Відповідно до чинного вітчизняного законодавства (Указ Президента України №92/2002 від 2 лютого 2002 року) встановлено запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 3-х відсотків від визначеної у встановленому порядку вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Цю правову норму здебільшого і використовую орендарі, при укладанні договорів з орендодавцями, ігноруючи іншу вимогу даного нормативно-правового акту про поступове «збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря».
Більше того, нерідко орендарі проводять розрахунки за оренду земельних паїв натуроплатою, значно завищуючи вартість запропонованої орендодавцям сільгосппродукції. Такий стан речей справедливо не може влаштовувати власників земельних наділів, зданих в оренду. З іншого боку, він вигідний тим, хто їх винаймає, відтак, вони відмовляються вносити зміни до вже укладених довгострокових договорів про оренду землі.
Не бачачи іншого способу вирішити це проблемне питання, окрім удосконалення діючого законодавства, Віктор Развадовський через механізм депутатського звернення ініціював збільшення плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) з 3-х до 6-ти відсотків від їх вартості.
Микола КРИНИЧНИЙ
