„Терміново потрібно подзвонити! Благаю, подаруйте мобільний телефон!”
Саме такий підтекст прихований у більшості з прохань перехожих скористуватися вашим мобільним телефоном, а після того просто зникнути разом з ним у невідомому напрямку. Такі дії кваліфікуються правоохоронцями не інакше як шахрайство.
Слід зазначити, що крадіжка і шахрайство, якщо вони стосуються мобільних телефонів, дуже подібні і пов’язані між собою злочини. Вкрасти «мобілку» у її власника – справа нехитра. Особливо у людних місцях – будь то громадський транспорт, масові заходи або навіть звичайна черга у продовольчому магазині. Частіше за все „зоряним” для зловмисників є вечірній час, приблизно з 17 до 22 години, але й нерідко залишитись без мобільного можна і серед білого дня, ставши жертвою банального шахрайства.
Перш ніж звинувачувати зловмисників, давайте розглянемо свою поведінку, оскільки наша з вами власна недбалість – головна причина такого роду неприємностей. Як свідчить аналіз вже скоєних злочинів, зазвичай від „мобільних зловмисників” страждають три основні категорії громадян: школярі, особи у стані алкогольного сп’яніння, а також ті, хто з якихось причин знаходиться у неврівноваженому стані або у стані крайньої збудженості.
За словами оперуповноваженого управління карного розшуку УМВС України в Житомирській області В’ячеслава Висоцького, упродовж року на території Житомирщини зареєстровано 35 випадків заволодіння мобільними телефонами шахрайським шляхом. Найбільше від них потерпають обласний центр, Коростенський, Новоград-Волинський та Бердичівський райони. 24 злочини наразі працівникам міліції вдалося розкрити та повернути власникам видурений у них шахраями телефон.
Справді, вистачає неприємностей з „модними” школярами, яким батьки у рюкзак разом з бутербродом кладуть телефон, щоб завжди бути на зв’язку зі своїм чадом. Ну а яка ж дитина, нехтуючи суворими наказами батьків, не вихвалятиметься серед своїх однокашників новою іграшкою! А потім, дивись, і забуде її де-небудь під партою або в роздягальні. Ось тут і знайдеться той самий товариш, який обов’язково підбере „мобілку” і навіть не подумає про те, щоб повернути її власнику. Доля знайденого телефону, таким чином, визначена – або його залишити собі, або продати на найближчому базарі. Такі історії, як правило, закінчуються сльозами дитини і скандалами, які влаштовують її батьки в адміністрації школи.
Але часто-густо небезпека очікує на „мобільних” дітлахів поза школою. Після уроків по дорозі додому школярі не тільки не думають про те, щоб приховати телефон подалі від чужих очей, але й розмахують їм на різні боки, мовляв, хто ще не бачив – помилуйтеся моєю „мобілкою”! А бажаючих, слід зауважити, знаходиться достатньо. Далі – стандартна ситуація: до юного володаря мобільного телефону підходить такий собі «страждалець» і просить передзвонити, наприклад, своїй хворій матері або ж просто подивитись телефон, мовляв, у мене такий самий нещодавно вкрали, дай-но подивлюсь, можливо це мій. Ну як тут не повірити нещасному незнайомцю! Ось і віддає їм наївна юнь свої іграшки, так би мовити, задарма.
До речі, такі прикрі помилки трапляються не тільки з неповнолітніми, а й уже дорослими та, здавалося б, врівноваженими особами. Основною нашою помилкою залишається те, що ми чомусь довіряємо зовсім незнайомим людям, не помічаючи якоїсь неадекватної поведінки потенційного злодія, що опинився поруч, спокусившись на чужу річ, або ж заслуховуючись байками, що плетуть нам любителі легкої наживи, щоб видурити гроші, цінності або той самий мобільний телефон. А ще наші громадяни вміють залишати без нагляду на базарі сумки, в яких знаходяться телефони, і не закривати дверцята автомобілів, виставляючи при цьому напоказ «мобілки», що знаходяться в салоні. Подібні приклади можна наводити до безкінечності. На жаль.
А для того, щоб уберегтися від «мобільних зловмисників», будь то крадії чи шахраї, правоохоронці радять:
1. Будьте уважними у місцях масового скупчення людей: у громадському транспорті, на базарах, в магазинах тощо;
2. Не носіть телефони на модних шнурках, і не кладіть у зовнішні кишені.
3. По можливості не економте на чохлах для мобільних телефонів, не купуйте найдешевші. Переконайтесь, що защіпки в них достатньо міцні.
4. Не давайте на вулиці незнайомим людям дзвонити зі свого мобільного.
5. Запам’ятайте або запишіть усі дані свого телефону, у першу чергу – реєстраційний (i-mei) та безпосередній номери.
Якщо ж неприємність все-таки сталась, обов’язково заявіть у міліцію. Пам’ятайте, чим швидше ви це зробите, тим більше шансів у міліції знайти злочинця і повернути вам мобільний телефон.
Ольга НОМЕРЧУК, ВЗГ УМВС України в Житомирській області
