Місто

Як житомирян лікуватимуть після медичної реформи

24 October 2016, 11:30

Спроби реформувати українську систему охорони здоров’я багато років не були успішними. Про необхідність змін говорять результати соціологічних досліджень.

Відповідно до соціологічного дослідження КМІС, жителі Житомирської області вважають, що медична сфера – у трійці найбільш корумпованих після судів та прокуратури.

Крім того, українці та громадські експерти сумніваються у ефективності фінансування медичної галузі, справедливості умов та оплати роботи медиків і у підсумку – в якості рівня надання медичних послуг.

Відповідно досліджень Світового Банку, рівень смертності серед дорослого населення в Україні вищий, ніж у її найближчих сусідів – Молдови і Білорусі. Крім того, він є одними з найвищих для чоловіків не лише в Європі, але й у світі.

У дослідженні йдеться, що відповідно до кількості лікарняних ліжок та ліжко-днів, інфраструктура охорони здоров’я є роздутою та налічує понад 300 000 лікарняних ліжок і 2 400 лікарень. А це майже вдвічі більше за аналогічні показники Іспанії – країни з майже однаковою кількістю населення.

У чому проблема

Аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!» проаналізували основні причини проблем медичної галузі: держава обіцяє пацієнтам безкоштовну медицину і кошти, які мала б витрачати на закупівлю медичних послуг для пацієнтів, витрачає на утримання мережі. Коштів небагато – 7,7 % від бюджету, майже 50 мільярдів гривень. Але витрачають їх, фінансуючи мережу медичних закладів, які часто не мають адекватної відвідуваності. Зрештою, і визначити правдиву відвідуваність і затребуваність конкретної лікарні, відділення, лікаря – неможливо. Причина – штучно накручена статистика.

Як наслідок, лікар отримує мізерну зарплату, не має достатньої мотивації якісно виконувати свою роботу, змушений шукати підробіток на стороні або очікувати подяк від пацієнтів.

Проблема недофінансування тягне за собою проблему відсутності кваліфікованих кадрів. Підтверджують це у Житомирській поліклініці ЦМЛ №2.

«Стикаєшся з тим, що не на всіх дільницях є сімейні лікарі. До нас приходять інтерни, які отримують зарплату – 1300 грн в місяць. Це людина, яка приїжджає після довготривалого навчання, маючи сім’ю з маленькою дитинкою, такий лікар має знімати житло, має подумати, як забезпечити сім’ю. Трапляється, що до нас приходять гарні розумні лікарі, їх швидко знаходять фармацевтичні компанії і переманюють до себе саме заробітною платою. Коли молодий лікар звільняється, бо не може прогодувати сім’ю, я не можу йому нічого сказати. Проблема є», - каже заступник головного лікаря амбулаторно-поліклінічної роботи КУ «ЦМЛ №2» Людмила Бондаренко.

Пацієнти теж не в кращій ситуації: вони платять не лише за ліки, але й за усе інше – від голки для аналізу крові до вартісного обстеження. Крім того, існують неформальні платежі за право бути записаним на прийом до фахівця не по місцю прописки.

Як реформа допоможе житомирянам

Що ж треба зробити, щоб задоволеними стали всі сторони?

«Реформу треба починати від лікарів «первинки» - це сімейні лікарі, або ж лікарі першого контакту. Вони мають виконувати три функції: радити, як не хворіти, виловлювати хворобу на перших етапах хвороби і скеровувати хворого до потрібного фахівця, якщо хвороба вже є», – зазначають аналітики інформаційної кампанії «Сильніші Разом!»

Реформа має відмінити географічний принцип, коли пацієнт йде до лікаря за географічною прив’язкою. Застосовується принцип «гроші за пацієнтом», від якої мають виграти як пацієнти, так і медики.

«Що нам зараз пропонує МОЗ, і як це буде відбуватися. З сімейним лікарем, з педіатром або з терапевтом кожна людина буде заключати договір на обслуговування на рік. Якщо я довіряю своєму лікарю, якщо я хочу у нього обслуговуватися, я заключаю з ним договір, і вже в залежності від того, скільки договорів буде укладено з сімейним лікарем, буде й оплата лікаря. Такі зміни зараз плануються в першу чергу. Це добре, тому що не буде суворої підлеглості, буде можливий вільний вибір лікаря», – розповідає начальник управління охорони здоров’я Житомирської міської ради Марія Місюрова.

Умови контракту між пацієнтом та лікарем стандартні. Пацієнт зобов’язаний проходити відповідні обстеження, виконувати вказівки лікаря. Лікар зобов’язаний внести пацієнта у єдиний електронний реєстр, ефективно його лікувати. При порушенні контракту лікар втрачає довіру пацієнта, якщо контракт розривається, лікар втрачає частку зарплати. Медичних закладів торкнеться автономізація. Вони залишаються і далі в комунальній чи державній власності, але держава платить за лікування конкретних хвороб тим лікарням і лікарям, у які прийшов конкретний пацієнт. Наразі у першому читанні прийнятий законопроект, у якому прописана часткова автономізація медичних закладів, що, на думку аналітиків інформаційної кампанії «Сильніші разом!», є першим кроком у напрямку цієї галузі.

«Ми чекаємо, коли на рівні Верховної Ради, на рівні комітетів будуть прийняті закони, які дозволять все ж провести автономізацію закладів. Коли лікарня буде надавати послугу, а національна агенція буде сплачувати за цю послугу, виграватиме пацієнт. Лікарня, яка якісніше надасть послугу, вона виграє. Виграє від цього і конкурентоспроможний лікар, який має своїх пацієнтів», – каже Марія Місюрова.

Нині у МОЗ переконані, що зможуть реалізувати реформи, на відміну від своїх попередників. Підтримують цей оптимізм і молоді медики, серед них - сімейний лікар поліклініки ЦМЛ №2 Олександр Косміна, який працює тут 4 роки.

«Я підтримую реформу. Все буде вирішуватися поступово. Потрібно буде заключати угоди – будемо заключати угоди. Думаю, населення буде нас підтримувати», – каже він. Але зазначає: аби реформи запрацювали, самі житомиряни мають взятися за своє здоров’я. З власної практики лікар розповідає, що часто пацієнти нехтують профілактичними медоглядами, а захворівши, не йдуть до лікаря, а займаються самолікуванням, яке може бути навіть більш шкідливим, ніж хвороба.

Рецепт здоров’я

Лікар безсилий, якщо пацієнт не докладає зусиль, щоб одужати. Житомирянка Соломія Остапчук на прикладі власних дітей доводить, що здоров’я – це щоденна робота. Займатися у басейні зі своїм новонародженим сином вона почала після того, як лікарі виявили у малюка патологію.

«У сина була дуже сильна скутість ніжок. Невропатолог нам сказав: «Швидше за все, в рік ваша дитина не піде, тому що у нього дуже сильно затиснуті ніжки, це така особливість цієї патології». Ми почали плавати, і в рік і тиждень ми за ручку прийшли до цього невропатолога, і він дуже здивувався», – розповідає Соломія.

Малюк не просто навчився ходити, але й почав самостійно плавати, чим дивує відвідувачів басейну. Вилікувавши недуг, батьки хлопчика не просто продовжили водити його на тренування, але й долучили до цієї справи свого молодшого сина – Тимофія, якому зараз 7 місяців.

«Звичайно зараз ми не встигаємо ходити по 6 разів на тиждень, займаємося по 4 рази. Молодший вже теж тримається на воді, у нас вже хороші з ним результати, йому все дається дуже легко, з 4 місяців він вже повзає», - каже Соломія.

Також мама відзначає, що завдяки регулярним заняттям її діти не хворіють на застуду.

«Ми загартовуємо дітей. Вдома прохолодно, в їхній кімнаті відкрите вікно і взимку і влітку. Хоч опалення зараз включили, ми слідкуємо за тим, щоб у кімнатах було прохолодно. У нас двоє дітей, і ми жодного разу не давали їм ніяких ліків. Я до лікаря звертаюся за будь-якої ситуації. Я за те, що фахівець подивиться, ніж я. Своїм дільничним педіатром я задоволена, але слідую принципу: довіряй, але перевіряй. Я воджу дітей до трьох лікарів, а потім сама вирішую, кого слухати. Єлисейчик коли народився, він важко дихав. Ми не знали, у чому причина, думали, може, він хворіє. Два лікаря нам виписували ліки, а третій сказав, що у дитини тонкі носові ходи і з віком це мине. Ми пішли на УЗД - дійсно, у нього носик тонший, ніж зазвичай у дітей, тому він дихав важче. Зараз у нього немає ніяких проблем, все супер, без будь-яких ліків усе минуло», – пояснює Соломія, мама Єлисея і Тимофія.

Отже, медична реформа, на яку українці так давно чекають, має багато перспектив. Але, щоб дійсно відчути результат, зміни мають торкнутися громадського здоров’я, інституту невідкладної екстреної допомоги, служби крові та інших галузей охорони здоров’я.

Оксана Трокоз для Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі