Через війну український бізнес змушений закриватися, але деякі підприємці обирають продовжувати свою справу в інших регіонах. Одне з таких підприємств релокувалося з Луганська до Житомира ще у 2014 році й нині розвивається, створює робочі місця та виготовляє натуральні копчені спеції у нашій громаді.
«Уся ця історія, яка зараз відбувається в Україні, почалася, звісно, з Луганська і Донецька. І коли ми відчули, що є певні складнощі саме з постачанням інгредієнтів, з постачанням продуктів харчування, ще до початку бойових дій, ми зрозуміли, що нам треба їхати ближче до центру України, щоб компенсувати ті продукти, які на той час перестали постачатися з Росії. Це було найперше. І одним із таких продуктів були копчені інгредієнти. Ми тоді тільки починали працювати з цією лінійкою, такої, як зараз, у нас ще не було. Але був дуже великий попит на цю продукцію, саме з центральних регіонів України. Житомир більш спокійний, більш, скажімо так, дисциплінований у цьому плані. Тому ми придивилися до міста і, в принципі, нам дуже сподобалося те, як тут люди до нас ставляться, як загалом виглядає місто», – пригадує генеральний директор компанії Сергій Сухін.
Сіль, перець, ба навіть цукор та олії – усе це тут піддають копченню.
«У цілому все, що є рідким або сипучим, ми можемо закоптити. У цьому і є наша фішка», – зазначає керівник.
Продукцію компанії використовують не лише для приготування страв удома. Підприємство більш орієнтоване на харчову галузь, і їхній продукт має кілька функцій.
«Кожен із наших інгредієнтів у різних нішах виконує різні функції. Наприклад, копчена олія. У виробництві снеків вона не лише додає смаку, а й допомагає збільшити термін зберігання. Якщо використовувати її в хлібопекарській промисловості, вона підсилює смак хліба – він виходить ніби запечений на дровах. Якщо ж застосовувати її навіть в аграрній сфері, під час обробки зерна, це допомагає зробити продукцію менш привабливою для комах», – пояснює Сергій Сухін.
На підприємстві діляться: часто люди думають, що їхній продукт – це «хімія». Однак технолог Ольга переконує, що всі спеції натуральні: їх коптять за допомогою диму і далі вже фасують.
«Ми вдома користуємося практично всім, що виготовляємо, тому що маємо дуже широку лінійку продукції для домашнього використання. Найбільше мені подобаються копчена сіль, паприка та копчена олія. Усе це має абсолютно натуральний склад, і наше підприємство орієнтоване саме на натуральність», – розповідає технолог Ольга.
Рішення про релокацію – це завжди відповідальність не лише за власну справу, а й за безпеку людей.
«Якщо ми говоримо про прифронтові зони, де тривають постійні бойові дії, то, коли ти як керівник відповідаєш за персонал, звичайно, хочеться забезпечити людям хоча б якусь безпеку. Адже не всі готові ризикувати так, як готовий ризикувати власник бізнесу. Це потрібно розуміти, бо для успішного бізнесу насамперед потрібна команда», – зазначає Сергій Сухін.
Сьогодні підприємство продовжує працювати й будувати плани на майбутнє вже в Житомирі, виступаючи прикладом стійкості для всієї країни.
«Я на Донбасі прожив десь 30 років, а у 2014-му приїхав у Житомир. Скажімо так, я не даю порад, але на місці тих людей, які опиняються у таких ситуаціях, треба зробити вибір: куди ми далі йдемо і що буде у результаті», – підсумовує Сергій Сухін.
Також він додав, що вони релокували до Житомира вже не одне підприємство та змогли створити десятки робочих місць, зокрема й для внутрішньо переміщених осіб.
Як житомирські «дракони» об’єднують і надихають ветеранів та спортсменів – дивіться у другому матеріалі проєкту «Голос громади».
