У 2014 році на території України було зафіксовано майже тисячу порушень свободи слова, найгіршими місяцями стали березень та травень. Більшість порушень зафіксовано на Сході та в Криму, у Житомирській області зафіксовано 11 випадків порушення свободи слова.
Такими є дані щорічного дослідження Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».
Загальна кількість порушень свободи слова у 2014 році склала 977 випадків, що вдвічі перевищує показники 2013 року (496 випадків), і втричі – 2012 (324 випадки). Напади стали категорією, у якій зафіксовано найбільше порушень (285 випадків, у 2013 – 97). Зокрема, згідно даних ІМІ, пік нападів на журналістів припав на січень та лютий 2014 року, коли було побито відповідно 82 та 70 журналістів.
«Окрім росту числа нападів на журналістів у зв’язку з їхньою роботою, ми також відмітили певну еволюцію насилля щодо журналістів у 2014 році, — заявила виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. — Ніколи раніше ми не стикалися із викраденнями журналістів незаконними збройними формуваннями, ніколи раніше не було внутрішніх переселенців-журналістів, які змушені були покинути свої місця проживання у зв’язку з професійною діяльністю».
Пік викрадень журналістів припав на квітень, коли у полоні побували 20 журналістів, усі – в Донецькій області. Загалом протягом року у полоні побували 76 журналістів. Досі перебувають у полоні сепаратистів «ЛНР» луганський журналіст Сергій Сакадинський, та харківський журналіст Роман Черемський, які були захоплені у серпні 2014 року.
У 2014 році такі міжнародні організації, як «Репортери без кордонів» та «Комітет по захисту журналістів» включили Україну у трійку країн світу, що є найбільш небезпечними для журналістів (після Сирії та Палестини). Протягом року, на території України загинуло 7 журналістів, з них один – під час подій на Майдані, і 6 – у зоні АТО. Дані ІМІ об’єктивно свідчать, що убивства журналістів та ріст фізичної агресії пов’язані із двома ключовими факторами – подіями на Майдані, та згодом — російською агресією і воєнними діями на території України.
Не дивлячись на ріст загроз, в країні лишилася актуальною проблема безкарності. «У 2014 році, попри прихід нової влади, ми так і не побачили активних розслідувань нападів на журналістів або покарання агресорів. На жаль, безкарність лишилася практично на рівні минулого року. У той же час, у 2014 році сталося багато випадків, за які держава Україна не може нести відповідальності, оскільки вона не контролює частину своєї території», — заявив медіа-юрист ІМІ Роман Головенко.
Кількість випадків цензури у 2014 вдвічі перевищила показник 2013 року (134 у 2014 порівняно із 62 у 2013). Пік випадків цензури припав на травень (38) та червень (28) – і був пов'язаний із відключенням українських телеканалів на Сході країни.
Протягом року також сталося 63 напади на офіси редакцій, що майже у вісім (!) разів більше ніж у 2013 році (8). Пік нападів припав на травень, і був пов'язаний з погромами редакцій місцевих видань у Донецькій та Луганській областях. Нападники з бітами громили офіси місцевих ЗМІ за відмову співпрацювати із сепаратистами.
Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за наступними категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск, та кібер-злочини проти ЗМІ і журналістів. До щомісячного звіту включаються лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю.
