19 вересня 2019, 07:39 Житомир: °C
Юрій Малашевич
Депутат Черняхівської районної ради

2 квітня день народження одного з самих видатних керівників Житомирського драмтеатру

        50 років тому в 1966 році сталася визначна подія – споруджено нове приміщення Житомирський музично-драматичного театру імені Івана Кочерги із великою і малою глядацькими залами, репетиційними і службовими приміщеннями. А в 1981 році до святкування 100-літнього ювілею українського драматурга Івана Кочерги постановою Ради міністрів УРСР театру присвоєно його ім’я.

    Згадуючи історію Житомирського театру, насамперед, потрібно сказати про так званий «золотий час» цього культурного закладу – період коли театр очолював  талановитий керівник, майстер сцени  Віталій Павлович Толок

       Віталій Павлович народився  2 квітня 1930 в м. Каневі, український режисер. З 1981 року народний артист УРСР.

    В 1955 році закінчив навчання в Київському інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого. Працював режисером Черкаського — в 1955–1959 роках, Рівненського — 1959-60, Вінницького — 1960–1969 музичних драматичних театрів. Здобутки нинішнього Житомирського театру пов’язані нерозривно з іменами визначних постатей, які працювали у театрі. Так з 1960 по 1963 роки театр очолює Заслужений артист. УРСР М. Станіславський. Понад 10 років, починаючи з 1959 року режисером працює А. Кановський.  А з 1969 — головним  режисером Житомирського українського музично- драматичного театру ім. І. Кочерги стає Толок.

       Більше 20 років — з 1969 по 1990 рік коли він  керував Житомирським музично-драматичним театром  відбулось чи неайбільше творче піднесення розвитку тетатру,  це був  безумовно надзвичайно плідний та яскравий період.

     У 1982 році головний режисер Житомирського театру Віталій Толок запросив  в Житомир працювати  в тетарі тоді ще випускника Олександра Шкарупу. Сюди він приїхав у 1983 році, грав у новорічній казці. Як відомо ось нещодавно Олександр Шкарупа став заслуженим артистом і  безумовно вагома заслуга в цьому належить саме Віталію Павловичу Толоку.