Влада

Геннадій Зубко назвав амбітне завдання на 2019 рік – запровадити в Україні регіональний індекс ґендерної нерівності

7 грудня 2018, 14:58

Наше амбітне завдання на 2019 рік – запровадити в Україні регіональний індекс ґендерної нерівності і ми вже працюємо над методологією, вірніше над адаптацією методології ПРООН, розраховуємо формули.

Про це на Другому Українському Жіночому Конгресі наголосив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко – інформує 7 грудня прес-служба віце-прем’єра.

За його словами, наразі для моніторингу регіонального розвитку використовується два індекси (за світовою практикою): індекс конкурентоспроможності регіонів та індекс регіонального людського розвитку (довголіття, рівень освіти, рівень життя).

«Індекс ґендерної нерівності (GII) буде окремим коригуючим коефіцієнтом при розрахунку індексу регіонального людського розвитку. Це дуже амбітне завдання, оскількиза цим індексом рейтингуються тільки країни в цілому. Наш Індекс буде відображати нерівність у досягненнях між чоловіками і жінками в трьох вимірах: репродуктивному здоров’ї, розширенні прав і можливостей, а також на ринку праці – економічна активність. В результаті ми прагнемо добитись чіткого уявлення про ґендерні розриви в основних галузях людського розвитку по кожному регіону», — зазначив Геннадій Зубко.

Він назвав сьогоднішню тенденцію представництва жінок в органах місцевого самоврядування така: 46% жінок — у селищних та сільських радах; 18%— у міських радах; 15% — у обласних радах; жінки-голови ОТГ – 14%. Найкраща ситуація з представництвом жінок в Хмельницькій облраді – 21,4%, найгірша в Одеській облраді – 8,3%.

«Чим вище статус представницького органу –тобто, де більше можливостей, ресурсів, фінансів тавпливу– тим у депутатському корпусі представництво жінки є нижчим. Разом з тим, якщо подивитись на виконавчі комітети місцевих рад – там ситуація з точністю навпаки – працює абсолютнабільшість жінок, які кожного дня роблять свою роботу і реалізовують проекти. Тож, наша мета – збільшити представництво жінок в органах місцевого самоврядування хоча б на 30%. І це – наша спільна робота з парламентом та депутатками», — підкреслив Геннадій Зубко.

Другий тренд – ґендерно-орієнтовані проекти та регіональний розвиток нерозривні і крокують разом.

«Коли в Мінрегіоні був проведений аналіз всіх проектів регіонального розвитку, вони виявились відверто ґендерно сліпі. І тому, ми почали з себе. В Мінрегіоні вже діє Кодекс рівних можливостей, працює 4 ґендерні радниці. На рівні Уряду наразі запроваджується механізм ґендерно-правового аналізу всіх нормативно-правових актів. Мінрегіон з наступного року змінить Методику розроблення, проведення моніторингу та оцінки результативності реалізації регіональних Стратегій розвитку. Вже у 2019 році вони будуть розроблятися з обов’язковим урахуванням ґендерної компоненти. Працюємо над запровадженням ґендерно-бюджетного орієнтування на місцевому рівні», — розповів Зубко.

Урядовець подякував Міжфракційному депутатському об’єднанню «Рівні можливості», менеджеркам і експерткам за активну роботу і їх включення у процес впровадження ґендерних принципів на регіональному рівні.

Як повідомляв Житомир.info, з Житомирській міській раді з 42 депутатів лише 8 жінок (19%). В грудні 2016 року в міськраді утворили депутатську групу «Жінки Житомира», до якої увійшли 7 жінок (крім секретаря міської ради Наталії Чиж).

Житомир.info

Підписуйтесь на Житомир.info в Telegram
Теги: гендер Зубко  
Матеріали по темі