Ще 19 українських об’єктів внесли до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом ЮНЕСКО, загалом він вже налічує 46 позицій.
Про це 4 грудня 2025 року повідомило Міністерство культури України.
«Під час 20-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту підтримав ініціативу України й ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом», - йдеться у повідомленні.
Список українських об’єктів, які вдалася внести до Списку у 2025 році завдяки експертній підтримці Агенції суспільно-правового моделювання, Регіонального центру прав людини, НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab та за сприяння Міністерства оборони України:
1) Аккерманська фортеця, м. Білгород-Дністровський Одеська область;
2) Успенський собор, м. Харків;
3) Борисоглібський собор, м. Чернігів;
4) Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка, м. Харків;
5) Будівля Кірхи (Церква Святого Павла), м. Одеса;
6) Садиба Л.Є. Кеніга: Палац (Головний будинок), м. Тростянець Сумська область;
7) Мовчанський монастир, м. Путивль Сумська область;
8) Покровська церква, м. Харків;
9) Приморські сходи, м. Одеса;
10) Воскресенська церква, м. Суми;
11) Кирилівська церква, Київ;
12) Спасо-Преображенський собор, м. Суми;
13) Троїцький собор, м. Суми;
14) Городище літописного міста Іскоростень, м. Коростень Житомирська область;
15) Археологічний комплекс «Острів Байда», м. Запоріжжя;
16) Одеський музей західного і східного мистецтва, м. Одеса;
17) Одеський національний художній музей, м. Одеса;
18) Одеська національна наукова бібліотека, м. Одеса;
19) Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ.
Посилений захист – це механізм міжнародного захисту культурної спадщини, передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Щоб отримати цей статус, об’єкти мають відповідати трьом ключовим критеріям:
вони є культурною спадщиною, що має величезне значення для людства;
вони охороняються завдяки прийняттю на національному рівні належних правових та адміністративних заходів, що визнають їхню виняткову культурну й історичну цінність і забезпечують захист на найвищому рівні;
вони не використовуються для військових цілей або прикриття військових об’єктів і Сторона, яка здійснює контроль над культурними цінностями, зробила заяву на підтвердження того, що вони не використовуватимуться подібним чином.
В умовах повномасштабної російської агресії Україна стала першою державою у світі, яка масштабно застосовує механізм посиленого захисту під час війни, створивши новий прецедент у міжнародній практиці.
Довідка: Городище міста Іскоростень – археологічна пам’ятка (Київська Русь), яка складається з фрагмента збереженої системи оборонних споруд (північно-східна частина), городища (дитинця) та відкритого поселення (посаду), що до нього прилягає. Постановою Кабінету міністрів України № 1761 від 27.12.2001 р. занесені до пам’яток історії, монументального мистецтва та археології національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України.
Нагадаємо, у 2023 році у списку ЮНЕСКО було три об'єкти в Житомирській області, які були пошкоджені за час повномасштабної війни рф проти України: Свято-Покровська церква у місті Малин; дерев’яний Храм Різдва Пресвятої Богородиці у Народицькій територіальній громаді; зал Царства Свідків Єгови у місті Овруч. Влітку 2025 року за підтримки ЮНЕСКО тривали роботи зі збереження унікальної побудованої у 1862 році дерев’яної церкви Різдва Пресвятої Богородиці Народицької громади, яка була зруйнована внаслідок ворожого обстрілу 7 березня 2022 року.
Як повідомляв Житомир.info, у 2015 році студенти ЖДУ імені Івана Франка разом із науковцями Інституту археології НАН України знайшли нові цікаві артефакти під час розкопок давньоруського городища у місті Коростень.
