Хто хоче одразу прочитати «про тюрму», може починати з кінця тексту, але я раджу все по порядку.
Всі населені пункти стикаються з проблемою пожеж на сміттєзвалищах, де вони є. Я маю на увазі Україну. Проблеми зі сміттям – збором та переробкою - у західній Європі стали активно вирішувати ще у 80-х роках минулого століття. І зараз у них все добре. В нас до 1982 року був «дорогой Леонід Ільич», а до 1985 року «парад на лафетах» та морозиво по 20 копійок.
За неправильне сортування сміття або викинуту просто на вулиці шкурку банана зараз у європейських країнах штрафи до пари-трійки десятків євро, а якщо дрібне сміття викинули на дитячому майданчику – то і до сотні євро. Неправильне сортування органіки: контейнер з понад 3% домішок може бути відбракований (доведеться перебирати), а за повторні порушення — штраф до 2500 євро. Викидання меблів, техніки, будівельних відходів не в спеціальні місця — від 300 до 1500 євро. Комунальні служби можуть відмовитись вивозити неправильно відсортовані відходи. Розмір штрафів може коливатися у різних країнах, але погодьтеся, це дієвий метод виховання і дітей, і дорослих.
Фахівці пишуть, що рентабельність «сміттєвого бізнесу» висока, є великий вибір ніш, як правило – підтримка держави, та й кінцевий продукт має попит – брикети, добрива, будівельні матеріали та інше, про що ми навіть уявлення не маємо. Ніхто не боїться сміттєспалювальних заводів, які працюють поруч з жилими мікрорайонами, а на місці рекультивованих старих сміттєзвалищ розбиті парки та атракціони для дітей.
Не можна сказати, що міська влада Житомира полігоном твердих побутових відходів не опікується: є підприємство, яке відповідає за все, що там відбувається. Це - Комунальне автотранспортного підприємства 0628, на балансі якого знаходиться полігон. Також є компанія, яка збирає на полігоні метан, є програми, які фінансуються з міського бюджету, почало працювати підприємство, яке перероблює сміття. Але.
Житомир у диму
Кожного року влітку в Житомирі гасять пожежу. Інколи по декілька разів за сезон. Житомир окутує дим та сморід. Так було і цього року: ввечері 1 травня 2025 року на вулиці Андріївській загорівся полігон твердих побутових відходів на площі 800 кв.м, пожежу локалізували на площі 1,3 га. Лише через сім днів, ввечері 8 травня, бійці ДСНС завершили ліквідацію пожежі. Але запах диму та смороду з околиці доносився навіть до міської ради ще днів десять. Як нагадування про біду.
Постійна депутатська комісія з питань бюджету, економічного розвитку, комунальної власності, підприємництва, торгівлі та залучення інвестицій розглянула 17 червня 2025 року питання облаштування міського полігону твердих побутових відходів відеокамерами, щоб попередити і вчасно реагувати на підпали (буває й таке) та самозаймання «щоб більше не відбувалося таких страшних подій, щоб ми потім не ходили по кабінетах і не давали пояснення (про пожежі на сміттєзвалищі – ред.)».
Чому горить?
Горить, тому що є чому горіти на території звалища. Є різні дані про площу: від 17,5 до 22 га – це приблизно 20 футбольних полів для міжнародних матчів. Пишуть, що висота терикона утвореного при захороненні відходів становить 30 метрів. Висота 9-поверхового будинку зазвичай становить близько 27-30 метрів…
Звалище утворилося стихійно на місці колишнього кар'єру Крошенського цегельного заводу та експлуатується з 1957 року. Гори сміття, які навіть коли не горять, смердять дуже сильно, і це відчувають місцеві мешканці.
Органічні відходи (їжа, папір, листя) розкладаються, виділяють тепло і звалищний газ (метан), який є легкозаймистим і може самозайнятися при високих температурах від 40°C всередині купи сміття. Можуть бути підпали – не без цього. Навіщо? А хто його знає. Може спрацювати «ефект лінзи»: вода, роса або конденсат під розбитим склом - ось вам і нова пожежа.
Проєкти та результати
Проєкти будівництва нового полігону для сміття для обласного центру народжувалися багато разів і обговорювалися років десять. І це лише ті, про які я знаю. Але землю виділити для полігону та спроектувати сучасне підприємство – це квест ще той… Завжди будуть незгодні, завжди виявиться, що територія, яка підходить по всіх нормативах – то вже чиясь власність і власник звичайно хоче «грубі гроші», або не хоче продавати, або місцеві мешканці проти. Сучасний полігон коштує дорого, дуже дорого.
Згідно з висновками спеціалістів державних контролюючих органів, міський полігон ТПВ вичерпав свої виробничі потужності, працює в режимі перевантаження.
У 2022 році (ще до війни) міська рада повідомила, що запуск першого в Україні сміттєпереробного заводу вдесятеро зменшить кількість відходів, які потрібно захоронити. Зараз щодня на сміттєпереробний завод у Житомирі надходить близько 200 тонн побутових відходів. Підприємство здійснює глибоку переробку, щоб вилучити корисні матеріали, зменшити кількість сміття, яке потрапляє на звалище і повторно використовувати ресурси.
8 жовтня цього року міська рада повідомила, що Житомир ставить перед собою завдання — довести рівень переробки до 75%. Це дозволить продовжити «життя» полігону. Уже наступного року на полігоні планують почати прошарування відходів рекультиваційним компостом, який виробляє завод. Ця технологія допоможе запобігати загорянням і покращить стан полігону.
А зараз про «тюрму»
При розгляді однієї з програм на засіданні депутатської бюджетної комісії 11 грудня виявилося, що на наступний рік перенесено так звані «перехідні об'єкти», гроші на реалізацію яких не були витрачені. Мова йшла й про встановлення відеоспостереження за периметром полігону побутових відходів, про які вперше говорили та радилися… так, у середині червня 2025 року. Саме спостереження по периметру має на меті реагувати на перші ознаки загоряння. А ви знаєте, якщо дим і сморід від пожежі першими відчують мешканці Крошні, а не побачать на камері диспетчер, то тушити доведеться довго та дорого для всіх.
Депутат Любов Цимбалюк на засіданні комісії обурилася: «Хто піде в тюрму, коли буде горіти сміттєзвалище? Або ви вважаєте, що житомиряни заслуговують на те, щоб дихати всім, що там горить? Це не просто безвідповідальність, це інше. Це злочинна, недбала безвідповідальність. За це хтось має нести повну відповідальність. На мій погляд, кримінальну».
Цимбалюк звернулася до секретаря міської ради Галини Шиманської: «Ви не допрацьовуєте в даному випадку, Галина Степанівна. Це ваша зараз зона відповідальності. І я хочу, щоб ви звернули увагу на те, що це переноситься знову в програмі».
Що буде зроблено
Під час засідання комісії з’ясувалося, що проєкт довго розробляли тому, що крім семи 4-метрових опор та 17 камер, планується заведення кабелю до установки з перекачування фільтрату. Так попутно вирішується питання з живленням електронасосів для перекачування. Також буде влаштовано освітлення.
Депутат Цимбалюк також зауважила, що «тут є багато людей, які це розуміють: по-перше, встановити 17 камер, поставити 4 стовпи та решту - для цього потрібно, як для мене, рівно тиждень. Рівно тиждень. І не 2,5 мільйона. Але це вже окрема історія».
Ми погоджуємось, що бюрократичні процедури громіздкі, тривалі по часу. Без проєктів та погоджень нічого не зробити, навіть умовну лампочку у вуличному ліхтарі не поміняти, але є й інша сторона питання. Депутати під час минулого засідання говорили, що камери на міському полігоні потрібні ще й для того, щоб контролювати, які підприємства, які машини вивозять сміття на полігон. Адже вивезти сміття – це теж гроші. Може хтось теж заробляє?
У Житомирі щороку накопичується понад 700 тисяч кубометрів відходів. Їх вивозять три перевізники: «Грін Бін Україна» — обслуговує близько 65% території міста, КАТП-0628 — 25%, ПП «КВЖРЕП №8» — 10%.
Можливо, в цьому ланцюжку проблем ми щось і пропустили, але люди, які знають більше – доповнять.
На засіданні комісії депутати рекомендували включити до програми та бюджету витрати на встановлення камер та освітлення. Бюджет розглядатимуть на сесії Житомирської міськради 18 грудня. Сподіваємось, крига скресла.
Лариса Бекета, журналіст
