Політика

Хто саботує бюджетну децентралізацію і чому

20 вересня 2016, 14:11

Ми живемо в час, коли позитивні новини не знаходять відгуку, бо війна забирає у нас не лише життя наших захисників та бюджеті кошти, але й успішність країни, на яку ми всі сподівалися після Євромайдану. Тим більш важливо не замовчувати те хороше, чого вдалося досягти попри важкі часи.

Децентралізація бюджетних коштів нібито далека від життя звичайних людей, а не чиновників. Втім, у 2016 році навіть у найдальших селах побачили початок змін.

Насамперед це ремонт доріг, який швидше треба назвати відновленням. Наприклад у Львівській області дорога з Червонограда до Радехова востаннє ремонтувалася 30 років тому. Тепер вона відновлюється новим сучасним дуже рівненьким асфальтом.

Дорога зі Старого Самбора до Турки серйозно відновлювалася в далекому 2009 році, з оказії приїзду Віктора Ющенка на Бойківські фестини, що традиційно відзначають у горах щороку. Але президент тоді прилетів на вертольоті і, кажуть тому, що частину коштів на ремонт дороги банально вкрали.

Тепер від Старого Самбора до Турки дорога за покриттям та облаштуванням майже нічим не відрізняється від доріг у сусідній Польщі.

Ситуація на Львівщині є типовою для багатьох областей. Місцеві бюджети вперше отримали можливість ремонтувати дороги власним коштом, але ще головніше, вони взагалі отримали гроші, яких у них ніколи не було.

Завдяки бюджетній децентралізації місто з оновленою назвою Дніпро тепер тримає на депозитах близько мільярду гривень. Ще більше вже було витрачено на ремонти доріг та соціальну сферу.

Мери скаржаться, що навіть не встигають освоювати величезні суми бюджетів, до яких не звикли, бо ніколи не мали. Раніше пересічний обласний центр при бюджеті у півмільярда гривень на рік, мав понад 90% так званих захищених статей: оплата роботи вчителів, місцевих служб, соціалки. Тих 10%, що залишалися, катастрофічно не вистачало ні для ремонту освітлення, ні для ремонту доріг.

Місто Полтава, що має багатющу історію й могло б приваблювати туристів, як лівобережний Львів, ще років п’ять тому щовечора майже повністю занурювалося у вогку пітьму. Не працювала не те, що підсвітка архітектурних пам’яток – грошей міського бюджету бракувало навіть на заміну лампочок для ліхтарів.

Нині Полтава приваблює вечірнім сяєвом історичного центру. Підсвічений не лише центральний «корпусний парк» і його будинки 19 сторіччя довкола,  але й не головні, а вибоїсті раніше дороги активно відновлюються.

Завдяки цьому Полтава все більш активно розвиває туризм.

Здавалося б, чи знайшлися в Україні люди, хто б виступав проти настільки разючих змін?

Як виявилось, опоненти не тільки були у Верховній Раді, але вони й активно саботували процес. Це висновок Комітету виборців України, який спеціально досліджував це питання прийняття децентралізаційних законів.

Як бачите, найменше децентралізацію підтримували Опозиційний Блок, Батьківщина та Радикальна партія Олега Ляшка.

Моніторинг проводився протягом останнього року, за який у парламенті було схвалено 12 законів. В основному вони зводилися до перерозподілу податків не на користь центру. В результаті фіскальної децентралізації, чиновники уряду втратили вплив за грошовими потоками, відповідно зменшилися втрати на відкати, а мерам міст тепер не потрібно оббивати пороги прохачами в Кабміні.

Прикро, що саботуючи децентралізаційні зміни, народні депутати двох майданівських партій фактично стали помічниками Опозиційного блоку. На мій погляд причини слід шукати в особистих мотивах ряду народних обранців та ослабленій партійній дисципліні.

Головною причиною прохолодного ставлення до децентралізації є банальні політичні ревнощі до президента. Петро Порошенко обстоював ідею переміщення ресурсів у розпорядження регіонів з першого дня свого президентства. Те, що ідея починає успішно втілюватися - є дошкульним для депутатів, що заявляють себе опозицією.

Атаки на децентралізацію існували завжди, але з успіхом бюджетної децентралізації вони навіть посилилися. Замість спільного використання результатів на користь людям, частина політиків бачить у кожній відремонтованій дорозі або школі загрозу відновлення рейтингу Порошенка.

Те, що Батьківщина та радикали частково все ж таки підтримали потрібні для країни зміни, свідчить, що прямої заборони партійного керівництва голосувати за децентралізацію, можливо і не було. Персональні мотиви тих, хто не голосував за, можуть зводитись до втрати контролю за грошовими потоками, що переміщаються з центру до регіонів.

До слова, децентралізація створює необхідність більш суворого контролю за витраченням додаткових сотень мільйонів а подекуди і мільярдів, які перейшли від уряду до великих міст. Можливо саме тому генеральна прокуратура, МВС та СБУ почали спільний комплексний трус корупціонерів вже другої великої області – Харківської.

Лише за один день 15 вересня в Харкові було проведено більше сотні обшуків у справі дерибану на підставних осіб 730 гектарів дорогої харківської землі. Харків має належати харків’янам, а не меру та його товаришу-депутату.

До слова, Харків – друге за чисельністю місто в країні, має величезні бюджетні можливості, реалізація яких на відміну від сусіднього Дніпра чи Полтави, є значно менш помітною.

Автор: Віктор Уколов

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі