У 2016 громадські активісти, які займаються моніторингом дотримання прав лесбійок, геїв, бісексуалів і трансгендерів, зафіксували 11 випадків порушень прав ЛГБТ на території Житомирської області.
Таку статистику озвучили представники правозахисного центру центру «Наш світ» під час круглого столу на тему «Протидія дискримінації та злочинам на ґрунті ненависті», який відбувся у Житомирі 6 жовтня.
Це не найгірший результат по Україні, проте, до прикладу, у Чернігові та області активісти впродовж минулого року виявили 2 випадки.
За інформацією правозахисників, найчастіше представники ЛГБТ спільноти потрапляють під словесні образи та приниження людської гідності, але нерідко страждають і від фізичного насильства.
«У травні 2015 року в Житомирі було вбивство нашого активіста. Після цього вбивства ми почали говорити про свої проблеми. Це вже не просто якісь словесні образи. Це вже важкі злочини. Ми почали співпрацювати з поліцією. У 2017 році мінімум 7 людей постраждали від доволі важких злочинів. Це і побиття, і шантаж, і грабіж. Жоден з цих людей не пішов у поліцію і не подав заяву, хоч ми й переконували. Коли ми почали виявляти причини, то з’ясували, що перша причина – недовіра до правоохоронців. Також люди просто стидаються звертатися», – розповідає активіст моніторингової мережі у Житомирі Максим Бичинський.
Під час круглого столу згадали і про два свіжі випадки насильства. Зокрема, про побиття ЛГБТ активіста у кінці грудня 2016 року в Коростишеві та ситуацію, що сталася у травні 2017 року в Малинському районі, коли чоловік побив жінку через те, що вона лесбійка.
«Люди звертаються в поліцію, а слідчі кажуть: тут немає складу злочину на ґрунті ненависті. Мовляв, це хуліганство чи раптова ворожнеча, але ненависті тут нема. І це при тому, що самі злочинці визнають, що це було на ґрунті ненависті», – обурюється Максим Бичинський.
Це, зокрема, пов’язано з недосконалістю українського законодавства, кажуть правозахисники. У Кримінальному кодексі України є низка статей, які передбачають більш суворе покарання за злочини, скоєні з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, але поняття «ненависть до людини через її сексуальну орієнтацію» у ККУ поки не зафіксовано.
Активіст розповідає: про складні стосунки з правоохоронцями можна говорити багато, але зараз ситуація покращилася у порівнянні з минулими роками.
«У Житомирі наша спільнота існує з 2009 року. Неофіційно ми почали збиратися значно раніше. З 2010 ми зареєстрували свою ЛГБТ спільноту у Житомирі, але з міліцією ми тоді не взаємодіяли. Наші люди боялися звертатися до тієї міліції. Але в 2012 році правоохоронці прийшли до нас самі. Були дуже неприємні випадки, коли сама міліція і шантажувала, і виманювала представників ЛГБТ на зустрічі та намагалася заарештувати за проституцію. Тоді від цих дій постраждало дуже багато людей. До мене зверталися люди і розповідали, що у них вимагали гроші, змушували підписувати папери про якусь співпрацю, щоб бути «шпіонами» у спільноті. Тоді я вже звернувся до правозахисників з центру «Наш світ» і ми змогли цю ситуацію залагодити, наскільки це було можливо на той момент. Але після того, як ми написали одну скаргу на дії міліції, все різко пішло на спад», – розповів чоловік.
Як повідомляв Житомир.info, в серпні 2015 року у Житомирі в рамках інформаційної кампанії «Вільні бо обізнані» проходила акція: люди в різних місцях центра міста стояли з табличками зі слоганом «Хочу бути вільним від дискримінації».
