29 травня 2020, 17:26 Житомир: °C
Валерій Івановський
Головний редатор газети "Сільське життя", магістр державного управління, політолог, письменник, голова Житомирської громадської організації "Влада - народу!"

Про Станишівську "резервацію": куди вітер, туди й «флюгер»
Нещодавно в обласній раді під керівництвом першого заступника голови обласної ради Володимира Ширми відбулося засідання робочої групи щодо вивчення питання формування Станишівської сільської об'єднаної територіальної громади.
 
Відкриваючи засідання, Володимир Ширма наголосив, що це засідання - організаційне, на якому буде розглянуто ситуацію щодо об'єднання громад, після чого буде прийнято відповідне рішення, яке носить рекомендаційний характер.
 
Детальну інформацію про процес формування об'єднаної громади надав членам робочої групи фахівець з питань децентралізації Петро Рудницький. 
За його словами, жителі більшості навколишніх сіл не заперечують про створення ОТГ з центром у с. Станишівка, і на сесіях сільрад вже прийняті відповідні рішення. У той же час, для того, щоб об'єднана громада була спроможною, її центр повинен мати розвинену соціально-економічну інфраструктуру, а с. Станишівка на жаль на сьогодні цьому критерію не відповідає.
 
Члени робочої групи висловили пропозиції про створення об'єднаної територіальної громади з центром у смт Новогуйвинське, оскільки ця територіальна одиниця має більшу кількість населення, розвинену інфраструктуру, економічно-активні підприємства, військову частину тощо, і така новостворена територіальна громада матиме всі шанси бути успішною. Також розглядається варіант створення двох ОТГ з відповідними центрами.
 
За результатами засідання робочої групи прийнято рішення здійснити робочу поїздку до с. Станишівка та смт Новогуйвинське, аби вже на місці порівняти та визначити, який з цих населених пунктів більш спроможний стати центром ОТГ, і вже на наступному засіданні робочої групи прийняти остаточне рішення про внесення змін до перспективного плану.
 
х х х х х
 
З цього приводу редакція газети "Сільське життя" звертає увагу громадськості на шахрайстві, яке використовує обласна влада під час створення "резервації" з центром у Станишівці чи то в Новогуйвинському.
 
По-перше, все робиться тишком-нишком. Пресу заздалегідь про «сходняки» цих «штабів» по знищенню українського села ніхто не повідомляє. І, судячи, з фотознімків на сайті облради, на тому збіговиську не було нікого й з сільських голів. Долю мешканців десятків сіл Житомирського району вирішували: голова Житомирської райради С.Крутій, голова РДА С.Микитюк, Новогуйвинський селищний голова З.Гончаренко, радник С.Крутія депутат райради Я.Рєбдєв. 
 
Цікаво, що ініціатор створення «громади» з центром у Станишівці сільський голова Ю.Матвійчук, як тільки почалася ця колотнеча ... пішов у відпустку. Складається враження, що він підірвав «міну уповільненої дії» щодо знищення Житомирського району, а потім віддав «карти в руки» замовникам цієї афери - обласній владі.
 
Ось така у «шоколадної» влади демократія та врахування думки народу.
 
По-друге, сумнозвісний пан Рудницький - відомий фальсифікатор, за безпосередньої участі якого, з грубим порушенням законодавства, була створена Тетерівська «резервація», знову починає дурити громадськість. Він чудово знає, що частина сільських голів ліщинського напрямку, зрадивши свої громади в обмін на посади (в тому числі й для родичів) в правлінні «резервації», домоглися прийняття рішення про її створення з центром саме у Станишівці. Але вони не є дійсними, бо всі рішення передбачають створення цієї громади разом з Левківською сільрадою, проте вона відмовилася від цього об'єднання. Тому увесь процес створення Станишівської «резервації» потрібно починати знову - в іншому складі.
 
По-третє, людей на місцях мерзотники при владі ставлять перед дилемою: приєднуйтеся або приєднаємо силоміць. Це -відверта брехня та шахрайство. Бо, згідно закону, ніхто не може нікуди приєднати громаду без її згоди.
 
І ці факти пан Рудницький і вся "зондеркоманда" по знищенню поліського села  свідомо замовчують, бо відпрацьовують своїх «30 срібляників» саме за це.
 
Ось так «плете хармани» про перенесення адмінцентру зі Станишівки до Новогуйвинського нинішній «працівник за контрактом» облради, колишній секретар з ідеології Житомирського міського комітету Комуністичної партії України П. Рудницький. Колись цей пан-товариш «молов» про ідеологічне підгрунтя радянського села і колгоспного ладу, а зараз - зовсім протилежне.
Минулого року він пропонував, щоб центр був саме у Станишівці. Нині позиція керівництва змінилася. Відчувши, куди «дме вітер», змінив свою «локшину» й «флюгер»... Вміння підлаштовуватися під будь-яку владу - це вже природній «дар». Саме такі «шоколадникам» й потрібні...

Фото з сайту Житомирської облради. 

 

Про «резервації»: об’єднані та безправні

 

У нових об’єднаних територіальних громадах починають з’являтися конфлікти по лінії центральна громада та приєднані до неї периферійні села.

 

Ці конфліктні ситуації були цілком прогнозовані, і експерти, і прості сільські мешканці  на старті реформи місцевого самоврядування озвучували побоювання щодо можливих проявів  дискримінації в об’єднаних громадах. Дискримінація, на їх думку, полягатиме в тому, що всі ресурси об’єднаної громади будуть використовуватись на розвиток та посилення її центру, а інші так і залишаться депресивними і нерозвиненими.

 

Однак, за початковим задумом, реформа місцевого самоврядування мала стати спасінням від деградації та руйнування маленького українського села.

 

Ідея полягала в тому, що малі громади входять в одну – самодостатню –  на чолі з сильним центром. Вони об’єднують всі свої ресурси (земельні, фінансові, людські) для досягнення спільної мети – забезпечення добробуту та процвітання усіх мешканців.

 

Такі посилені громади мають взяти відповідальність за своє життя у власні руки та не будуть безкінечно чекати допомоги із району, області, столиці.

 

Показова об’єднана територіальна громада має виглядати наступним чином – в адміністративному центрі будуть розміщені всі соціально важливі установи: школи, лікарні, пожежна частина, правоохоронні органи. Центр та інші суб’єкти об’єднання з’єднують відремонтовані дороги, по яким діти із маленьких сіл будуть їздити в добре оснащені школи та дитячі садки. Карета швидкої допомоги зможе дістатись до пацієнта із самого віддаленого села за 20 хвилин. Пожежники та поліцейські з центру оперативно з’являтимуться на місці події. Новенький, спеціально створений ЦНАП надаватиме адміністративні послуги мешканцям громади.

 

Але в реальності все виглядає не так, як на схемах Мінрегіону.

 

Наприклад, сільська рада Розквітівської об’єднаної громади Одеської області замість того, щоб в першу чергу відремонтувати вщент розбиту дорогу між центральним селом Розквіт і приєднаним до нього селом Анатоліївка, стелить новенький асфальт під сільською радою с. Розквіт. Якби місцева рада провела консультації із мешканцями всіх сіл, вона би точно виявила більш нагальні проблеми, які потребують вкладення коштів.

 

Ситуація в Розквітівській громаді не є унікальною. Схожі проблеми існують і в поки що єдиній об’єднаній громаді Миколаївської області – Куцурубській. Староста приєднаних до Куцуруб сіл Іванівка, Покровка, Яселки Оксана Яковенко вважає, що малі громади у великих об’єднаннях фактично безправні. Представниками їх інтересів в сільській раді є лише пара депутатів та староста. Але, за її словами, мінімальні повноваження старости не дають їй можливості впливати на рішення місцевої ради.

 

Староста наразі не має необхідної матеріально-технічної бази та ресурсів для ефективної роботи. В законодавстві не існує механізмів блокування старостою рішень ради, які протирічать  інтересам його села.

 

Із представниками громад погоджуються і експерти. На думку Андрія Крупника, заступника голови  Асоціації сприяння самоорганізації населення: «На законодавчому рівні старости, що покликані представляти інтереси периферійних сіл, не наділені достатніми повноваженнями для впливу на порядок денний місцевої ради. Тому, потрібно Статутом територіальної громади та Положенням про старосту наділити його цими повноваженнями. Важливо також, щоб самі мешканці долучались до вирішення проблем власного села за допомогою створення органів самоорганізації, проведення загальних зборів, громадських слухань».

 

Експерти Асоціації зробили аналіз умов, в яких зараз опинилися периферійні населені пункти об’єднаних громад Півдня України. І зробили висновок, що вони потребують захисту, оскільки реформа не убезпечує від ігнорування їх інтересів центром. В деяких об’єднаних громадах відносини «центр – периферія» – це рух в односторонньому напрямку: периферія віддає ресурси, повноваження, ставлячи себе в залежність від волі центру, який, в свою чергу, використовує спільні ресурси на забезпечення власного благоустрою та комфортного життя.