам фінансову допомогу має намір надати СТОВ “Ліщинське”), вивчити питання ремонту моста у с. Ліщин (там, скоріш за все, потрібно зрізати чотири дерева, коріння яких є причиною руйнації моста), організувати вивезення сміття тощо.
 
Як відомо, цього року центральна влада скинула на місцеві бюджети видатки на харчування дітей у закладах освіти, а тому ми змушені виділити на ці цілі 50 тисяч гривень. 
 
У школі плануємо обладнати внутрішній туалет і для учнів старших класів.
 
- Скільки у вас обрано депутатів сільської ради?
 
- Чотирнадцять. У нас працюють постійні комісії: бюджетна, яку очолює О.Шиманська, земельна — на чолі з В.Пакляченком. Всі депутати активно працюють над вирішенням актуальних питань розвитку села, у нас налагоджена тісна співпраця.
 
- Як у вас з культурним життям?
 
- Працівники Будинку культури (дир. О.Шиманська), оновлена бібліотека (бібл. С.Панченко), школа (дир. В.Захаренко) вносять найбільший внесок у розвиток культурного та духовного життя жителів нашої сільради.
 
Якщо згадати 2015 рік, то запам'яталися Новорічний бал-маскарад, заходи щодо загиблих у Великій Вітчизняній війні, вшанування героїв Небесної сотні, свято Івана Купала, День незалежності тощо. Для молоді у нас працює тренажерний зал, проводяться дискотеки.
 
У сільській бібліотеці у нас працює Інтернет, яким користуються наші мешканці, а учні та молодь пізнають світ та спілкуються електронною поштою. Там також працює гурток вишивання нитками та бісером, який проводить колишній секретар сільради Ю. Майковець. Сільрада постійно виділяє кошти на придбання нових книг, передплату періодичних видань, в тому числі й районної газети “Сільське життя”, яка минулого року відзначила своє 75-річчя і продовжує сучасний літопис Житомирського району.
 
- Галино Михайлівно, а як Ліщинська сільрада працює над соціальним захистом населення?
 
- Минулого року у нас одержали матеріальну допомогу 35 чол.- 34 800 грн., з них: 5 чол. - (по 1000 грн.) учасники АТО, 2 чоловіки отримали підтримку через пожежі - 5500 грн., а на лікування 28 чоловік витрачено — 24 300 грн.
 
Крім того, на День Перемоги було організовано привітання ветеранів війни з врученням подарунків від приватних підприємців та продуктових наборів від СТОВ „Ліщинське".
 
З місцевого бюджету перераховуються кошти за інвалідів по зору І-ІІ гр. за користування природнім газом та електроенергією - 2036,23 грн. 24 одиноких громадян знаходяться на обслуговуванні працівників територіального центру по обслуговуванню одиноких непрацездатних громадян. На день людей похилого віку всім одиноким громадянам від СТОВ «Ліщинське» було надано допомогу продуктами харчування, а до Дня інвалідів 33 інваліди одержали матеріальну допомогу від сільської ради. Сільською радою виплачуються кошти на продукти харчування сім'ям, що потерпіли від аварії на Чорнобильській АЕС. 
 
Вирішуємо ми й інші питання по мірі необхідності.
 
Працюють магазини приватних підприємців, які є активними учасниками співфінансування урочистостей та подій, які проводяться на території сільської ради - це С.Лозан, О.Малярчук, Д.Жуковець, С.Ковалюк.
 
Працює на території сільської ради поштове відділення, яке обслуговують 4 працівники, вони розносять періодичні видання, пенсії, надають послуги роздрібною торгівлею товарів. Сільське населення забезпечені: наданням транспортними послугами, 12 рейсів обслуговує населення перевезенням з м.Житомира до с.Ліщин.
 
Ось чим, якщо назвати основне, живе Ліщинська сільрада.
 
- До речі, протягом останнього року нинішні “реформатори” докладають чимало зусиль, щоб Ліщинська сільська рада зникла з мапи історії нашого району — шляхом “добровільно-примусового” об'єднання територіальних громад. Зокрема, Ліщин та Тарасівку, за їхніми планами, хочуть приєднати до громад з центрами у Новогуйвинському чи Станишівці. Яке ваше ставлення до цього?
 
- Я особисто, депутати нашої сільради та мешканці сіл проти такої “реформи”. Вона належним чином не підготовлена і не є актуальною. Українському селу потрібна справжня бюджетна децентралізація, а також економічні реформи, в результаті яких мають створюватися нові сільгосппідприємства, які б наповнювали сільський бюджет та вирішували вкрай складне питання із зайнятістю селян.
 
Я пам'ятаю, наприклад, коли на нашій вулиці було 55 корів, а зараз — лише п'ять! Не говорячи вже про колишні колгоспні стада, коли в одному колгоспі поголів'я було більше, ніж зараз у цілому районі. І це на нашому Поліссі, де природа створила ідеальні умови для утримання корів. Куди далі?
 
- Абсолютно тут з вами згоден. Проте навряд чи ці реформи найближчим часом дійдуть ло українського села. Нинішні можновладці, судячи за реальними діями, роблять все, щоб знищити наше село, а не відродити його. А чи є ще якісь можливості збільшити ваш бюджет?
 
- Звичайно, є. Наприклад, коли Житомирському заводу силікатних виробів районною радою виділялася земля на території нашої громади для видобутку піску, то я просила встановити 7-відсоткову орендну ставку сплати до нашого бюджету, але депутати райради проголосували чомусь лише за 3%. Гадаю, що тут у нас є резерв. Нам потрібно домагатися збільшення цієї відсоткової ставки. Я знаю, що наш депутат райради В.Загладько зробив відповідний запит. Хочеться, щоб це питання вирішилося якомога скоріше.
 
Існує проблема й з використанням коштів сільського бюджету. Зокрема, стаття 209 Земельного кодексу України значно обмежує перелік напрямків використання коштів, які надходять на спеціальні рахунки відповідних місцевих рад у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Через це у нас у сільському бюджеті лежить “мертвим вантажем” 1 мільйон 700 тисяч гривень. Зараз хоча б надали право нам розміщати ці кошти на депозиті в банку, через що матимемо ще одне джерело наповнення бюджету від отримання депозитних відсотків і витрачатимемо їх на потреби громади.
 
Проте це питання потребує кардинального вирішення. Я зверталася з цього приводу до міністерства. Знаю, що народний депутат України Віктор Развадовський розробив та зареєстрував у ВРУ проект закону, яким пропонується надання органам місцевого самоврядування права використовувати зазначені кошти на виготовлення: генеральних планів населених пунктів та містобудівної документації та дозволів на введення земельних ділянок у межі села. Я вважаю, що тут права сільрад мають бути значно розширені.