Богунський районний суд м.Житомира призначив покарання у вигляді двох років пробаційного нагляду студенту 2 курсу Житомирської політехніки, який зі знайомим створив фейковий додаток «Резерв+» і продавав підроблені документи військовозобов’язаним.
Відповідний вирок суду від 18 травня 2026 року опублікований у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У вироку зазначається, що за попередньою змовою зі своїм знайомим ОСОБА_7 обвинувачений у період з 21.11.2024 по 06.06.2025 умисно перешкоджав законній діяльності Збройних Сил України під час здійснення ними призову громадян України на військову службу в особливий період.
«Так, 21 листопада 2024 року, більш точний час органом досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_3 , володіючи спеціальними знаннями у сфері програмування, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , використовуючи персональний ноутбук марки «Asus» моделі «G713» чорного кольору з процесором AMD Ryzen 7 4800H, 16 Gb ОЗУ, за попередньою змовою надавав допомогу ОСОБА_7 у розробці копії мобільного застосунку електронного кабінету військовозобов`язаного « ІНФОРМАЦІЯ_3» від Міністерства оборони України під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_12», шляхом вирішення проблем з програмуванням, надання консультацій з питань розробки, вдосконалення застосунку (усунення помилок, виявлених розбіжностей з оригінальним додатком, розширення функціоналу, випуск оновлень) та безпосередньої допомоги у написанні програмного коду й створенні дизайну застосунку», - йдеться у вироку суду.
Після створення застосунку-копії «Резерв+» хлопці на базі месенджеру «Telegram» розробили бот, який надавав змогу користувачу отримати реквізити для оплати підписки, здійснити оплату та в подальшому через нього отримати посилання на сам застосунок; Telegram-канал, завданням якого було опублікування новин, донесення до користувачів застосунку важливої інформації, акційних пропозицій та обмін іншою інформацією; та акаунт, який слугував для персонального спілкування з клієнтами, їх підтримки, вирішення технічних питань, надання консультацій, вирішення питань щодо оплати послуг та інших проблемних питань.
Надалі вони за гроші підроблювали документи і через групу й бот збували військово-облікові документи військовозобов`язаних осіб, зокрема з відомостями про бронювання, які надалі ті використовували для уникнення мобілізаційної підготовки та мобілізації.
У вироку описаний один із епізодів збуту:
Скриншот з вироку суду
Умисні дії обвинуваченого кваліфікували за ст. 28 ч. 2, ст. 114-1 ч. 1 КК України, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України в особливий період; а також за ст. 358 ч. 3 КК України, які виразились у підробленні офіційного документа, який видається установою та звільняє від обов`язків, з метою використання його іншою особою та збуті такого документа, вчиненні за попередньою змовою групою осіб.
У березні цього року обвинувачений уклав угоду з прокурором про визнання своєї винуватості. Також ця угода передбачала призначення більш м’якого покарання за обома статтями: 2 роки пробаційного нагляду за за ст. 28 ч. 2, ст. 114-1 ч. 1 КК України та 1 року пробаційного нагляду за ст. 358 ч. 3 ККУ.
Під час ухвалення остаточного вироку суд дійшов висновку, що угода відповідає вимогам Кримінально процесуального кодексу України, може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконанням обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлено фактичні підстави для визнання винуватості. Відтак, суд затвердив угоду, визнав чоловіка винним та шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначив остаточне покарання у вигляді 2 років пробаційного нагляду.
Скриншот з вироку суду
Як повідомляв Житомир.info, у червні 2025 року Нацполіція та СБУ затримали двох студентів житомирського вищого навчального закладу, які створили копію мобільних застосунків «Резерв+» та «Дія», через які вносили персональні дані до електронних кабінетів військовозобов’язаних, аби ті могли вводити в оману представників ТЦК під час перевірки документів.
