Реформа децентралізації в Україні офіційно розпочалася у 2014 році й цей процес досі триває.
«Децентралізація – це гроші, повноваження і відповідальність».
Про зміни в законах, повноваження на місцях та можливе укрупнення громад в інтерв’ю для Житомир.info розповів експерт в децентралізації, народний депутат України Віталій Безгін.
Яких повноважень керівництву громад досі бракує? Що гальмує їх передачу?
Я думаю, в них все нормально з повноваженнями, думаю трошки відповідальності і було б краще. Децентралізація – це гроші, повноваження і відповідальність. Грошей стало більше, повноважень стало більше, з відповідальністю трошки пасемо задніх. Тут треба знайти баланс, щоб децентралізацію не перетворити на феодалізацію, але сподіваюся, що ми на правильному шляху.
У травні Верховна Рада підтримала законопроєкт щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Фактично – це нагляд за рішеннями місцевої влади. Чи не буде це втручання в їх роботу?
Це маленький законопроєкт, квазі-версія. Ми – єдина країна в Європі, де відсутній нагляд держави за законністю органів місцевого самоврядування. Колись, до 2014 року, до реформи прокуратури, вони мали це, вочевидь добре, що у неї це забрали, бо це силовики і це не зовсім правильно. У більшості країн – це префекти, або в Польщі їх називають воєводи. Це фактично представники держави, як правило на регіональному рівні, у нас – це області державні адміністрації. Вони наділені повноваженнями аналізувати, консультувати, десь оскаржувати в суді, у деяких країнах зупиняти потенційно незаконні рішення. Дискусія навколо цього тягнеться з 2020 року.
Впровадження нагляду – це наші євроінтеграційні зобов’язання, вимога Єврокомісії – це прямі гроші. По цьому законопроєкту ми говоримо про 460 млн євро, це більш як 20 млрд грн. Це великі гроші для країни, яка воює. Звісно, є окремі мери, які кістьми лягають, щоб не пустити подібне регулювання, бо їм зручний поточний стан речей, коли фактично у тебе вседозволеність.
Дійсно, був проголосований рамковий законопроєкт, але, на мій погляд, він містить важливу річ – впровадження реєстру рішень органів місцевого самоврядування.
Маєте сумніви, що проїде друге читання?
Тому що до законопроєкту подати 2 779 правок. Це кілька ночей безперервного розгляду правок. Тому я тут скептичний, бо з одного боку – це макрофінансова стабільність, а з іншого боку – у країні, яка воює, у парламенту є інші пріоритети в голосуванні.
Чи планується подальше укрупнення або корегування меж ОТГ, областей?
Укрупнення неминучий процес, звісно точково воно буде. Одразу заспокою, що воно не буде масовим. Це стосуватиметься громад, які досі не змогли організувати надання послуг: твої мешканці начебто у твій центр громади їдуть по послугу, а потім їдуть у сусідню громаду. Звісно, впливатиме фактор дітей, бо немає дітей у громаді – немає майбутнього. Але будуть різні підходи до території. Ми розуміємо те, що громади на лінії зіткнення, прифронтові, деокуповані, там буде інший підхід.
На прикладі Житомирської області, можете розповісти про укрупнення?
Мені важко сказати, чи взагалі будуть випадки укрупнення, а якщо будуть, то поодинокі. Мені здається, що загалом, і з точки громад, у Житомирській області збалансований адмінустрій. По громадах дискусії велетенської не було, по районах пам'ятаю історію про Малин. Сьогодні пані мені каже, що вона з Малина, а я кажу – «Хотів пожартувати з району, але ми його знищили, укрупнили». Звісно була б помилка, якби ми його залишили б, тому збалансований адмінустрій.
Якщо говорити про такі укрупнення в Україні, це можливо зараз, під час воєнного стану, чи все-таки це після завершення війни?
Ідеальний момент – це між завершенням воєнного стану і проголошенням наступних місцевих виборів. Це ідеальне вікно, бо можна підбити підсумки по завершенню війни, дати людям шанс повернути свої домівки, якщо є куди повертатися, і щоб люди йшли на місцеві вибори розуміючи, на яку територію вони обираються.
Про необхідні зміни до Конституції, перейменування областей та нещодавно прийняті законопроєкти – дивіться у відеоверсії інтерв'ю.
