У Житомирській області почалися весняно-польові роботи під урожай 2026 року. Однак посів ранніх ярих зернових культур цьогоріч стартує наприкінці березня. Причина – вологість та недостатній прогрів ґрунтів.
Подробиці весняної посівної кампанії 12 березня редакції Житомир.info повідомили у Житомирській обласній державній адміністрації.
«На Житомирщині агроформуваннями розпочато проведення комплексу весняно-польових робіт під урожай 2026 року. Сільськогосподарські товаровиробники розпочали виконання основних агротехнічних заходів, зокрема підживлення озимих культур. В цілому площа озимих культур під урожай 2026 року у всіх категоріях господарств області складає 144,6 тис. га, у тому числі 129,0 тис. га пшениці, 6,4 тис. га жита та 9,2 тис. га ячменю. Озимий ріпак посіяно на площі 36,5 тис. га», - йдеться в повідомленні.
За даними Житомирського центру з гідрометеорології озимі культури перебувають у стані зимового спокою. Всі поля з зимуючими культурами знаходились під сніговим покривом, внаслідок чого суттєвої загрози вимерзання не виникало, перезимівля озимини відбувалася за задовільних умов.
Про сприятливу перезимівлю свідчать і результати відрощування монолітів, взятих 25 січня та 13 лютого на тестових полях господарств. З 32 відібраних проб всі показали відсутню зрідженість. В цілому посіви перебувають у доброму стані.
За агрометеорологічними розрахунками прогнозується, якщо надалі до весняного відновлення вегетації значного похолодання не відбудеться, то площа загибелі не перевищить 5%, що в рамках природного фону.
Станом на 12.03.2026 роботи по підживленню 20 відсотків озимих, робота в цьому напрямку продовжується.
Разом із підживленням агроформування накопичують матеріально-технічні ресурси для проведення посіву ярих культур, зокрема мінеральні добрива, насіння та паливно-мастильні матеріали.
За оперативними даними у поточному році ярі зернові та зернобобові культури планується посіяти на площі 342,3 тис. га, що на 6,9 тис. га або на 2% більше ніж торік. Зокрема, планується збільшення площ під ячменем, вівсом, горохом та кукурудзою на зерно.
Серед технічних культур прогнозується збільшення площ під соняшником (+2,6 тис. га) та під коноплями (+1,2 тис. га, вдвічі до минулого року).
Картоплю та овоче-баштанні культури прогнозується висадити на площі 116,8 тис. га, що на рівні минулого року.
Відповідно до оперативних даних Департаменту агропромислового розвитку та економічної політики, у поточному році вся посівна площа під сільськогосподарськими культурами може бути збільшена на 3,0 тис. га або на 0,3% у порівнянні з попереднім роком та складе 1 106,4 тис. га.
«Беручи до уваги умови зволоження ґрунту, строки прогрівання і просихання ґрунту та прогноз погоди, оптимальні строки початку сівби ранніх ярих зернових культур на Житомирщині у 2026 році на легких ґрунтах та на підвищеннях рельєфу очікуються наприкінці третьої декади березня, для масової сівби – перша декада квітня», - наголосили в облдержадміністрації.
Зауважимо, 9 березня заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький розповів, що весняна посівна стартує пізніше, але без ризиків для продовольчої безпеки.
«В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Цього року старт польових робіт у більшості регіонів очікується дещо пізніше, ніж у середньому за попередні роки. Причиною стало глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині областей. Попри це аграрії входять у активну фазу польових робіт, маючи необхідні запаси пального, насіння та інших ресурсів», - йдеться в повідомленні.
За словами Тараса Висоцького аграрії мають запас основних ресурсів для весняної посівної щонайменше на кілька тижнів, а часто – і на кілька місяців.
«Це необхідно, адже агровиробництво має довгий цикл: один урожай на рік потребує ретельної підготовки заздалегідь. Також завчасно закуплено пальне для проведення польових робіт, тому на старті посівної дефіциту ресурсів не спостерігається», – зазначив Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Паливо у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ країни.
За оцінками Мінекономіки, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
«Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими», – пояснив Тарас Висоцький.
За його словами, на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема:
- гранти на закладку садів і теплиць;
- підтримка будівництва овочесховищ;
- програми розвитку зрошення;
- спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення агровиробництва залишається розмінування земель. За останній період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Нагадаємо, торік, станом на 10 березня 2025 року, у Житомирській області засіяли 300 га вівса та 200 га ярої пшениці. Тоді площа посіву ярих зернових і зернобобових культур у Житомирській області складала 334,9 тис. га, що на 9,6 тис. га більше, ніж 2024 року.
Як повідомляв Житомир.info, 12 березня 2024 року пресслужба Житомирської обласної державної адміністрації повідомляла про те, що у Житомирській області розпочали весняну посівну кампанію: найбільше засіяли пшениці та вівса.
