Влада

МОЗ хоче реформувати «швидку допомогу» і залучати до роботи військових парамедиків

11 листопада 2016, 12:42

Завдання реформи екстреної медицини в Україні – забезпечити максимально скоординовані і професійні дії на всіх етапах «ланцюжка», від дзвінка у «швидку» до спеціалізованого відділу у лікарні.

Про це говорили 10 листопада під час громадського обговорення реформи в Українському кризовому медіа-центрі.

«Ми маємо докорінно змінювати наше бачення (як лікарів, так і громадян) поведінки лікарів, медичних працівників і майбутніх парамедиків на кожному з цих етапів. Ми маємо чітко визначити, що має відбуватися на місці, яким чином організовано виклик, як швидко приїжджає швидка, хто і що є всередині, що відбувається по дорозі, куди їде карета швидкої, хто її зустрічає і з чим в руках», – розповів заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

Така скоординована система вже успішно працює у багатьох розвинених країнах, зокрема у США.

«На момент, коли привозять пацієнта, люди вже знають, де вони повинні бути і що робити. Це дозволяє швидко зрозуміти, що з людиною потрібно зробити і почати діяти, що у підсумку дозволяє досягти максимально позитивного результату із можливих», – зазначив Блейк Вандерлан, американський хірург, інструктор «Захисту Патріотів».

Першими на місці зазвичай опиняються водії, поліцейські або пожежники, тому вони повинні чітко знати, що робити із постраждалими до прибуття медиків, бо перші хвилини іноді бувають вирішальними.

«Вже затвердили курс першої допомоги, який проходитимуть поліцейські і пожежники», – повідомила Уляна Супрун, в.о. міністра охорони здоров’я України.

Уляна Супрун

Вона зазначила, що ГО «Захист патріотів» вже проводила такі курси для поліції у Полтаві, Кременчуку, Харкові, Одесі, у Львові і у Києві, але тепер його впровадять як обов’язковий. Курс для водіїв ще розробляють, він триватиме 6 тижнів.

В ідеалі час приїзду швидкої до пацієнта має становити 4-8 хвилин. Для цього необхідно розширити мережу підстанцій та впровадити автоматизовану диспетчерську систему, яка дозволить відправляти на місце найближчу машину найоптимальнішим шляхом.

Олександр Лінчевський зауважив, що із 9 мільйонів дзвінків, які «швидка» отримує за рік, 7 мільйонів не закінчуються виїздом. Щоб розвантажити диспетчерів, створять call-центри, куди люди зможуть звертатися за консультативною допомогою. Також для цього потрібно посилити первинну ланку медичної допомоги.

Третє завдання – покращити якість допомоги на етапі прибуття медиків і транспортування потерпілого до лікарні. Олександр Лінчевський повідомив, що вже внесли зміни до наказу щодо покращення екстреної медичної допомоги, який передбачає оновлення медикаментів і обладнання на «швидких» та протоколів надання допомоги до сучасних стандартів. Крім цього, проведуть перекваліфікацію персоналу. Для цього розроблена 4-модульна програма перепідготовки фельдшерів та лікарів швидкої.

«Ніхто нікого не виганяє із роботи – ми лише прагнемо до вищого рівня надання допомоги. Ми плануємо, щоб цей курс був обов’язковим для усіх лікарів, які працюють на «швидких» та у відділеннях невідкладних станів і які мають щось спільне із травмою. Такі курси у Європі, Штатах і Канаді проводяться постійно», - наголосила Уляна Супрун.

 Курс триватиме 4 тижні і закінчуватиметься таким самим іспитом, який складають західні парамедики. Такі курси ГО «Захист Патріотів» проводить вже більше 2 років, через них пройшли понад 250 лікарів.

Також планують передбачити можливість для військових медиків перекваліфіковуватися у цивільних.

«Ми хотіли б, щоб вони і могли перейти на посади парамедиків або екстрених медичних техніків і у цивільному житті заповнювати кадри догоспітальної допомоги», – зазначила Уляна Супрун.

Уляна Супрун зазначила, що темпи та якість впровадження змін дуже залежать від сприяння медичних працівників на місцях, а також від того, чи нададуть необхідне фінансування місцеві органи влади.

Громадськість і професійна спільнота, присутні у залі, погодилися із запропонованою моделлю, але звернули увагу на такі проблемні питання як дуже низька заробітна плата диспетчерів при величезних навантаженнях і незадовільний стан багатьох підстанцій. Також підняли проблему безпеки медиків, які виїжджають на виклик. Уляна Супрун погодилася, що проблему захисту і загалом прав медиків слід винести на обговорення на державному рівні.

Уляна Супрун зазначила, що до Кабміну вже подали концепцію щодо нової системи фінансування та Державного агентства зі страхування, які обговорювалися під час попередніх дискусій, а також постанову про госпітальні округи і щодо автономного фінансування медичних закладів. Вона нагадала, що вчора Кабмін прийняв постанови щодо реферування цін і реімбурсації вартості ліків.

Як повідомляв Житомир.info, Уряд заклав у Державний бюджет 2017 року 500 млн грн на реімбурсацію ліків, у пріоритеті лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники смертності населення чи ефективно лікуються на амбулаторному етапі: серцево-судинні хвороби, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальна астма.

 

Фото УКМЦ

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Матеріали по темі