Ну, що, братці, ось воно - диктаторське личко Президента і вилізло. Точніше, вже пробачите за різкість – диктаторське мурло показало своє справжнє обличчя. При цьому нагадуючи про свою виняткову роль у "побудові демократичної держави". Так "ворог народу" Кучма (пробач нас, Даниловичу!) – на порядок демократичніший за свого політичного сина, якого дуже не вчасно породив, а потім побоявся за прикладом Тараса Бульби або, принаймні, Івана Грозного, вбити. Теж політично – тобто ніяких тонких натяків.
Закон – один, а нас – багато...Ми вже писали, як пан Ющенко штучно створює в Україні правовий хаос, прирікаючи країну жити взагалі без парламенту. Конкретний і вже частково набридливий приклад – відсутність реєстру виборців, який передбачений чинним законодавством.
Немає реєстру? Але на Банкову терміново викликаний глава ЦВК, який після зустрічі збирає своїх (!), тобто пропрезидентських членів, і вони всі у один голос стверджують – проведемо вибори без реєстру! Ну і що, що закон? Президент сказав – значить зробимо. А потім Президент скаже – відмінимо ці вибори саме на підставі того, що реєстру не було.
А в інтерв'ю телеканалу "Інтер" пан Ющенко заявив: "Не треба шукати проблеми там, де їх немає. Я, безумовно, перший, хто говоритиме, що в Україні повинен бути електронний список виборців... Але якщо цього не забезпечено, це не означає, що у людини немає права вибору, права голосування".
Маячня? Для нормальної країни – так. Але не для "бананової республіки" України, в якій правлять бал ющенки, черновецькі та аделаджі. Хто винен в тому, що реєстру немає? А давайте покопаємось в історії – виявляється, неодноразово саме пропрезидентськими чиновниками блокувався процес створення реєстру. Були різні приводи, у тому числі і бажання Романа Зварича передати цей достатньо ласий (з фінансової точки зору) шматок своїй дружині. Він, пам'ятається, ще у ранзі міністра юстиції старався запускати частину проектів через її фірми.
Загалом, навіть якусь дрібницю – але вкрасти. А потім і Зварич, і Ющенко, і вся ця камарилья нас, простих українців, демократії вчить, нагадуючи, що "закон один для всіх". Ну, так – закон один, тільки для народу він працює, а для можновладців (і олігархів) – "фіг вам", тобто "національна індійська хата".
Виходить, закон один, на всіх його не вистачає!
А судді хто? Уже ніхто!
Конституція, яка є Основним Законом, гарантує права громадян України. У тому числі і на оскарження дій влади в судах. Але Президент Ющенко у п'ятницю різко обмежив права громадян, відмінивши Конституцію України і право на оскарження дій режиму! Секретаріат Президента через Ігоря Пукшина, який відповідає за суддівський корпус, заявив, що ніхто не має права оскаржити рішення Віктора Ющенка. Інакше ця людина буде оголошена державним або, щонайменше, кримінальним злочинцем.
При цьому, стверджує Пукшин, навіть не треба проводити слідство і чекати, згідно з українським законодавством, рішення суду – Президент має право сам визначити, чи є громадянин України злочинцем, призначивши йому покарання!
Це не жарт. Це – факт. І про це говорить Указ Президента № 921 від 10 жовтня 2008 р., який був озвучений заступником глави СП Пукшиним.
Як повідомив пан Пукшин, Президент Ющенко у п'ятницю звільнив із посади суддю Київського окружного адміністративного суду Володимира Келеберду, визнавши, що той порушив закон. Тобто без суду, без слідства, функції якого незаконно взяв на себе, – просто звільнив.
Але звільнити, згідно із законом, він теж не може! Немає такого права у Президента! Так що ж зробив наш "законослухняний" Віктор Андрійович – відмінив свій Указ від 2007-го року про призначення судді.
А знаєте, в чому полягав злочин судді? Він усього лише прийняв позов Блоку Юлії Тимошенко щодо Указу Ющенка про розпуск Верховної Ради.
Маразм Пукшина відчуваєте? Тобто навіть не розглядав – тільки прийняв! Але, як заявив Пукшин, ніхто не має право приймати ніякі заяви проти дій режиму!
Ющенко – недоторканий!
А зараз питання – хто вирішив, що суддя порушив закон? Хіба Президент має таке право? Відповідь проста – не має, тільки суд може визначити, що хтось є порушником або, не дай Боже, злочинцем.
А то моду взяв – звільняти суддів за... порушення присяги. При цьому ще жодного разу (!) пан Ющенко не навів ніяких доказів порушення присяги – ні суддями Конституційного Суду, ні районними і обласними служителями Феміди, яких звільняли за небажання потурати політичному рейдерству нинішнього режиму.
І ця людина розповідала про "незалежну гілку влади", закликаючи суспільство повірити суддям? Яким? Які ухвалюють виключно ті рішення, які потрібні Президенту, а за неправильне тлумачення законів визнаються "ворогами народу"? І хто визнає? Один клерк із Банкової, який просто на Указ факсиміле ставить.
І взагалі, що це за фраза: "Якщо у когось з політичних сил виникне бажання відмінити або оскаржити рішення глави держави про дострокове припинення повноважень парламенту і призначення позачергових виборів, то маю честь (!) застерегти (!) і нагадати: рішення Президента політично зважене і юридично обґрунтоване"?
Іншими словами, пан Пукшин стверджує, що рішення Президента не можна оскаржувати в суді. І чого б це, цікаво? Адже якщо у когось є сумніви в правильності Указу – це його конституційне (!) право. І якщо суддя ухвалить неправильне рішення (але саме рішення, а не просто прийме заяву до розгляду), то тут вже і можливе його переслідування, але виключно в рамках закону, а не так, як дозволяє собі діяти злочинець Віктор Ющенко, який не тільки відмінив ряд законів, а й регулярно порушує Конституцію України.
Так, саме злочинець – тому що він порушив закон. Неодноразово. І розігнав парламент лише з однієї причини – боїться відповідальності за свої злочини, які розкопала слідча комісія Верховної Ради.
А що стосується суддів, які, за словами Пукшина, "не мають права", то нагадаємо про кишенькового районного суддю далекого "Мухосранська", який заборонив главі Верховної Ради публікувати якийсь закон, який був невигідний Банковій. Цей суддя звільнений? Не тільки не звільнений, але і пішов на підвищення! Тому що – "в обоймі".
А було й інше – вигодованець Банкової Наливайченко звинувачував суддю Конституційного Суду Сюзану Станік у корупції. Прямо з екранів телевізорів. І лише з однієї причини – вона була доповідачем по визнанню неконституційним першого Указу Президента про розпуск парламенту. Правда, Ющенко згодом сам визнав, що порушив і закони, і Конституцію (тобто формально визнав, що є державним злочинцем), і тиск на Станік... припинився. Але Наливайченко навіть не вибачився.
Таким чином, можемо констатувати – в Україні сьогодні введена диктатура. Адже як можна оскаржити будь-яке рішення? У суді. А це право громадян України скасоване. Тоді є інший спосіб оскаржити рішення режиму – вийти на вулицю, зібратися під Секретаріатом і сказати "коту Леопольду", який боїться свого народу, що про нього думають.
До речі, про боягузтво. Річ навіть не в тому, що Ющенко розправляється зі своїми політичними опонентами чужими руками і під час своєї відсутності в країні – це не боягузтво, а політична хитрість. Але однією з перших його вказівок в ранзі Президента було обгородити Банкову міцною огорожею. Простий народ обурювався – такого не вигадали ні комуністи, ні Кравчук, ні Кучма. А ось "демократ" Ющенко одразу ж відгородився від свого народу. Адже вже тоді, отримавши владу малозаконним шляхом, Ющенко боявся за своє майбутнє. Тому що знав – працюватиме не для країни, а для благополуччя власної кишені.
...Так що з суддею? Адже це ж нонсенс – звільнити суддю без дотримання навіть формальних процедур! І не за незаконне рішення, а за те, що він виконав свій обов'язок і просто прийняв до розгляду заяву.
Наведемо простий приклад – Віктор Андрійович розлучається зі своєю дружиною. І як людина, м'яко кажучи, скупа (так що там панькатися, скажемо правду – жлоб), не хоче віддавати їй половину спільно нажитого майна. А нажито "непосильною працею" ой як багато. Особливо в закордонних банках. І тут якийсь суд, розумієш, прийме до розгляду позов покинутої багатодітної матері. Мова навіть не про те, що буде прийняте рішення про розділ майна і аліменти на кожну дитину. Ні, просто прийнято заяву. І що зробить наш маленький диктатор? Правильно – звільнить суддю, а його наступник винесе єдино правильне в цьому випадку рішення, пославши Катерину Михайлівну в далеку подорож. Пішки...
Диктатор або мазурик?
...Ох, Андрійовичу. А народ пам'ять гарну має. І рано чи пізно дочекається і засудить не Президента Ющенка, а громадянина Ющенка В.А. Навіть якщо він на той час буде вже громадянином США або Панами. Адже диктатори рідко доживають свій вік у тиші і спокої. Пригадаймо того ж Піночета.
А поки без рішень суду одна людина в державі дозволяє собі приймати закони, визначати вину громадян України, звільняючи або садячи їх без рішення суду – порядку не буде. Мабуть, забув Ющенко, що Чаушеску і половини подібних "витівок" собі не дозволяв. А закінчив дуже сумно...
Отже, братці, – "закон один для всіх"? Господи, який же він фігляр, цей Ющенко! Навіть не фігляр, а банальний мазурик. Дрібний. Дріб'язковий. Образливий. Який дорвався до мільярдів після багаторічної звички "дрібняки по кишенях цупити"...
Хоча банк "Україна" дрібницею і не назвеш...
До речі про банк "Україна" і брехливість Віктора Андрійовича. Пам'ятається, він розповідав, що учасників нещасливої вечері, під час якої він нібито був отруєний, майже не знав. Брехня. Як мінімум пана Сацюка він знав дуже добре – вони на пару працювали в банку "Україна", а потім разом проходили у кримінальній справі по розкраданню грошей.
Отож вірити словам людини, яка не впізнала в "отруйнику" свого колишнього односправця – складно..
Ну, і насамкінець – про порочну практику відміни указів. Як своїх, так і свого попередника. Може, друзі мої, плюнути на пристойність, зібратися Верховному суду, визнати помилку – і відмінити своє украй спірне рішення про перемогу Ющенка на виборах?
І відправити Андрійовича на дострокові президентські. Хай покаже свої озвучені в Штатах 11 %. А то, розумієш, із лінійками по парламенту бігають, "рейтингами" міряються, у кого більший...
Забуваючи, що вирішувати все одно народ буде.
Карен Оганесян. INTV
*Редакція може не розділяти думку автора матеріалу.
